20 May 2024
Децентралізація
Надзвичайні ситуації в громадах: виклики, потреби та найкращі практики
Надзвичайні ситуації в громадах: виклики, потреби та найкращі практики

В умовах російської збройної агресії питання безпеки стало пріоритетом для кожної громади в Україні. Це вимагає від органів місцевого самоврядування ефективного реагування на надзвичайні ситуації. З якими викликами нині стикаються громади, забезпечуючи цивільний захист населення під час повномасштабної війни? Як держава підсилює безпекову спроможність? Які рішення громади застосовують уже сьогодні?


На брифінгу мерів «Посилення спроможності громад у реагуванні на надзвичайні ситуації: потреби і виклики» представники Державної служби України із надзвичайних ситуацій (ДСНС), очільники громад і експерти асоціацій місцевого самоврядування обговорили ці питання та поділилися успішними кейсами. Захід відбувся за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Олександр Чекригін, директор Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям апарату ДСНС України, наголосив на тому, що потрібно зробити все можливе, щоб розвинути у громадян культуру безпеки:

«Понад 40 тисяч пожеж виникають у сільській місцевості, де гинуть близько 1000 людей. Для того щоб ми могли допомогти людям у громадах, маємо започаткувати культуру добровільного пожежного руху. У наших європейських колег це заохочується та є престижним. І ми теж уже стали на цей шлях: є перші центри безпеки, місцеві пожежні команди, добровільні формування. Наша спільна мета – щоб добровольці стали помічниками для ДСНС».

Ігор Санжаровський, в. о. заступника керівника Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», підкреслив, що цивільний захист громадян – сьогодні це питання номер один для громад:

«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» співпрацює з територіальними громадами у створенні та інституалізації місцевих пожежних бригад, починаючи від надання юридичних консультацій і навчання персоналу й закінчуючи матеріально-технічним забезпеченням. Ми ведемо роботу з Комітетом Верховної Ради, щоб допомогти в удосконаленні законодавчих аспектів, що стосуються забезпечення цивільного захисту громадян. Проводимо навчання для місцевих пожежників за сертифікованими програмами ДСНС. Ми створили національну базу даних та інтерактивну мапу структур цивільного захисту, нині відбувається її синхронізація із застосунком Дія».

За інформацією Державної служби надзвичайних ситуацій, протягом 11 місяців 2023 року основні зусилля ДСНС були зосереджені на:

  • ліквідації наслідків російської збройної агресії та наданні допомоги населенню;
  • гасінні пожеж, розбору завалів зруйнованих будинків і рятуванні людей під завалами;
  • забезпеченні умов життєдіяльності населення;
  • реалізації комплексу заходів протимінної діяльності.

Зокрема, за цей період підрозділи ДСНС ліквідували понад 63 500 пожеж (у середньому 190-200 пожеж на добу) і врятували життя понад 4300 осіб. Нині основним завданням для ДСНС і викликом для прифронтових і деокупованих громад (Київська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області тощо) є очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

Тетяна Гончарук, Білокриницька сільська голова Рівненської області, поділилася своєю позитивною практикою щодо розвитку добровільного пожежного руху та створення центрів безпеки у громаді. Відправною точкою став 2017 рік, коли пані Тетяна разом з Рівненською делегацією ДСНС побувала в Польщі:

«Завдяки участі у проєкті «Польська допомога» наша громада мала можливість навчити в Польщі 11 добровольців, які опанували ази цієї справи. Того ж року ми створили добровільну пожежну команду, а наступного – коштом місцевого бюджету відкрили перший у західному регіоні Центр безпеки громадян, який на сьогодні успішно функціонує. У Центрі ми мали невеличку актову залу, в якій облаштували клас безпеки, де навчаємо дітей реагувати на надзвичайні ситуації».

Клас безпеки, створений у Білокриницькій громаді, став прикладом для всієї України – після цього ДСНС запровадив таку ініціативу в усій державі. На сьогодні в Україні функціонують близько 2000 класів безпеки.

Олена Сидоренко, Оржицька селищна голова Полтавської області, розповіла, що безпекова історія її громади налічує вже п’ять років, незважаючи на те, що сама громада утворилася в 2020 році:

«П’ять сільських рад у 2018 році уклали договір про міжмуніципальне співробітництво і створили місцеву пожежну охорону – Круподеринську МПО. Виклик на пожежу надходить за номером 101, черговий записує інформацію про пожежу, і якщо пожежа відбувається на території цих найближчих сільських рад, місцева пожежна охорона виїжджає саме туди. Об’єднавшись, власними силами, ці сільські ради не будували новий центр, а продовжили справу змінивши формат: до працівників МПО тепер у разі потреби долучаються члени добровільної пожежної охорони. Якщо вимагає ситуація, то вирішують її у синергіі - МПО, ДСНС та ДПО. Наші земляки відновили пожежне депо, обладнали приміщення, закупили меблі, техніку, одяг».

Оржицька громада стала однією із громад, що взяли участь у проєкті «Цивільний захист з добровільними пожежними командами (ДПК) для громад-партнерок Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», який реалізовувався Фондом Міжнародної солідарності. Завдяки цьому громада отримала потужне обладнання, комплекти одягу, а також підтримку в навчанні.

Щоб утворити добровільний пожежний підрозділ, громада потребує:

  • пожежний автомобіль;
  • депо для авто;
  • спеціальний одяг;
  • кошти на утримання добровільної пожежної охорони;
  • команду з мотивованих місцевих жителів, готових пройти навчання та взяти на себе додаткові обов’язки.

Детальніше про успішні практики, які ОМС можуть застосовувати у своїх громадах, – у повному записі брифінгу мерів.

Views: 353
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: safety
Read more: