21 May 2024
Децентралізація
Про що говорили представники Ради Європи з майбутніми управлінцями? Тези Відкритого діалогу
Про що говорили представники Ради Європи з майбутніми управлінцями? Тези Відкритого діалогу

Високе представництво Ради Європи та студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели відкритий діалог «Добре багаторівневе демократичне врядування в Україні».


Ініціатива належить Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, яку підтримали Рада Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» та Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Діалог присвятили Дню місцевого самоврядування, який в Україні відзначають 7 грудня. Саме цей університет готує фахівців для системи місцевого самоврядування і для всієї системи територіальної організації влади.

«Захід побудований у формі справжнього відкритого діалогу, що дає унікальну можливість не тільки тут присутнім поважним представникам Ради Європи представити основні позиції документу – дороговказу «Дорожня карта з доброго демократичного врядування в Україні» в частині місцевого самоврядування, але й бути почутими високими представниками для наших науковців, викладачів, студентів, аспірантів – молоді та професійної спільноти, яку готує наш університет для системи місцевого самоврядування і для всієї системи територіальної організації влади. Ми виходимо з того, що для реалізації євроінтеграційного курсу система українського місцевого самоврядування має бути сильною, розвинутою та ефективною, а саме місцеве самоврядування має бути високовідповідальним та професійним, на що спрямовані наші унікальні магістерські програми», – сказав ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров.

 

 

За словами модератора відкритого діалогу, керівника Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України В’ячеслава Негоди, День місцевого самоврядування став підставою обговорити важливі питання розвитку місцевого самоврядування в Україні.

«Місцевому самоврядуванню немає альтернативи ні в умовах миру, ні в умовах війни. Саме воно є основою місцевої демократії, власне як і наші Збройні Сили. Всі разом даємо відсіч, захищаючи і нашу демократію, і європейські цінності. Саме тому тут, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за участі студентів, аспірантів, тих, хто буде розбудовувати і відстоювати демократичне врядування в Україні для розвитку сучасної системи місцевого самоврядування. І Україна в цьому питанні має надійного партнера – Раду Європи », – сказав В’ячеслав Негода.

 

 

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак зазначив, що попри успішні попередні етапи децентралізації перед Україно стоїть чимало завдань, викликів, з якими Рада Європи не залишить нашу країну наодинці.

«Україна зазнала жахливої російської агресії. І Рада Європи була єдиною Міжнародною організацією, яка вигнала росію зі своїх членів. Ми допомагали Україні в рамках Плану дій для України, ключові слова якого – «стійкість» «відновлення» «відбудова». Сьогодні головна мета цього заходу – обговорити питання децентралізації. Адже це головний компонент процвітаючої демократії. І на цьому шляху ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно», – сказав Мачей Янчак.

«Ми Організація, яка колективно захищає демократію, – розповіла студентам Клаудія Лучіані, директорка з людської гідності, рівності та врядування Ради Європи. – Європейці хотіли ніколи більше не бачити війну, знищення, приниження людської гідності, яке мало місце під час Другої світової війни. Наша Організація ж бо заснована на повазі до прав людини, верховенства права та плюралістичної демократії – трьох взаємопов'язаних цінностях, які не можуть існувати без поваги до людської гідності. Демократії, в тому числі місцевої, не може існувати без свободи вираження поглядів. Не може бути демократії, якщо жінки не братимуть рівної участь в її функціонуванні. Демократії не може бути і без доброї судової влади. Тож ці засадничі речі потрібні всім державам, які хочуть процвітати і хочуть, щоб їх громадяни отримували послуги високого рівня. І кожна держава – член Ради Європи не залишається байдужою до порушень прав людини, що мають місце в іншій державі-члені».

 

 

Клаудія Лучіані розповіла студентам також про роботу Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, про конвенції і договори, які створює Конгрес і які мають зобов'язальну силу для держав-членів.

«Україна підписала багато конвенцій Ради Європи. Вони допомагають уніфікувати національне правове поле і практику врядування. Ну ось візьмімо Європейську хартію місцевого самоврядування – конвенцією, що ратифікували всі держави-члени. Завдяки цьому всі європейці можуть покладатися на ті ж самі стандарти, коли йдеться про місцеву демократію».

Директорка з людської гідності, рівності та врядування Ради Європи нагадала, що цією весною відбувся саміт глав держав – членів Ради Європи у Рейк’явіку, де прийняли 10 принципів демократії, і закликала студентів ознайомитися з ними, зазначивши,  що якщо ці стандарти не втілювати в життя, це все може призвести до величезних порушень людських прав. Окремо вона відзначила рішення саміту створити Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Створення Реєстру є першим (проте не останнім) практичним кроком у формуванні міжнародного механізму компенсації збитків, завданих російською агресією, який підтримали або пообіцяли підтримати після завершення внутрішніх процедур 43 держави, у тому числі усі держави G7 (включаючи США, Канаду та Японію, що не є членами Ради Європи).

Даніель Попеску, керівник Департаменту демократії і врядування, Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи зосередився на Європейській хартії місцевого самоврядування. Документ ратифікували всі країни – члени Ради Європи.

«Членами Ради Європи є, наприклад, чотири маленькі держави. Там проживає дуже мало людей. І в них ніколи публічне управління країною не ділили на державне та місцеве. Але вони також ратифікували Хартію. 15 років тому, коли я зустрічався випадково з послом однієї з цих маленьких країн, я запитав, чому вони ратифікували Хартію. Він подивився на мене зі здивування і сказав, що самоврядування дуже важливе для них. Це змусило мене подумати про те, що сильна місцева демократія, місцеве самоврядування стало європейською цінністю і пішло далі – це стало чимось таким, що європейці хочуть мати, це ті принципи і цінності, на яких базувалася Ради Європи», – розповів Даніель Попеску.

 

 

Він також коротко розповів про децентралізацію, адже довгий час працював спільно з Мінрегіоном і Урядом над завданнями реформи.

«Децентралізація – це процес (…) Реформа ніколи не закінчується, бо суспільство розвивається, економіка еволюціонує. Це не висічене на камені, що ми почали реформу і закінчили реформу (…) Щоб побачити, як люди ставляться до децентралізації, що вони думають про сильне місцеве самоврядування, ми з 2015 року проводили соціологічне опитування і побачили, що підтримка децентралізації серед населення України була сильна з самого початку і продовжувала зростати. Зараз підтримка складає 76.5%, досить високий рівень. Ми порівнюємо результати з іншими країнами, і я не пам'ятаю країни, де населення так підтримувало б реформу уряду»,  – розповів Даніель Попеску.

Він наголосив, що реформу необхідно продовжувати і після завершення війни.

«Я хочу побачити, що місцева і центральна влада об'єдналися і обговорили продовження цієї реформи, коли ситуація дозволить зробити це. Необхідно добре підготувати рішення до того, як воно знадобиться, тоді це призведе до хороших результатів».

Лілія Пашинна, голова делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, депутатка Київської міської ради зосередила увагу студентів саме на діяльності цього органу. Він об'єднує понад 130 000 органів місцевої та регіональної влади та 830 млн громадян у 46 державах.

«З моменту вступу України до Ради Європи в 1995 році Конгрес активно розвиває співпрацю з нашою країною для підтримки України у виконанні своїх зобов'язань як держави – члена Ради Європи. Наразі в Україні діє 25 програм і проектів Ради Європи. Наприклад, проект посилення багаторівневого врядування, демократії та прав людини на місцевому рівні, спрямований на підтримку місцевих і регіональних органів влади в розбудові сталості та протидії викликам, пов'язаним з російською агресією проти України. Одним із етапів проекту є виділення відібраним муніципалітетам фінансової допомоги в розмірі 20 000 євро, спрямованої на процеси врядування, які необхідно запровадити для досягнення цілей місцевої ініціативи», – розповіла Лілія Пашинна.

 

 

Лариса Комаха, директорка Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка наголосила на важливості продовження практики відкритих діалогів Ради Європи зі студентами. Адже більшість з них вже сьогодні є державними службовцями чи службовцями органів місцевого самоврядування. За її словами, такі діалоги допоможуть інституту включати до навчальних програм те, що допоможе студентам у майбутньому стати кращими управлінцями.

До речі, інститут виконує надзвичайно важливу місію – забезпечує розробку за дорученням Офісу Президента України та успішно реалізовує унікальні магістерські програми двох напрямків, які фактично концентровано відображають найбільш значущі цілі нашої держави у цей час. Ідеться про магістерські програми, що готують управлінців, професіоналів в галузі публічного управління та адміністрування для процесів реінтеграції окупованих і деокупованих територій та інтеграції до Європейського Союзу.

«Після деокупації Криму потрібно одразу відновлювати там публічне врядування, щоб не допустити правового хаосу у звільненому регіоні, для забезпечення функціонування державних та правоохоронних органів, врегулювання безпекових, медичних та гуманітарних питань – важливо вже зараз готувати майбутніх фахівців. За розрахунками, щоб повноцінно відновити цей резерв та навіть збільшити його, країні необхідно підготувати понад 50 тисяч осіб».

 

 

Звертаючись до студентів, керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України В’ячеслав Негода наголосив, що при розумінні цінностей демократії, завжди буде розуміння, що і як потрібно змінити для того, аби формувати в громадах сприятливі умови для комфортного життя їх мешканців.

«Кажуть, що більш складної системи публічного управління, в тому числі місцевого самоврядування, ніж демократія, немає, але і кращого ніхто не придумав. Якщо ви будете розуміти її цінності, якщо ви будете їх сповідувати, якщо це буде принципами вашого життя, то ви завжди знайдете відповіді на необхідні питання, будете розуміти, що і як треба змінювати. Важливо, щоб для вас демократія була не просто гаслом, а тим принципом, на який ви орієнтуєтеся, будуючи своє майбутнє».

Views: 371
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: V.Nehoda
Read more: