25 липня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №766, якою відновив реалізацію пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертификованими інженерами-землевпорядниками в умовах воєнного стану (далі – Пілотний проект). Проект постанови був розроблений Держгеокадастром.
У повідомленні Держгеокадастру йдеться, що відповідно до постанови:
Задля відкритості та доступності інформації про учасників Пілотного проекту, оперативного реагування на відповідні зміни Держгеокадастр формуватиме перелік сертифікованих інженерів-землевпорядників, які в умовах воєнного стану здійснюють визначені повноваження, зокрема в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій, де ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих.
Постанова №766 визначає особливості реалізації Пілотного проекту та запроваджує додаткові вимоги до його учасників - зокрема, деталізується процедура подання документів для отримання доступу сертифікованими інженерами-землевпорядниками до Державного земельного кадастру.
При поданні сертифікованими інженерами-землевпорядниками документів для участі у Пілотному проекті буде здійснюватися перевіркаїх відповідності додатковим критеріям, зокрема:
Додатково запроваджується критерій щодо вимог до автоматизованого робочого місця сертифікованого інженера-землевпорядника як користувача Державного земельного кадастру, а саме наявність статичної ІР-адреси пристрою, з якого сертифікований інженер-землевпорядник здійснює повноваження.
Постанова №766 набирає чинності через місяць з дня її опублікування і діє до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом місяця з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до З1 грудня 2023 року.
Варто звернути увагу, що технічну можливість відновлення Пілотного проекту буде забезпечено в місячний строк з дня опублікування цього документа.
На думку Віктора Тимощука, заступника голови Правління Центру політико-правових реформ, експеримент, потребує прискіпливої уваги.
«Україна мала вкрай негативний досвід з напівприватизацією-комерціалізацією у інших сферах. Так, 2016-2019 роках реєстрацію нерухомості та бізнесу здійснювали також «акредитовані суб’єкти» (державні та комунальні підприємства / БТІ з певними вимогами). За повідомленнями міністрів юстиції, понад 90% рейдерства робилося саме через ці ДП та КП», - зазначив експерт.
На його думку, ризики з інженерами-землевпорядниками полягають у тому ж, що й з «акредитованими суб’єктами». Тобто право державної реєстрації земельних ділянок отримують суб’єкти, що не є статутними органами влади, публічними службовцями.
«Тож постають передусім питання відповідальності і правонаступництва. Адже ці інженери працюють як суб’єкти господарювання. Але, мабуть, фахівці (в Уряді, Мінагрополітики, Держгеокадастрі, Мін’юсті) знають, що роблять», - сказав Віктор Тимощук.
За словами експерта, постає і третє питання - а де органи місцевого самоврядування?
«Чому для суб’єктів господарювання відкрили можливості реєструвати земельні ділянки, працювати в ДЗК, а органам місцевого самоврядування таких «пілотів» та повноважень не пропонують? Адже багато громад цілком могли б укомплектувати такі підрозділи і в себе та забезпечувати своїх мешканців цими послугами. Дивіться Постанову КМУ №1428 від 2021року (зі змінами)», - зазначив Віктор Тимощук.