Наприкінці лютого в семи територіальних громадах Львівської області, а саме: в Оброшинській, Сокільницькій, Жидачівській, Яворівській, Куликівській, Миколаївській та Новояричівській активізувалася робота з розробки Стратегії розвитку цих громад. Процес стратегічного планування відбуватиметься за підтримки експертів проєкту «Стратегічний аналіз і рекомендації з розширення можливостей органів місцевого самоврядування і громад за допомогою відповідних стратегічних документів». Проєкт реалізовується Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Тарас Сулимко, голова Сокільницької сільської ради, сказав:

«Ми як громада маємо ретельно продумати першочергові кроки для створення Стратегії розвитку. Завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» ми розпочали цей процес, залучивши широке коло зацікавлених осіб. Стратегія – це перспектива для громади на багато поколінь».

На першому етапі відбувається збір статистичних даних для підготовки Профілю громади, для якої розробляється Стратегія. Тут важливо зібрати та проаналізувати всю наявну статистичну інформацію: від демографії до бюджету, від природних ресурсів до пам’яток культурно-історичної спадщини. Часто важливо також проаналізувати історичну ретроспективу, щоб зрозуміти, як вона може позначитися на майбутньому. В рамках цього етапу можна зрозуміти, що є в громаді, сформулювати пріоритетні напрямки її розвитку, визначити очікування мешканців як по всій громаді, так і по окремих населених пунктах. Адже Стратегія розвитку повинна бути реалістичною і базуватися на потребах, можливостях, аналізі та статистиці.

Володимир Левко, голова Жидачівської міської ради, зазначив, що Стратегія розвитку громади є основою для сталого місцевого розвитку та потребує залучення всіх зацікавлених сторін у громаді.

«Попри війну громада мусить бути життєздатною та підтримувати всі процеси в ній. Реформа децентралізації створила нові можливості, які важливо правильно використовувати. Стратегія розвитку дозволить нам визначитися, як буде розвиватися громада в майбутньому», – сказав Володимир Левко.

У всіх семи громадах впродовж лютого-березня відбулося перше засідання робочих груп, під час якого обговорили етапи формування Стратегії розвитку, процес збору та аналізу інформації, залученість мешканців та представників бізнесу тощо. У засіданнях робочих груп взяли участь представники органів місцевого самоврядування, підприємці, депутати, старости і громадські активісти.

«Особиста активна участь голови громади та його заступників у засіданнях робочих груп свідчить про відповідальне ставлення до стратегування і його ролі для громади», – сказав експерт проєкту Олександр Софій.

Перші зустрічі запам’яталися активністю учасників, які ставили запитання, висловлювали власні думки та обговорювали майбутні ініціативи, що можуть лягти в основу стратегічних та операційних цілей. Важливо, що керівництво громад виступає активним драйвером процесу формування Стратегії розвитку громади, засвідчуючи цим значущість напрацювання дієвих стратегічних документів.

Андрій Щебель, Миколаївський міський голова, сказав про важливість залучення всіх зацікавлених сторін до створення цього документа, який визначатиме, як житиме громада наступні кілька років.

«Миколаївська громада – досить молода. Власне зараз ми, її мешканці, маємо шанс закласти фундамент і перспективу для розвитку громади на наступні роки», – зазначив міський голова.

Стратегія розвитку для кожної громади – це документ, який дає можливість провести аудит можливостей, ресурсів та потреб, визначити слабкі та сильні сторони громади, а також стратегічні цілі розвитку. Далі під кожну стратегічну мету розробляються операційні цілі, своєю чергою під них розробляються завдання, план заходів, програми тощо. При напрацюванні Стратегії важливо враховувати інтереси та потреби людей, що живуть на цій території, саме тому до розробки документа варто залучати широке коло зацікавлених сторін. Крім того, цей документ дає можливість презентувати себе як громаду та залучити і інвесторів, і донорів.

Кожна громада – унікальна, зі своїм потенціалом та можливостями розвитку, перевагами та проблемами, ресурсами тощо.

«Вкрай важливо щоб органи місцевого самоврядування знали сильні та слабкі сторони своєї громади, аналізували можливості та потенційні загрози. Так буде легше планувати різні проєкти, зміцнювати місцеву економіку та рухатися в напрямку сталого розвитку громади», – зазначив Орест Микита, керівник проєкту «Стратегічний аналіз і рекомендації з розширення можливостей органів місцевого самоврядування і громад за допомогою відповідних стратегічних документів».

Власне, усі сильні сторони кожної з громад обов'язково повинні знайти своє відображення в Стратегії розвитку відповідної громади до 2027 року.

Наприклад, у Яворівської громади є значний логістичний і транзитний потенціал завдяки прикордонному розташуванню та наявності автошляху М-10 Львів – Краковець.

«Яворівська міська територіальна громада – найбільша за територією громада Львівщини, унікальна за логістичним потенціалом, громада з високим рівнем людського потенціалу. А тому вкрай актуальним питанням для Яворівської громади є напрацювання якісних стратегічних документів за якнайширшого залучення громадськості та бізнесу. Стратегія дозволить окреслити найбільш перспективні напрямки розвитку громади, які опиратимуться на її внутрішній соціально-економічний потенціал, та визначити перелік чітких кроків до досягнення стратегічних цілей», – розповіла Ірина Сторонянська, експертка проєкту.

Вадим Табакера, заступник директора департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації, начальник управління регіонального розвитку сказав:

«Серед сильних сторін Миколаївської громади насамперед слід виокремити її потужний логістичний і транзитний потенціал завдяки розміщенню в 38 км від Львова, наявності автомобільної дороги М-06 Київ – Чоп (на місто Будапешт через міста Львів, Мукачево й Ужгород та державний кордон з Угорщиною), з якою збігається європейський автошлях E471, наявності електрифікованої залізничної магістралі Львів – Стрий – Чоп та залізничної станції Миколаїв-Дністровський у 3 км від центру міста Миколаїв, наявності та активному відновленню «Великого транзитного кільця» – дороги P-84 Бібрка – Кам’янка – Бузька – Жовква – Городок – Миколаїв – Жидачів – Калуш – Бурштин, що з’єднує між собою основні магістралі Львівщини».

«Вагомою перевагою Куликівської територіальної громади є стабільне зростання чисельності жителів. Люди обирають Куликівську громаду через її вигідне розташування поблизу Львова та доступ до найбільшого ринку праці в регіоні, а також тому, що громада розвивається: тут є робочі місця і численні підприємства. Відповідно, можливість працевлаштуватися, що в сучасних умовах особливо важливо», – зазначила Ірина Сторонянська, експертка проєкту.

Наприклад, у Сокільницькій громаді реально оцінюють переваги та виклики, які стоять перед ними, враховуючи географічне розташування громади, а саме близькість до Львова. Про це дискутували під час роботи над слабкими та сильними сторонами, над перевагами та загрозами.

«Наша громада виступає за широке співробітництво із сусідніми громадами для вирішення спільних проблем, зокрема в рамках новостворюваної Львівської агломерації. Однак чітко розуміємо всі плюси та мінуси», – сказав один з учасників робочої групи.

Наступним кроком для громад буде опрацювання всіх зібраних пропозицій та ідей, які стануть підґрунтям для формування напрямів діяльності та завдань задля досягнення стратегічної цілі розвитку громади.