Дорожню карту нормативно-правового регулювання, яке дасть змогу втілювати подальші кроки реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади обговорили учасники круглого столу “Пріоритети законодавчого порядку денного для підтримки децентралізаційної реформи”.

---

До діалогу долучилися народні депутати - члени Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, керівництво Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, асоціацій органів місцевого самоврядування, голови територіальних громад та експерти.

Це третій із серії інформаційних заходів, присвячених цій темі, які з початку року організували ГО «ДЕСПРО» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». У січні організатори провели опитування керівників органів місцевого самоврядування щодо основних законодавчих ініціатив, прийняття яких у 2023 році забезпечить подальше зміцнення системи місцевого самоврядування в Україні. Пізніше, у лютому, відбувся Форум «Децентралізація 2023.Законодавчий порядок денний в умовах війни», на якому понад 300 громад з усієї України обговорили пріоритети нормативного забезпечення реформи.

Марат Кюрчевський, керівник програм розвитку місцевого самоврядування і децентралізації влади Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), відзначив важливість продовження реформи децентралізації в Україні.

«Децентралізація – одне з найбільших досягнень України за останні роки, яка закріплює проєвропейський вектор розвитку України. Як одна з найважливіших реформ в Україні, децентралізація має широкий порядок денний. Агентство США з міжнародного розвитку в Україні підтримувало реформу від її початку та продовжить й надалі. Минулого року ключові експерти з децентралізації об’єднались для розробки порядку денного реформи на поточний рік. І хоча війна вплинула на операційні пріоритети, важливо не забувати, що децентралізація є стратегічним пріоритетом, незважаючи на війну», - зазначив він.

 

 

Наталія Гнидюк, заступниця керівника Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» відзначила важливість створення Проєктом комунікаційної платформи, яка дозволяє виносити  на порядок денний проблемні аспекти, з якими стикаються органи місцевого самоврядування з тим, щоб його могли чути як народні депутати, так і міністерства.

«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» включає зокрема  два великі компоненти. Перший компонент – підтримка ініціатив Парламенту і Уряду щодо законодавчого порядку денного. Другий – допомога органам місцевого самоврядування спільно з їх асоціаціями, які представляють їхні інтереси у ефективній реалізації всіх напрацьованих і прийнятих правових норм. Сьогоднішній захід – це можливість ще раз подивитися, які законодавчі акти пріоритетні для органів місцевого самоврядування і домовитися, де може бути надана підтримка багатостороння, як з боку асоціацій, так і з боку нашого Проєкту. Сподіваємося, що це партнерство буде мати хороші результати - дієві законодавчі акти і можливість органів місцевого самоврядування бути інституційно і фінансово стабільними для реалізації розвиткових ініціатив і проєктів», - сказала Наталія Гнидюк.

 

 

Опираючись на результати січневого опитування керівників органів місцевого самоврядування та обговорень під час Форуму «Децентралізація 2023. Законодавчий порядок денний в умовах війни», президентка ГО «ДЕСПРО» Оксана Гарнець назвала законопроєкти, які органи місцевого самоврядування визначили першочерговими для вирішення проблем, з якими вони щодня стикаються в роботі. Так, за результатами опитування, до законопроєктів, які необхідно розглянути на 9 сесії Верховної Ради України IX скликання увійшли ті, які внормують питання служби в органах місцевого самоврядування, переформатують місцеві державні адміністрації у адміністрації префектурного типу, визначать порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою, розподілять повноваження між місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, регламентують питання проведення публічних консультацій, внормують питання комунального майна. А ще – законопроєкти, які стосуються відновлення територій та змін Державного стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року та ін.

«Важливо, що перелік пріоритетних законопроєктів, які, на думку представників органів місцевого самоврядування, потребують першочергового розгляду і прийняття, в основному співпадає з переліком законопроєктів, визначених у порядку денному 9 сесії Верховної Ради України», - підкреслила Оксана Гарнець.

 

 

За словами Віталія Безгіна, голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, частина названих законопроєктів – вже на порядку денному парламенту, частина – потребують додаткових консультацій та доопрацювання. Зокрема, проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» (№4298) є  саме тим законопроєктом, який покликаний внормувати питання переформатування місцевих державних адміністрацій в органи державної влади префектурного типу і який був прийнятий у першому читанні в 2021 році.

«Законопроєкт щодо місцевих державних адміністрацій  потребує перегляду. Ми зараз відновимо консультації, спробуємо частково винести процес консультацій між фракціями та групами на міжнародний майданчик, щоб дискусія була в практичній площині. Зокрема залучимо до консультацій Раду Європи», - зазначив Віталій Безгін.

 

 

Щодо унормування питань адміністративно-територіального устрою, то, за словами народного депутата, на сьогодні є 2 законопроєкти – №4664 та №8263. Останній є частиною першого законопроєкту і днями був прийнятий парламентом за основу.

«Ми відклали законопроєкт 4664, а його частину – законопрєект 8263 про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України парламент нещодавно прийняв за основу. Думаю, що законопроєкт має шанс бути ухваленим цього літа», - додав Віталій Безгін.

Він також акцентував увагу на важливості розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів, а також між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

«Щодо розмежування повноважень – є два законопроєкти, щодо яких Комітет не надав позитивної оцінки. Профільне міністерство ініціювало створення робочої групи щодо законопроєкту про розмежування повноважень. Це треба робити, бо відсутність такого розмежування – це вада. Якщо брати до уваги сталі західні демократії, то всюди є чітке розмежування на рівні закону, за яким вже слідують відповідні норми Бюджетного, Податкового кодексів», - наголосив народний депутат.

Сергій Шаршов, начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінінфраструктури зазначив, що бачення громад, асоціацій щодо законодавчого порядку денного співпадає з баченням міністерства.  За його словами, першим кроком до розмежування повноважень стане переформатування місцевих державних адміністрацій в органи державної влади префектурного типу.

Серед іншого, він зосередив увагу на тому, що для подальшого просування реформи місцевого самоврядування у 2023 році потребує розгляду та прийняття законопроєкт «Про службу в органах місцевого самоврядування».

«Реалізація Закону дасть можливість підвищити професійні якості службовців органів місцевого самоврядування. А це позитивно вплине на прийняття ефективних управлінських рішень територіальними громадами», - сказав Сергій Шаршов.

Він також акцентував увагу на важливості внесення змін до Закону «Про органи самоорганізації населення», покликаний удосконалити порядок їх організації, діяльності та припинення органів самоорганізації населення.

За його словами, до законодавчого порядку денного децентралізації мали б увійти і зміни до Бюджетного кодексу щодо місцевих запозичень. Це з’ясувалося у ході консультацій з асоціаціями органів місцевого самоврядування. Причина – сьогодні тільки міські ради можуть здійснювати місцеві запозичення, а необхідно надати таке право всім місцевим радам – сільським та селищним також.

 

 

Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України, відзначив важливість об’єднання всіх суб’єктів реформи місцевого самоврядування  для досягнення результативності подальших законодавчих кроків реформи:

«Зараз, коли Збройні Сили України перемагають ворога, всім гілкам влади і місцевому самоврядуванню ще тісніше потрібно об’єднуватися. Завдяки позиції профільного Комітету, на наш погляд, все таки піднімаються в парламенті найбільш актуальні питання і законопроєкти».

Він багато уваги приділив питанням законодавчого врегулювання сплати ПДФО, дотаційності бюджетів та іншим питанням, які впливають на фінансову спроможність громад, відзначивши, що «такий стрибок у зменшенні рівня дотаційності місцевих бюджетів, як це було зроблено в Україні, ніхто в Європі не робив». Олександр Слобожан наголосив на необхідності більшого залучення до роботи над законопроєктами, які матимуть вплив на формування місцевих бюджетів, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Валентина Полтавець, виконавчий директор Асоціації ОТГ, зазначила, що Асоціація не перший рік працює з громадами над питаннями, які потребують законодавчого врегулювання і розширять можливості та інструменти для розвитку їхніх територій.

«Ми завжди готові до роботи в різних робочих групах, щоб просувати ці закони. Ми тісно працювали з НАДС над законопроєктом про службу в органах місцевого самоврядування. Нам важливо, щоб поряд з усіма його плюсами, він ще й відповідав нашому євроінтеграційному руху. Сподіваємося, наші пропозиції будуть враховані Комітетом. Також важливо чітко розмежувати повноваження органів місцевого самоврядування. Це впливає на ефективність їх рішень», - зазначила Валентина Полтавець.

 

 

Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад наголосив: 

«Наше бачення законодавчих пріоритетів стосується як організації функціонування органів місцевого самоврядування, так і того, як живуть громади, наприклад, умови роботи бізнесу на території громад. Акцентую також увагу на питанні розмежування повноважень. Голови громад кажуть про те, що без чіткого розмежування повноважень, після відміни воєнного стану, важко буде відновлювати систему місцевого самоврядування. А щодо бюджетів і податків, то зараз питанням номер один голови громад називають відому постанову №590, яка не дає можливість повноцінно здійснювати повноваження, оскільки накладає обмеження, в тому числі в процесі відбудови», - зазначив Іван Слободяник.

Окремо він також зупинився на законопроєктах, які стосуються підтримки державою сільськогосподарських виробників.

Ігор Коліушко, експерт з питань конституційного та адміністративного права, Голова Правління Центру політико-правових реформ відзначив, що сучасна сфера державної політики щодо місцевого самоврядування – це взірець правильної і прозорої організації роботи у цьому напрямку. За його словами, правильна інституційна організація суспільства і держави допомагає розвитку України, розвитку суспільства.

«Законопроєкт про місцеві державні адміністрації – дуже добре, що в результаті опитування він попадає в пріоритети. Це важливо для інституційної побудови публічної адміністрації. Місцевим державним адміністраціям треба перейти до розуміння їх нових функцій, їх нової якості після реформи, а для цього ми  повинні повернутися до першої редакції законопроєкту, врахувати досвід, який ми набули під час воєнного стану. Треба законодавчо дати відповідь на питання «Що робити, якщопісля 30 днів з моменту скасування воєнного стану місцеве самоврядування не вдасться відновити на окремихтериторіях», - сказав експерт.

 

 

Наталя Петренко, начальник Шульгинської сільської військової адміністрації Луганської області (до початку війни – Шульгинська сільська голова) на перше місце винесла питання встановлення певних кваліфікаційних вимог до голів та депутатів місцевих рад.

«Я є представник території поки що без території. Кажу це, щоб ніхто не забував, що Луганщина, Донеччина, Запорізька, Херсонська області, Крим - все це - Україна. Моє бачення пріоритетів: мають бути вимоги до голови і  місцевих депутатів. Маючи освічених людей ми будемо мати ефективне місцеве самоврядування. Це найперше».

На додачу, вонатакож навела аргументи, чому не потрібно одразу після 30-денного терміну з моменту скасування воєнного стану оголошувати вибори на деокупованих територіях.

Більше думок представників органів місцевого самоврядування, начальників військових адміністрацій населених пунктів, експертів – у відеозаписі круглого столу:

 

 

---

Захід проведено Громадською організацією «ДЕСПРО» в рамках проєкту «Законодавчий порядок денний. Форум з децентралізації в Києві» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього заходу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.