Що визначає даний документ? Порядком передбачається:

• затвердження порядку організації та координації виконання невідкладних робіт уповноваженими органами (якими в тому числі є і виконавчі органи сільських, селищних та міських рад);
• визначення об’єктів, що підлягають першочерговому обстеженню;
• комплекс організаційно-технічних заходів, що включається до проведення обстеження пошкоджених об’єктів;
• організація робіт щодо аварійного демонтажу на підставі рішення регіональній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

У цілому Порядок про виконання невідкладних робіт визначає загальний механізм оперативного реагування визначеними ним органами на наслідки збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ), пов’язані із пошкодженням будівель та споруд, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій.

ДО УВАГИ. Йдеться саме про чітко визначені території – де відсутні або завершено активні фази бойових дій!

Для запровадження механізму оперативного реагування задіюються такі органи:

• виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
• військові адміністрації;
• центральні органи виконавчої влади;
• органи управління та сил цивільного захисту.

Тепер трохи про терміни, які застосовуються у Порядку виконання невідкладних робіт, та їх значення. Отже:

• невідкладні роботи щодо ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі — невідкладні роботи) – комплекс першочергових організаційно-технічних робіт і заходів, спрямованих на ліквідацію небезпечних наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, запобігання загибелі людей, зменшення обсягів можливих матеріальних втрат;
• пошкодження будівель та споруд — порушення цілісності будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва внаслідок позапроектних впливів, зумовлених бойовими діями, в тому числі потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж тощо.

Інші терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України та Законі України «Про протимінну діяльність в Україні».

Передбачається, що невідкладні роботи здійснюються з метою: 

• ліквідації небезпечних наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель і споруд, об’єктів незавершеного будівництва (далі – пошкоджені об’єкти);
• запобігання загибелі людей;
• зменшення обсягів можливих матеріальних втрат.

Хто уповноважений проводити такі роботи? Організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі – уповноважений орган)* або військовими адміністраціями (далі — уповноважений орган) – у разі відсутності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Якими ж мають бути дії уповноваженого органу у разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії РФ, що зумовили пошкодження об’єктів?

Уповноважений орган:

1. Повідомляє територіальним органам ДСНС, органам управління та силам цивільного захисту, правоохоронним органам щодо пошкодження об’єктів. Форма повідомлення не визначена, отже воно може бути складене у довільному порядку з дотриманням правил діловодства.

2. Визначає разом з територіальними органами ДСНС, органами управління та силами цивільного захисту зону можливого ураження — потенційно небезпечну територію, на якій внаслідок бойових дій заподіяна шкода об’єктам, є ймовірність забруднення вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого виникає загроза життю або здоров’ю людей.

Тут варто нагадати про положення ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, в якій наводяться повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту (якщо ще за мирних часів органи місцевого самоврядування опікувалися реально питаннями цивільного захисту та дотримувалися всіх вимог законодавства, то проблем не має виникнути з питаннями організації визначення зони можливого ураження).

3. Організовує оповіщення суб’єктів господарювання та населення про ризики, пов’язані із перебуванням у зоні можливого ураження. Те саме стосується і організації оповіщення (це завдання також закріплене в ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, отже органи місцевого самоврядування повинні розумітися як вони це мають здійснювати).

4. Визначає місця для складування відходів, що утворилися внаслідок пошкодження об’єктів, виконання робіт з демонтажу відповідно до порядку, затвердженого КМУ. Варто вказати, визначення місця для складування таких відходів, варто приймати відповідне рішення, враховувати вид відходів тощо.

5. Визначає місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів. Для визначення місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів важливо розумітися на механізмі визначення та критеріях до такого місця. Як показує практика, визначення місця знищення виявлених вибухонебезпечних предметів здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення.

6. Здійснює візуальні огляди пошкоджених об’єктів з метою формування попередніх переліків таких об’єктів. 

Тут варто зрозуміти, що мається на увазі під візуальним оглядом, і власне, з дотриманням яких вимог він здійснюється; чи передує такому огляду здійснення будь-яких заходів з метою створення безпечних умов для візуального огляду.

Однозначно, якщо дотримуватися всієї хронології дій, які мають вчиняти виконавчі органи, то візуальному огляду мало би передувати повідомлення територіальним органам ДСНС, органам управління та силам цивільного захисту, правоохоронним органам щодо пошкодження об’єктів. Далі вже все має залежати від дій означених органів

Примітка. До проведення візуальних оглядів пошкоджених об’єктів та розроблення програми робіт можуть залучатися фахівці з обстеження, визначені у пунктах 2, 21 та 22 Порядку проведення обстеження, фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції (за згодою), а також занеобхідності — підрозділів Збройних Сил та СБУ.

7. Приймає рішення щодо проведення обстеження пошкоджених об’єктів відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257 (далі — Порядок проведення обстеження).

8. Розміщує протягом трьох календарних днів інформацію про таке рішення на офіційному веб-сайті та/або письмово повідомляє власнику або управителю об’єкта.

9. Складає та затверджує програму робіт з обстеження (далі — програма робіт). 

Всі вказані дії прямо передбачені в Порядку проведення обстеження. Єдине, що додатково з’явилося в Порядку проведення невідкладних робіт – це уточнення того, що про рішення щодо проведення обстеження можна повідомити і на офіційному веб-сайті (напевно ж йдеться про сайт уповноваженого органу), оскільки в Порядку проведення обстеження йдеться лише про необхідність письмово повідомити власника або управителя об’єкта про прийняте рішення.

Примітка. Програма робіт повинна містити:

• перелік пошкоджених об’єктів, що підлягають обстеженню (найменування об’єкта, адреса розташування об’єкта, інформація щодо юридичних чи фізичних осіб, що є власниками або управителями пошкодженого об’єкта);

У свою чергу, п. 7 Порядку проведення невідкладних робіт визначено, що підготовка до проведення обстеження (не візуального огляду) включає комплекс організаційно-технічних заходів, що полягає у:

• визначенні пріоритетності обстеження територій та пошкоджених об’єктів на наявність вибухонебезпечних предметів;
• збиранні первинної інформації щодо об’єкта (наявної проектної та технічної документації, в тому числі інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів, виконавчої документації тощо);
• визначенні виконавця робіт з обстеження пошкоджених об’єктів (далі — виконавець робіт з обстеження) та організації робіт з обстеження, в тому числі вахтовим методом.

Судячи зі змісту наведеного вище пункту Порядку виконання невідкладних робіт та елементів, які має включати підготовка до проведення обстеження, то ці дії має здійснити саме уповноважений орган. Частину з них, як то визначення пріоритетності обстеження територій та пошкоджених об’єктів на наявність вибухонебезпечних предметів, на мою думку, реалістично здійснити лише із залученням допомоги територіальних органів ДНСН.

Пунктом 8 Порядку виконання невідкладних робіт визначено точку відліку та умови, за наявності яких можуть бути розпочаті роботи з обстеження пошкоджених об’єктів. Передбачається, що такі роботи виконуються на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій і лише після здійснення комплексу заходів щодо:

• оперативного реагування на випадки виявлення вибухонебезпечних предметів, проведення обстеження (розмінування) та виконання піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням виявлених вибухонебезпечних предметів із залученням підрозділів ДСНС, Національної поліції, а також за необхідності — підрозділів Збройних Сил та СБУ;
• виконання робіт з первинного демонтажу частин об’єктів або його окремих конструктивних елементів (у разі потреби) з метою забезпечення доступу до пошкоджених об’єктів сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
• виконання робіт з пошуку постраждалих та загиблих фахівцями ДСНС із залученням комунальних служб та формувань і спеціалізованих служб цивільного захисту, транспортування тіл (останків) загиблих;
• здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень.

Самі ж роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження.

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт. Вимоги до змісту звіту наведені в п. 8¹ Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту також додається акт обстеження (цікаво, що в Порядку проведення обстеження згадувань про акт немає), що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень):

1. Наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи.

Рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту.

2. Наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій, підсилення об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій. 

Рекомендовано виконання робіт з відновлення капітального ремонту, реконструкції.

3. Об’єкти непридатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйновані об’єкти).

Рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об’єкта.

Звіт та акт передаються уповноваженому органу! Далі мають бути дотримані такі етапи:

1) уповноважений орган розглядає звіт та акт;

2) уповноважений орган за результатами розгляду звіту та акта з метою вжиття заходів щодо забезпечення техногенної безпеки складає та подає на розгляд регіональній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій переліки:

• потенційно аварійно небезпечних об’єктів, які потребують невідкладних робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій;
• аварійно небезпечних об’єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації;

3) регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій невідкладно, але не пізніше ніж у п’ятиденний строк з дня отримання інформації від уповноваженого органу, розглядає з урахуванням інформації від правоохоронних органів (в рамках можливих кримінальних проваджень, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації), та схвалює переліки об’єктів, складені уповноваженим органом;

4) на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій уповноважений орган:

• затверджує переліки потенційно аварійно небезпечних об’єктів, які потребують невідкладних робіт щодо часткового демонтажу окремих частин та/або конструкцій та аварійно небезпечних об’єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації, визначає черговість та строки виконання робіт з демонтажу;.
• організовує виконання робіт з демонтажу відповідно до Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 № 474;
• організовує роботи щодо збирання, попереднього сортування та відокремлення небезпечних відходів (у разі можливості), транспортування та тимчасового зберігання відходів, що утворилися внаслідок виконання робіт з демонтажу, відповідно до порядку, затвердженого КМУ.

* Про особливості визначення виконавчих органів місцевої ради, які задіюються у впровадженні невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, можна ознайомитися за посиланням: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».