З початку військового вторгнення росії в Україну частина мешканців, в тому числі посадові особи місцевого самоврядування, евакуювались в інші більш безпечні області України чи за кордон. Виїзд керівника за межі своєї області чи району не позбавляє його обов’язку нараховувати та виплачувати заробітну плату та інші обов’язкові платежі та видатки. Що робити і як діяти в такій ситуації? Перш за все керуватися постановою КМУ «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» №590 зі змінами та доповненнями.

ВАЖЛИВО! 

Якщо ви, як розпорядник бюджетних коштів (є керівником відповідної бюджетної установи) відповідно до п. 47 Ч. 1 Ст. 2 Бюджетного Кодексу України, переміщені у зв’язку із введенням воєнного стану в інший населений пункт (де органи державної влади здійснюють свої повноваження), то необхідно звернутися до відповідного органу Казначейства, який працює у штатному режимі, щодо розрахунково-касового обслуговування.

Варто враховувати наступні особливості при розрахунково-касовому обслуговуванні:

• реєстраційна картка з копією установчого документу, засвідченою керівником, є підставою для внесення інформації до бази даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів;
• для відкриття рахунків та здійснення видатків надається:

– картка із зразками підписів;
– відбитка печатки розпорядника бюджетних коштів;
– копії наказів про надання права першого та другого підписів;

• у разі відсутності бухгалтера з правом другого підпису платежі здійснюються за наявності підпису особи, яка має право першого підпису з відповідним написом у картці;
•  відповідні документи (реєстраційна картка, копія установчого документа, заява) можуть бути подані у вигляді сканованої копії паперового документа, підписаної кваліфікованим електронним підписом;
• у разі відсутності доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, перевірка інформації у реєстраційній картці, картці із зразками підписів та відбитки печатки не є обов’язковою;
• підтвердними документами для реєстрації бюджетних зобов’язань можуть бути:

– договори;
– рахунки-фактури;
– накладні;
– акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо;

•  документи опрацьовуються протягом одного дня;
•  у разі залучення бюджетних коштів на запровадження і здійснення заходів правового режиму воєнного стану, зупинення операцій на таких рахунках не застосовується до скасування воєнного стану.

У керівників відділів освіти та інших бюджетних установ та організацій залишається можливість подальшої роботи з казначейським рахунком дистанційно за умови, що керівник має при собі власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа (токен).

Якщо ж токен було втрачено чи скомпрометовано?

Відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги», Постанови КМУ від 17.03.2022 р. № 300:

1. Повідомити відповідні органи казначейства про втрату чи компрометацію кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

2. Вжити відповідних заходів для формування нового у кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг Державної казначейської служби України чи Державної податкової служби України.

Для цього вам будуть потрібні:

• паспорт (як паперовий так і електронний в Дії)/ інші документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;
• копія установчого документа;
• копія наказу про призначення керівником.