Тетяна Євсєєва народилася на Алтаї, навчалася в Новосибірському архітектурному інституті, працювала там за спеціальністю. А у 1986 році переїхала до Нової Каховки на Херсонщині. З того часу працює тут архітектором та очолює Новокаховське товариство охорони культурної спадщини. Це молоде місто стало для неї рідним. Звідси виїжджати нікуди за роки Незалежності України не думала.
– За кордон – навіть думки не було. Ми з родиною подорожували Європою, там гарно. Але чи зможемо ми там реалізуватися у своїй справі? Це сумнівно.
У Новій Каховці Тетяна Миколаївна як архітектор змогла більше розкритися, ніж у Новосибірську. Адже у великому місті таких фахівців, як вона, – тисячі. З одного боку, є з ким спілкуватися. А з іншого, якось виділитися, отримати унікальне замовлення, – дуже складно. А в маленькому містечку робота архітектора відповідальніша.
Перші відновлені "вишиванки" на буд. 18 по вул. Героїв України
– Тут у мене була можливість робити самостійні авторські проєкти. До того ж, унікальна історія міста і моя царина органічно співпали. Було захопливо шукати в архітектурі міста цікавинки.
Такою цікавинкою для Тетяни Євсєєвої стали унікальні архітектурні орнаменти на будівлях історичної частини міста, яке виникло на місці села Ключового при спорудженні Каховської ГЕС у 1950-і роки.
Про те, що на фасадах старих дво-триповерхових будинків є орнаменти, жителі міста знали. Але не надавали їм якогось особливого значення. У 2014 році, коли робився Генплан міста, активісти дізналися, що автор цих орнаментів – художник-бойчукіст Григорій Довженко. Це однофамілець кінорежисера Олександра Довженка, який домігся від Академії наук, щоб у місто прислали архітекторів для оздоблення будинків.
Ім’я художника знайшли в описі виконання архітектурних оздоблень на будівлях Палацу культури та Літнього театру. А хто робив орнаменти на житлових будинках – ніде не було зафіксовано.
Григорій Довженко за створенням орнаменту
Майже два роки по крихтах збирали інформацію. В інтернеті тоді ще нічого про це не було. Знайшли нащадків художника у Баштанці на Миколаївщині та в Києві. Вони теж не знали про такий скарб – мистецьку спадщину їхнього діда.
У 2017 році Тетяна організувала групу волонтерів для відновлення цих орнаментів, які вирішили назвати «кам’яними вишиванками». Це люди різного віку і різних професій – їх нині біля 30 осіб. Користувалися фотографіями будинків 1960-х років, які отримали від сина художника Григорія Соколенка із Запоріжжя.
Діана Іваннікова і Тетяна Євсєєва
– Ми з Діаною Іванніковою – вона тоді була депутаткою міськради – пішли по кварталах шукати будинок, де можна було б реставрувати орнаменти Довженка, – згадує архітекторка. – Натрапили на двоповерховий офісний будинок на вулиці Героїв України, 18. Він належав підприємцю Юлію Рапопорту. Спитали у нього дозволу на реставрацію. Юлій Шулімович погодився, запитав, скільки це йому коштуватиме. «Та ні, ми безплатно, нам просто цікаво», – кажу. Ми вичистили орнаменти і відновили початковий колір фону під ними.
За ці роки волонтери відновили архітектурні панно на 10 будинках. А їх усього в місті 120. Також виграли грант Британської ради на створення буклету про кам’яні вишиванки.
– Щоразу, коли проводимо реставрацію орнаментів, відчуваємо подив і захоплення майстерністю їх творця, – ділиться враженнями Тетяна. – Останнє панно, яке ми відновили на будівлі дитсадку «Теремок», – це взагалі фантастика.
Відновлений орнамент на дитсадку "Теремок"
Досі дивлюся і не можу зрозуміти, як це можна було придумати – переплетення орнаментів зі стрічками. Наскільки була багата фантазія у Григорія Овксентійовича, як це було майстерно зроблено. І все – ручна робота, жоден орнамент не повторюється. Коли їх чистиш, то відчуваєш, як ведеш рукою, мов скульптор. Ніби повторюєш його рухи, коли він творив цей шедевр. І від твоїх рук він знову оживає. Ми називаємо це арт-терапією.
Тетіна Євсєєва за роботою
Утім, треба не тільки відновлювати історичні панно, а й зупинити їх руйнування. Адже жителі часто наліплюють на них чи поруч пінопласт для утеплення квартир або забілюють різним кольором, роблять прибудови, які закривають панно. Але ці орнаменти мають художню цінність. Тож треба повернути початкову ансамблевість місту, відновивши фасади, поребрики і озеленення.
Зусилля ентузіастів не минули даремно. Кінець-кінцем і влада звернула увагу на «кам’яні вишиванки». У 2018 році міський відділ культури і туризму виграв грант на популяризацію цих орнаментів.
На кошти Українського культурного фонду був створений сайт про «кам’яні вишиванки» Нової Каховки та видані книга про них, буклети і карти. Їх безкоштовно роздали в бібліотеки, школи і коледжі. У навчальних і дошкільних закладах проводили лекції для дітей про історію архітектурних орнаментів Григорія Довженка.
У бібліотеках міста розповідали учням про "кам'яні вишиванки"
– Нам не вистачало такого розмаху в популяризації «вишиванок» – дійти до кожної школи чи дитсадка, – зазначає Тетяна Євсєєва. – Завдяки цьому гранту дуже багато дітей і молоді дізналися про таку історичну спадщину. І це розійшлось навіть по Україні. Це було вкрай важливо і вчасно.
А коли відновлювали орнаменти на дитсадку «Теремок», то отримали підтримку міського відділу освіти. Працівники закладу також допомагали, навіть зібрали кошти на фарбу. Роботу приїхав оглянути і головний архітектор Херсонської області Григорій Ходін. Був вражений орнаментом і діяльністю волонтерів.
Утім, Тетяна Євсєєва вважає, що треба йти далі. Нині вона думає над тим, щоб створити електронний каталог усіх архітектурних панно міста, а також поєднати їх з електронною картою. Також вважає за доцільне створити спеціальний фонд для збереження і відновлення «вишиванок». Адже більшість старих будинків стали власністю ОСББ, а в них проживають по кілька родин, часто пенсіонерів.
Тож потрібна допомога громади, щоб зберегти ці будівлі. У багатьох містах, де є історичні ареали, такі фонди діють. Наприклад, у Львові з бюджету виділяють кошти на заміну вікон і дверей в історичних будинках.
– Туристичний збір, що отримує місто, збирається за рахунок історичних пам’яток, – продовжує Тетяна. – Тож він і має йти на їх збереження.
Як новообраний депутат міської ради, вона планує ініціювати створення такого фонду. А поки що готується до проведення екскурсій по «кам’яних вишиванках» на День Незалежності. Розроблену нею екскурсію включили у всеукраїнські маршрути. Уже є заявки від туристичних фірм із Сум і Яготина. А Новою Каховкою зацікавилися польські туроператори.
Також треба відновити біля дитсадка «Теремок» початкову балюстраду з вазонами і балясиною. Ці фігури вже відлиті, залишилося їх встановити.
– За роки Незалежності люди в місті, безумовно, змінилися, – розмірковує Тетяна. – Виникли громадські організації, розвивається волонтерський рух, благодійність. Однак громадянського суспільства ми ще не створили. У нас є корупція, є люди, які проштовхують свій бізнес, користуючись статусом депутата або чиновника при владі.
Але це «хвороба» всієї нашої країни, яка тільки проходить період становлення. А еволюційний процес не такий швидкий. Та в усякому разі, ми нині не такі, як були 30 років тому. Я вже не знаходжу спільної мови зі своїми родичами з Росії. У нас інша ментальність. Ми стали вільнішими і розкутішими. Але в кожному з нас ще сидить маленький «рабчик» і треба, як казав Антон Чехов, вичавлювати його із себе по краплі. Не завжди вистачає сміливості і наполегливості щось відстояти. Потім собі за це дорікаєш.
Автор: Олександр Гунько, головний редактор, журналіст Нова Каховка.City
Матеріал підготовлено в рамках спецпроєкту «Творці нових громад». Спецпроєкт створено для інформаційного порталу «Децентралізація» в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який виконується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC).
Tags:
Область:
Херсонська областьГромади:
Новокаховська територіальна громадаSource:
Нова Каховка.City
16 December 2024
80% закладів освіти пошкодила росія. Як у Чернігові облаштовують сучасні шкільні укриття
80% закладів освіти пошкодила росія. Як у...
«Внаслідок повномасштабного вторгнення і постійних обстрілів Чернігова 80 % закладів освіти, тобто шкіл, садочків,...
13 December 2024
«Я згоден проміняти великий бюджет нашої...
Голова одної з найбагатших на Полтавщині Сергіївської громади Ігор Лідовий розповів про те, чому розвиток...
02 December 2024
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...
У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...
02 December 2024
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у Решетилівській громаді учні створювали громадські проєкти
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у...
Авторка: Марія Булейко (Марковська) Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному...