Мирослав Пітцик, виконавчий директор Асоціації міст України, в інтервю Громадському радіо висловив переконання, що децентралізація перевертає стиль мислення.

Ірина Соломко: Спікер Гройсман заявив, що бюджет, який отримали депутати — це централізація, а не децентралізація.

Мирослав Пітцик: Не тільки Гройсмана він не влаштовує, а й інших депутатів. Я підготував інфографіку для депутатів, де в цифрах розповідається, який сюрприз нам підготувало до Нового року Міністерство фінансів.

Якщо взяти 11 місяців цього року, то за рахунок децентралізації органи самоврядування отримали 26,8 млрд. грн. на розвиток. Це додатковий ресурс, який держава роками не додавала. У нас була централізована система управління. Тобто, хочемо - дамо лояльним, не дамо нелояльним. А як правило усі міста були нелояльні.

Ресурсів не давали. Як наслідок: вбитий громадський транспорт, дороги, тепломережы. Бо по тих ресурсах, що у нас були до минулого року, щоб оновити увесь фонд потрібно 60 років. І ще 60 років давали як строк експлуатації.

Ірина Соломко: Що саме маєтеся на увазі? 

Мирослав Пітцик: Що ресурс давав можливість оновити фонд через 60 років. Це наші сумні українські реалії. Згідно нормативам, на одного киянина припадало 28 євро в рік на інфраструктуру. В то й же час, в Польщі — 305 євро, Латвії — 231, Словаччині — 192.

Ірина Соломко: В середньому по Україні цей показник ще менший.

Мирослав Пітцик: Так, інколи в десять разів різниця. В маленькому містечку може бути і два євро. Тому ми хотіли, щоб держава нам повернула ті бори, які протягом багатьох років накопичувала, а міста втрачали можливості.

Бюджетна децентралізація дозволила нам мати 59 євро. Ми не наблизитися до європейських стандартів, але все одно з’явилися нові можливості. А тепер у нас відкат. Жаба задавила, хочуть забрати назад, ще й повноваження додаткові перекинути.

Ірина Соломко: Тобто передають повноваження без ресурсів?

Мирослав Пітцик: Так, і не дають ресурси, які винні нам давно. Я вже не порівнюю цю цифру з Німеччиною, де по 2200 євро на людину. Тому їх міста і виглядають пристойно.

За минулі 11 місяців ми зібрали додатково 28,8 млрд. Зараз передбачається, що повинні витратити 24,7 млрд. 

Ірина Соломко: Що ви робитиме, аби не допустити прийняття подібного документу?

Мирослав Пітцик: Перший хто отримав від нас аналіз бюджету — це Володимир Гройсман. Він — наш представник там. Ми аналіз розіслали і нардепам.

Зараз домовляємося  про те, що частину повноважень ми візьмемо, але однозначно будемо брати з ресурсами. Думаю, вдасться вирішити все мирно.

Ірина Соломко: Тобто місцеве самоврядування вже готове себе захищати?

Мирослав Пітцик: Сьогодні не державні інституції відіграють в державі вирішальну роль, а громадське суспільство. Я переконаний, якби не воно, Путін зі своїми військам був вже на кордоні з Румінією. Тому так, ми будемо захищатися.

Ірина Соломко: Реформа місцевого самоврядування розпочалася з бюджетної децентралізація, а мала б з адміністративно-територіальної реформи. Чи справилися громади з цими новими умовами, чи все ж таки були та є проблеми?

Мирослав Пітцик: Звичайно, проблеми накопичувалися роками. Деякі міста, отримавши ці кошти, були розгублені. Не знали, за що хапатися у першу чергу.

Податок на землю наш став, нерухомість, частина акцизу, абсолютний позитив. Толком не знали скільки алкоголю і сигарет продається.

Ірина Соломко: Які саме міста почали боротися за акциз?

Мирослав Пітцик: По суті, всі. Я навіть не знав, що у нас лівий бензин продається на 30-40%. І загалом бюджет виріз державний на 40%. Зараз громада зацікавлена в тому, щоб усе було відкрито — і акцизи, і особливо заробітна платня, бо частина цих коштів потрапляэ у бюджет.

Ми повинні перевернути стиль мислення. Це раніше треба було піти до начальства і випросити ресурси. Сьогодні — це задача сімейна. І місто зацікавлене, щоб кожен мав роботу, бо кожен платить 60% податку до місцевого бюджету.

Податок на землю, акциз — все йде громадам. Таким чином через громади ми стимулюємо економічний розвиток України. І шлях, яким йде місцеве самоврядування, пройшла вся Європа.