Об’єднані громади незабаром можуть отримати новий інструмент для залучення інвестицій та розвитку. У Верховній Раді зареєстрований законопроект про облігації фондів місцевого розвитку №9023, прийняття якого дозволить громадам залучати місцеві позики для реалізації проектів.

До кризи 2014 року міста активно позичали гроші. Бюджетний Кодекс для інфраструктурних проектів дозволяє залучати 200% бюджету розвитку. Після курсового стрибка та підвищення облікової ставки Нацбанком торгівля облігаціями місцевих позик завмерла, хоча вони пропонують таку саму дохідність, як і облігації внутрішньої державної позики (ОВДЗ) – на рівні 17,5 %. Цей інструмент куди вигідніший за банківський кредит. Адже не передбачає застави майна. Однак позичальники схиляються у бік банків. З кредитами можна «погратися». Випадків, коли фінустанови забирали майно у позичальників – безліч. А от із 68 розміщень муніципальних облігацій тільки одне місто Одеса допустило дефолт у 1998 році. Тоді облігації під 50% річних погасили з держбюджету. Як і раніше, емісії передує процедура перевірки фінансової спроможності бюджету потенційного продавця облігацій Мінфіном та Нацкомісією з цінних паперів. І послаблень процедур у новому законопроекті немає. А з 1 липня 2018 року розміщення цінних паперів взагалі можливе лише через біржу. Та й за грошима, отриманими від продажу облігацій, контроль величезний.

Однією із найбільших переваг ОТГ є фінансова прозорість. І за цим законом громади матимуть право випускати свої облігації. Тут з’являється перспектива, вважає експерт з питань публічних послуг швейцарсько-українського проекту DESPRO Вячеслав Козак. «Ми розрахували вартість випуску муніципальних облігацій, а в новому законопроекті передбачили можливість торгувати цінними паперам. Бюджети окремих громад після об’єднання зросли в десятки разів. Фінансово самостійні громади можуть втілювати складні інфраструктурні проекти. Менш успішні, але перспективні, також отримують шанс росту. Приміром, кілька сусідніх громад, чи навіть громади з різних куточків країни, хочуть запустити спільний або схожий проект. Вони проходять всі необхідні процедури аудиту, готують і захищають бізнес-план, оголошують про емісію. Але управління цим проектом вони здійснюють не самостійно, а створюють спеціальний фонд, який від імені громад і під контролем Мінфіну та Нацкомісії з цінних паперів розпоряджається грошима».

Експерт Сергій Москвін з громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» - один з розробників законопроекту. За його словами, боятися фондів не варто. «Фонд може використати гроші лише за призначенням, вказаним у проспекті емісії. Бо у нього є тільки обмежений у правах керівник – голова ради. Він не має права одноосібно розпоряджатися коштами фонду. За його діяльністю стежить наглядова рада, яка складається з місцевих депутатів. Банківські рахунки типу ескроу захищені від будь-якого втручання. Ці гроші під пильним контролем. Щоб вкрасти, треба змовитись усім учасникам процесу, що нереально, бо це вже злочинна група, і є багато інструментів їх виявлення ще на початковій стадії».

Здавалося б, для чого новий інструмент, якщо у громад є можливість отримувати доступ до грошей через інфраструктурну субвенцію та Державний фонд регіонального розвитку. Однак і Вячеслав Козак, і Сергій Москвін вважають, що державна підтримка тимчасова. Їх приємно отримувати, але на всіх і все грошей все одно не вистачає. І тоді розподіл коштів стає ще одним джерелом суспільної напруги. Одним дали, а іншим не дали, одним дали більше, іншим – менше. А так, всі громади, які хочуть стати економічно потужними і незалежними, матимуть дієвий та прозорий механізм для фінансових вливань.

У громадах, принаймні в тих, хто створився кілька років тому, вже працюють управління стратегічного розвитку. Їхня робота – не лише пошук та залучення грантових проектів, а й розробка інвестиційних пакетів. Володіючи землею як ресурсом, інвесторам можна пропонувати  сервіс «під ключ». Приміром, у Розвадівській ОТГ на Львівщині німецько-польське підприємство має наміри будувати вітрову станцію. У Іваничівській ОТГ на Волині – завод з виробництва протеїнів. У обох випадках місцева влада готова надати ділянки і комунікації. Тільки будуй і плати податки. Дороги, мости, утеплення, альтернативна енергетика, навіть культурологічні чи тематичні парки - все може бути основою росту для громади та стати інвестиційним проектом, придатним до реалізації. Тому випуск місцевих облігації  - нове вікно можливостей для модернізації і розвитку громад.

У профільному парламентському комітеті законопроект схвалили і вважають, що він дасть ще й поштовх до розвитку ринку цінних паперів.

Перший заступник голови парламентського комітету з фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко вважає: «Головне у цьому процесі - пояснити місцевій владі всі можливості таких інструментів, щоб депутати могли прийняти зважене рішення, чи потрібен громаді певний проект. Що стосується технічної реалізації – ми сподіваємось на підтримку з боку Уряду в частині підготовки порядку дій і роз'яснень, щоб процедура була максимально простою, покроковою і прозорою. У разі формування попиту з боку місцевої влади я очікую, що профучасники фондового ринку, які будуть зацікавлені у наданні послуг з розміщення облігацій, будуть пропонувати як частину своєї роботи підготовку «під ключ» всієї юридичної частини процесу».

Таким чином з’явиться можливість не лише розпочати потужні інфраструктурні проекти, а й оживити український фондовий ринок. Принаймні у експертів-економістів є і така стратегічна мета та очікування від впровадження новації.

«Якщо порівнювати Україну з іншими країнами світу, рівень розвитку ринку фінансових інструментів один з найнижчих: не випускаються іпотечні облігації, п’ять років не випускались облігації місцевих позик, не існує облігацій, забезпечених відокремленими активами. Те ж саме стосується й інфраструктурних облігацій, які поширені у світі. Фінансування об’єктів інфраструктури дуже специфічне: вони потрібні зараз, грошей треба багато, а віддача буде потім, при чому більшою мірою у вигляді нефінансового ефекту, а економічного та соціального. Кредити під будівництво доріг та мережевих споруд можна знайти, але кредитор тут один, він бере на себе всі ризики. Тим паче, що ОТГ зараз не мають права випускати облігації місцевих позик», – коментує Сергій Москвін.

Кожна нова можливість, яка з’являється у громад, має синергетичний ефект. Бо нові інструменти вимагають нових знань, нових рішень і нової якості кадрів. А щоб сповна використовувати можливості, які дає реформа, керівникам ОТГ, їхнім командам, доводиться вчитися постійно і багато. Вони вже прогресивно мислячі менеджери, які впевнено змінюють країну зсередини. І чим більше можливостей у них буде, тим швидше українці відчують зміни на краще.

Автор: Віталій Ковач