Питання відновлення і розвитку громад а також впровадження подальших законодавчих та інших змін, які передбачає реформа децентралізація, залишаються актуальними для України. Вони відіграють вагому роль у зміцненні здатності держави протистояти агресору та утвердженні її суб’єктності й самодостатності на міжнародній арені.

Зважаючи на актуальність подальшого впровадження реформи, 16 грудня відбувся круглий стіл, на якому представники органів державної влади, асоціацій місцевого самоврядування, експерти обговорили результати поточної та попередніх парламентських сесій в контексті підтримки громад та подальшого зміцнення місцевого самоврядування в Україні. Також учасники діалогу окреслили актуальні потреби і плани на наступний період законодавчої діяльності.

Захід організувала громадська організація «ДЕСПРО» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Річард РАП’ЄР, віцепрезидент DAI, (Проєкт USAID «ГОВЕРЛА») у вступному слові підкреслив ефективність існуючої співпраці та діалогу як для оцінки досягнень протягом 2024 року, так і щодо визначення пріоритетів на 2025 рік і наголосив, що із 32 пріоритезованих під час досліджень законопроектів, 6 були прийняті парламентом, значна частина перебуває на різних стадіях розгляду. Також пан Рапʼєр повідомив, що проєкт «ГОВЕРЛА» залишається відданим підтримці реформи децентралізації через організацію діалогової платформи задля посилення місцевого самоврядування і висловив сподівання, що спільні  зусилля допомагають створити чітку візію щодо місцевого самоврядування в Україні та спроможності громад.

 

 

У відповідь на слова попереднього спікера Віталій Безгін, народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, підкреслив актуальність подібних заходів і в продовження зазначив, що в порядку денному децентралізації на наступну сесію парламенту варто, окрім системних аспектів та євроінтеграційних зобов'язань, зосередитись на більшій самодостатності самоврядування. У своїх тезах він зокрема зупинився на таких аспектах:

• Якщо громада надає адміністративні послуги і має обов'язок відкрити ЦНАП, то держава має скасувати регулювання вартості послуг на рівні менше 1 грн. Або встановити адекватний ринковий тариф, який буде покривати видатки на утримання. Повномасштабна війна внесла свої корективи і законодавство щодо ЦНАПів і вартості адміністративних послуг  варто оновлювати вже наступного року.
• Якщо громада повинна краще наповнювати бюджет, то варто почати з базових речей: встановлення меж, інвентаризація земель та адміністрування місцевих податків. Тоді це про відповідальність. Ну і звісно сталість правил гри, а не боротьба за 64% ПДФО кожного року, хоч добре, що вона завершується перемогами.
• Для стратегічного розвитку громад все має бути підпорядковано винятково державній стратегії регіонального розвитку - обласній стратегії - стратегії громади.
• Для конкурентності наших громад, районів та регіонів на міжнародній арені має бути гідна зарплатня і додаткова доплата для міжнародних фахівців. Для цього всього в комітету є відповідні ініціативи.

 

 

Лариса Білозір, народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, підкреслила важливість проведеної аналітичної роботи та дослідження, що дає чіткий зріз ситуації на поточний момент, а також щодо пріоритетів на найближчий час.

«Не можна не відзначити важливість законопроектів щодо перерозподілу ПФДО; місцеве самоврядування очікує змін щодо адміністрування місцевих податків. У цьому зв’язку ефективне просування змін особливо у податковій політиці потребує ефективної комунікації з урядом, зокрема з Міністерством фінансів, яка під час війни дещо послабилася. Належна комунікація потрібна і на етапі виконання законів. Наприклад, щодо закону про адміністративну процедуру, який прийнято і підписано Президентом, але уряд не готовий зі свого боку забезпечити його імплементацію. У цьому ж зв’язку потребує подальшої уваги законопроект про адміністративний збір, що також підтримується значною більшістю опитаних керівників ЦНАПів. Також є пріоритетними закони щодо розмежування повноважень, а також щодо нагляду».

 

 

Дмитро Микиша, народний депутат України, член підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, звернув увагу, що до порядку денного децентралізації також варто внести закон 9559-д, який вже прийнятий, і який є основоположним для законопроекту 9560.

«Хоча закон 9559-д і прийнятий, але досі, на жаль, не підписаний Президентом, як наслідок, ця ситуація точно не допомагає нашим Збройним силам і загалом сектору безпеки і оборони. Порядок денний вбирає в себе як стратегічні політики, так і більш оперативні, точкові, але їх також необхідно вирішувати. Одним із таких точкових рішень є питання ПДФО, а саме - куди і як має розподілятися на базовому рівні. На мою думку має бути так: більша частка - за місцем проживання, менша - за місцем роботи. В цьому ж контексті змін, не бачу розподілу на обласний рівень взагалі. Стратегічне питання розмежування повноважень на часі і ці процеси вже розпочалися. Подібної динаміки потребує й процес щодо корегування адмінтерустрою, який також варто розпочинати з такою ж інтенсивністю. До стратегічного рівня відноситься і докорінна зміна Податкового кодексу.»

 

 

Микола Рубчак, начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України, підкреслив, що у Мінрегіоні розпочалася робота з оновлення Концепції реформи місцевого самоврядування та організації влади, яка, власне, і закладає підвалини і визначає напрямки реформування.

«Серед законопроектів, над якими також ведеться робота: розмежування повноважень, питання перейменування громад, статистика, переформатування функціонування місцевих державних адміністрації. Окремої уваги заслуговує робота з оновлення стратегій регіонального розвитку, зокрема, визначення функціональних типів територій, для яких має бути дещо відмінний порядок підтримки, порядок фінансового забезпечення кадрами тощо. На порядку денному нова методика визначення спроможності територіальних громад, яка утворилися не в результаті добровільного об’єднання; а також зміни до закону про службу в ОМС.»

 

 

Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України, підкреслив, що дослідження, які зокрема обговорюються сьогодні, дають можливість тримати у фокусі проблематику законодавчого вирішення проблем місцевого самоврядування і звернув увагу, що певна частина порядку денного децентралізації є пропозиціями місцевого самоврядування, які зрештою були підтримані депутатським корпусом.

«Є важливою спільна робота з парламентом, хоча деякі інструменти взаємодії є вкрай складними, наприклад, подання петиції. Також, не можна розраховувати на реверсну дотацію без належної статистичної бази (питання місцевої статистики). Існуюча нині система горизонтального рівня себе вичерпала, тому Асоціація міст виступає за створення відповідного фонду вертикального вирівнювання, що дало б можливість кожній громаді,  яка не дотягує умовно до середнього рівня, додавати із розрахунку на душу населення певний відсоток. Щодо способу зарахування ПДФО, позиція асоціації – зарахування за місцем здійснення діяльності. Серед законопроектів, які не потрапили до опитування, але мають важливе значення - законопроект 6013 (Проект Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період). Прийняття цього закону може призвести до колапсу у наданні послуг. Серед іншого, потребує уваги питання списання середньострокових позик, яке було провалено у 2024 році. Також зараз важливо не допустити прийняття законопроекту 12245, щоб не покласти тягар цього боргу на місцеві бюджети».

 

 

Сергій Левчук, голова Секретаріату асоціації районних та обласних рад, наголосив на пріоритетності питання розподілу повноважень, особливо щодо обсягу повноважень районних рад:

«Також розвитку потребують механізми проведення референдумів, електронних петицій, особливо у контексті їх приведення до європейських норм. Також важливим є інституційна підтримка спроможності асоціацій місцевого самоврядування. У цьому зв’язку відміна норми щодо участі органів місцевого самоврядування лише в одній асоціації є не зовсім доречною, і вона може призвести до розбалансування системи місцевого самоврядування у країні».

 

 

Сергій Шаршов, експерт Платформи «Законодавство для ОТГ» Всеукраїнської асоціації ОТГ України, зупинився на питаннях, які не включені до порядку денного, але є важливими на думку громад-членів асоціації ОТГ. Наприклад, Закон «Про статус діяльності депутатів місцевих рад», який був прийнятий більше 20 років, тому несе низку рудиментарних норм, і потребує перегляду.

«Закон «Про Всеукраїнські асоціації ОМС» існує доволі тривалий час – він також потребує перегляду, в тому числі, щодо відповідності Європейської хартії (зокрема, у частині свободи вибору асоціації). Вдосконалення потребує питання перейменування населених пунктів у зв’язку із декомунізацією. Серед іншого поки що не обговорювалося питання вирішення статусу працівників військових адміністрацій, яке не піднімається упродовж 2-х з половиною років. Перегляду потребує норма Лісового кодексу, відповідно до якої шкода, заподіяна лісу, не наданому у користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органами місцевого самоврядування. Норма є доволі дискримінаційною по відношенню до органів місцевого самоврядування. Серед іншого існує необхідність збільшення адміністративного збору – це питання є доволі актуальним і піднімається досить часто. Теж піднімалося питання, пов'язане із набранням чинності законом 9559-д. Щодо інвентаризації майна, розташованого на відповідних територіях територіальних громад, зауважив, що це питання треба вирішувати у контексті існуючого на сьогоднішній день через воєнний стан мораторію щодо здійснення перевірок, зокрема, стосовно земельних ділянок, оскільки  провести у повному обсязі інвентаризацію або довести, що законно чи незаконно використовується та чи інша земельна ділянка, є неможливим», - зазначив Сергій Шаршов.

 

 

Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, зауважив, що потребують перегляду деякі положення закону про засади державної регіональної політики, у тому числі задля вирішення питання доступу до європейських фондів згуртованості.

«Зараз три важливі складові планування - стратегія, просторове планування та бюджет - в українському варіанті дуже слабко пов’язані між собою. Набір планувальних документів потребує істотної перебудови (законопроект вже підготовлений, і його можна вже вносити до парламенту та розглядати). Підходи до просторового планування мають залежати від типу території. Наприклад, території, що знаходяться у близькості до лінії фронту, лінії розмежування – тут планування має працювати дещо по-іншому. До запровадження адміністрування місцевих податків органами місцевого самоврядування треба підходити зважено, оскільки для частини громад витрати, які будуть потрачені на адміністрування, будуть меншими, ніж потенційні доходи, які вони отримають. Треба ширше використовувати засоби цифровізації, зокрема даючи можливість платникам податків самостійно розраховувати та сплачувати, наприклад, податок на нерухомість – через банківські сервіси»», - сказав Анатолій Ткачук.

 

 

Ігор Коліушко, експерт з питань конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ, в свою чергу підкреслив важливість прямого діалогу та можливості обміну думками щодо пріоритетів децентралізації. Підкреслив пріоритетність розмежування повноважень (законопроект 4298), зазначив позитивне просування щодо узгодження спірних позицій.

«Ключові моменти, які потребують уваги: 1) повноваження, які природньо належать до місцевого самоврядування, але виконуються місцевими державними адміністраціями, і 2) повноваження, які належать державі, але в силу скорочення територіальних підрозділів ЦОВВ також передаються на рівень місцевих адміністрацій. Кінцевою метою має бути вихід на органи префектурного типу і цих повноважень не може бути в повноваженнях префектурного типу. Серед іншого: законопроекти 4380 (про адміністративний збір), закон про асоціації ОМС (зокрема, щодо проблеми мультичленства). Потребує відновлення робота по внесенню змін в закон про ОСН: багато конструктивних ідей є з усіх сторін щодо цього закону, але чомусь він не рухається. Робота з оновлення концепції реформи місцевого самоврядування потребувала б пошуку компромісу: концепція не відповідає усім викликам, проте і називати її завершеною не можна. У контексті оновлення концепції насамперед потрібно розглядати повноцінний закон про адміністративно-територіальний устрій на базі діючої Конституції. Також концепція мала б розглядати стратегію забезпечення повноважень відповідними доходами, а не навпаки. Стратегічним питанням залишається і законопроект 5512 про місцевий референдум, про який не треба забувати на перспективу», - зазначив Ігор Коліушко.

 

 

Юрій Ганущак, директор ГО «Інститут розвитку територій», звернув увагу на те, що законопроект 4298, який мав бути прийнятим давно, досі не просувається. Він наголосив на вкрай потрібній консолідації усіх рівнів влади для прискорення вирішення питання розмежування повноважень, акцентувавши на тому, що цей законопроект також входить до євроінтеграційного пакету зобов’язань України. Експерти підкреслив, що запровадження вертикального вирівнювання бюджетів мало б стосуватися лише місцевих податків та зборів:

«Щодо ж ПДФО, який є державним податком, вирівнювання може бути лише горизонтальним. Загалом податкові питання потребують окремого обговорення. Щодо розмежування повноважень: треба вбудувати в (оновлену) концепцію принципи такого розмежування. Це забезпечить актуальність прийняття закононроекту 4298, а також оновлення двох інших базових законодавчих актів –  Податкового та Бюджетного кодексів.

 

 

Олена Бойко, експертка ГО «ДЕСПРО», коментуючи зміст порядку денного децентралізації, звернула увагу, що серед законопроектів, які є на вивченні, 4 євроінтеграційні (зокрема №4298), 3 з них вже ухвалені:

«Зміни до податкового та бюджетного законодавства треба запроваджувати обережно, адже зміна податкових правил під час бюджетного року або заднім числом може негативно відбитися на місцевому самоврядуванні. Важливо забезпечити безперервність реформ, зокрема відповідні центральні органи виконавчої влади мають відпрацьовувати підзаконні акти, так само як і зміни до інших законодавчих актів, які випливають із прийнятих законів (за прикладом прийнятого закону про засади адміністративно-територіального устрою)».

 

 

Оксана Гарнець, президент ГО «ДЕСПРО», в завершення заходу оголосила про початок підготовки наступного дослідження думки представників органів місцевого самоврядування та Форуму «Децентралізація 2025. Законодавчий порядок денний» наприкінці січня 2025 року і зазначила, що коментарі та пропозиції, висловлені учасниками Круглого столу будуть враховані організаторами.

 

 

З матеріалами попереднього дослідження думки представників ОМС та Форуму «Децентралізація 2024. Законодавчий порядок денний» можна ознайомитись за посиланням.

---

Матеріал створений в рамках грантового проєкту “Форуми: «Децентралізація. Законодавчий порядок денний» у 2024-2026 роках”, який реалізується Громадською організацією «ДЕСПРО» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.