У відповідь на звернення органів місцевого самоврядування щодо роз’яснення питання застосування санкцій за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою») підготували відповідні матеріали.
Починаючи з 2017 року, органам місцевого самоврядування делеговано додаткові повноваження у сфері контролю за дотриманням суб‘єктами господарювання законодавства про працю (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2017 № 1774). Процедурні питання щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначені у постанові Уряду від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Одним із аспектів контрольних повноважень є відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема, накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Так, статтею 265 Кодексу законів про працю України та статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення. Безпосередньо механізм накладення штрафів на суб’єктів господарювання та роботодавців визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509. Право накладати штраф надано посадовцям Держпраці, а також керівникам виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступникам. Серед підстав для накладення штрафів є наступні:
Санкції за порушення законодавства про працю та зайнятість визначені у статті 265 Кодексу законів про працю та статті 53 Закону України «Про зайнятість населення». Зокрема:
Суть порушення
|
Санкція
|
Сума, грн
(станом на 01.01.2018)
|
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)
|
30-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника
|
111 690,0
|
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі
|
3-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення
|
11 169,0
|
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці
|
10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника
|
37 230,0
|
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні
|
3-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення
|
11 169,0
|
Недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)
|
100-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення
|
372 300,0
|
Невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
|
2-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб
|
7 446,0
|
У відповідності до статей 259 та 265 Кодексу закону про працю України, статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 та наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 № 1500/31368) суми штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість (у залежності від видів порушень) зараховуються до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або до державного бюджету.
На сам кінець слід зазначити, що встановлення високих розмірів штрафних санкцій повинно було б, на думку ініціаторів закону, стати дієвим інструментом у боротьбі з нелегальною зайнятістю та іншими порушеннями законодавства у сфері трудових відносин. Однак поки що кардинальних змін у зменшенні тіньової зайнятості, на жаль, немає.
Також слід зазначити, поки що не надто ефективно працює інститут інспекторів праці в органах місцевого самоврядування. (Детальна інформація щодо механізмів здійснення контролю органами місцевого самоврядування за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення дивитися ТУТ).
Матеріали підготовили Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації та Віктор Венцель, експерт Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»)
Теги:
бюджет бюджет методика Віктор Венцель
Джерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
26 листопада 2024
Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини
Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...
Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...
26 листопада 2024
«Інтеграція до ЄС – це довга дорога. Треба мати...
25-26 листопада відбувся Другий щорічний Львівський форум муніципального партнерства. Цьогоріч подія...
26 листопада 2024
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...
Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...
26 листопада 2024
У Кропивницькому обговорили впровадження реформи старшої школи
У Кропивницькому обговорили впровадження...
21 листопада у Кропивницькому відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, організоване Міністерством...