Громади постійно шукають джерела для збільшення своїх доходів, щоб надавати якісні та доступні послуги і при цьому розвиватися. Питаннями наповнення місцевих бюджетів мають перейматися не лише виконавчі органи місцевої ради та депутати, але й самі мешканці. Усі, хто живе в громаді, користуються послугами бюджетних установ і закладів, а отже мають розуміти, що не можуть стояти осторонь питань їх фінансування. Крім того, з місцевого бюджету реалізуються важливі для кожного мешканця проекти соціального та економічного розвитку території.

Але поки що це не так. Проблемою країни і кожної громади є тіньова зайнятість та виплата заробітних плат «в конвертах». В Україні 3,7 млн осіб працює без оформлення трудових відносин. У 2017 році заробітну плату менше мінімальної отримували 1 млн осіб, що становить майже 10% від загальної кількості працівників (10,1 млн осіб). Через це місцеві і державний бюджети втрачають мільярди гривень, а отже зменшуються можливості для розвитку громад, підвищення якості послуг мешканцям.

Експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International) звернули увагу на прийняті у 2017 році норми, якими було делеговано органам місцевого самоврядування повноваження у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю.

Так 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2017 № 1774. Серед іншого, він надав виконавчим органам міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад повноваження щодо здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладення штрафів за порушення цього законодавства.

Також цей Закон передбачає, що органи місцевого самоврядування для виявлення неоформлених трудових відносин можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають як у комунальній власності територіальної громади, так і не у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

У свою чергу, Кабінет Міністрів прийняв постанову від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Цим Уряд затвердив Порядки здійснення державного контролю та державного нагляду за додержанням законодавства про працю. В них детально регламентується проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, які замінили колишні планові та позапланові перевірки.

Інспекційні відвідування та невиїзні інспектування здійснюються інспекторами Державної служби з питань праці (Держпраці), а також інспекторами виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад. Інспектори місцевих рад наділені виключно повноваженнями з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та оформлення трудових відносин.

Постановою передбачено, що для виявлення неоформлених трудових відносин, рішення про проведення перевірки може бути прийнято на підставі інформації, отриманої зі ЗМІ та інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкт відвідування, лише якщо він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Як бачимо, інспекторам праці надаються широкі повноваження для реалізації функцій з виявлення необлікованих працівників.

Варто також пам’ятати, що Законом України № 1985 від 08.09.2004 Україною було ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі. Статтею 12 Конвенції визначено, що інспектори праці мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися, що правові норми суворо дотримуються. У свою чергу, статтею 16 Конвенції передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Отже норми вітчизняного законодавства узгоджуються з міжнародними.

Основним завданням виявлення неоформлених трудових відносин є реалізація органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень у зазначеній сфері.

Але практична реалізація зазначених вище норм відбувається поки що повільно. За даними Державної служби України з питань праці, станом на 16 березня 2018 року службові посвідчення інспекторів праці отримали 319 уповноважених працівників органів місцевого самоврядування.

Тобто лише 319 представників органів місцевого самоврядування мають законні права контролювати додержання законодавства про працю на своїх територіях.

З цієї кількості 133 інспектори є представниками 128 об’єднаних територіальних громад.

Підсумок

Органи місцевого самоврядування можуть контролювати додержання законодавства про працю на своїх територіях. І від того, чи скористаються вони цією можливістю, залежатимуть надходжень до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб.

 

Матеріал підготували експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International):

• Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації
• Віктор Венцель, експерт з фінансового моніторингу
• Ігор Герасимчук, експерт з фінансового моніторингу