Спроможність об’єднаних громад визначають люди, а не гроші, – експерт
Спроможність об’єднаних територіальних громад (ОТГ) не завжди визначають гроші. Насамперед, життя громади визначають люди.
Про це Укрінформу сказав керівник Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Панасюк, оцінюючи дебати «Навіщо громадам об’єднуватися». Організатори заходу – Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.
«Тенденція обговорення – децентралізація потрібна, її підтримують, але не всі про неї добре обізнані. Позиція противників децентралізації: все погано, але відважитися на щось інше, аби ситуацію змінити на краще, вони не наважуються. Безумовно, переконливішими були для мене ті, хто «за» створення ОТГ. Я підтримую позицію, що спроможність об’єднаних громад не завжди визначають гроші, а, насамперед, люди, які будуть визначати життя і майбутнє цих громад. Не погоджуюсь, що нам не потрібен був етап добровільного об’єднання. Чому? Бо з примусу в нових умовах важко жити. Коли громади наважуються на об’єднання, тоді вони є більш готовими до тих викликів, які виникають», - зазначив Руслан Панасюк.
Під час дебатів свою позицію висловлювали керівники тих районів Прикарпаття, де не створено жодної ОТГ. Так, голова Рогатинської райради Роман Гринишин стверджує, що сільради в районі не йдуть на об’єднання лише тому, що не розуміють, чи будуть ремонтуватися дороги, чи віддадуть їм землі за межами населених пунктів і головне, що їх насторожує, це необхідність закривати школи.
«Тут немає людей, які категорично не підтримують об'єднання громад. Ні. Ми не підтримуємо децентралізацію на певному етапі. Найперше, ми маємо дуже багато адміністративних одиниць, це – більше 80 сіл. В кожному селі є школи, клуби, бібліотеки, ФАПи, амбулаторії. Це – великі галузі, які потребують великого фінансового забезпечення. Чи зможуть об’єднані громади забезпечити таке фінансування? Ні. Тому виникне потреба закриття цих закладів. Найголовніший для нас етап, думаю, - це впорядкування галузей освіти, охорони здоров’я та культури . Скоротити чи реорганізувати ці заклади ми можемо. Втім, у жодного депутата райради не підніметься рука закрити школу», - стверджує Роман Гринишин.
«Страшилок можна розповідати дуже багато. Але для того, аби змінити те життя, яке було 25 років і яке нікому з нас не подобалось, треба наважитись на зміни. Для того, аби подолати дистанцію, треба рухатися. І ми це почали одними з перших. Ми використали всі можливості, які маємо. Бюджетна децентралізація збільшила бюджет нашої сільської ради в 10 разів. Друге. Так, разом з повноваженнями ми отримали і відповідальність. Але через ці повноваження ми змогли змінити спосіб життя і мислення наших громадян. Вони стали активними, бо побачили позитивні зміни. При цьому ми не закриваємо жодної школи. Ми перші в історії України відкрили сільську обсерваторію», - розповідає Анатолій Кулик, голова Байковецької ОТГ, що в Тернопільській області.
Його однозначно підтримує і голова Омельницької ОТГ Олександра Шереметьєва, яка очолила громаду після того, як більше 10 років керувала районом в Полтавській області.
«Спроможність об’єднаної громади визначають кадри. Я – противник позиції «Один район – одна громада». Ті, хто це підтримує, тримає район під себе», - запевняє Олександра Шереметьєва і ставить у приклад найменшу громаду, Пришибську ОТГ, яка налічує всього 2 тисячі людей, а входить у двадцятку кращих фінансово спроможних громад України.
Поділитися новиною: