Профілактика та запобігання захворюваності - серед завдань первинної ланки медицини, зокрема сільської.

У вересні Президент України направив на розгляд Верховної Ради законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості (№7117). Документ спрямований на покращення стану первинної ланки медицини у селах, підвищення якості та доступності медичних послуг. Цьому законопроекту передував перерозподіл бюджетних коштів, за яким 4 млрд грн спрямували саме на розвиток сільської медицини і ці кошти є перехідними на наступний рік. У проекті бюджету на 2018 рік передбачено ще 1 млрд грн на розвиток первинної ланки сільської медицини.

Президентський законопроект, який опирається на потужний фінансовий ресурс, експерти характеризують позитивно. Адже саме первинний рівень медицини має забезпечити надання більшості медичних послуг населенню. Одна з головних його функцій – це профілактика та запобігання захворюванням.

Про фінансову і фізичну доступність медичних послуг

- Зараз фінансова доступність медичних послуг в Україні вкрай складна: щороку близько 640 тисяч сімей потрапляють до фінансової скрути через те, що хтось у родині серйозно захворів, – кажеексперт Реанімаційного Пакету Реформ, лікар-педіатр Олександр Ябчанка. – Президентський законопроект №7117 – стосується фізичної доступності медичних послуг. Іншими словами, навіть якщо держава запевняє, що купить кожному певну кількість тих чи інших послуг, пацієнт повинен мати, куди звертатись. Тобто має бути місце, де він ці послуги може отримати. У великих містах з цим зазвичай проблем немає, але у селах ситуація катастрофічна. Тому що інфраструктура там недосконала, лікарів немає, бо небагато охочих працювати у селі.

Враховуючи 5 млрд грн, виділених на реалізацію законопроекту, президентський законопроект мав би суттєво змінити ситуацію з фізичною доступністю медичної допомоги у сільській медицині: насамперед у її первинній ланці, а також у тому, що стосується екстреної та паліативної медичної допомоги таведення вагітності.

- 5 млрд грн не вистачить, щоб повністю вирішити всі проблеми сільської медицини, але разом з тим цих грошей цілком достатньо, щоб довести ефективність розпочатих змін, Президентський законопроект є своєчасним. Близько 80% медичних послуг має надаватися саме на первинному рівні, в тому числі і в селі. Профілактика та запобігання захворюваності – ось завдання цієї ланки медицини, – вважає неурядовий експерт з питань децентралізації влади Юрій Ганущак. – Щось подібне трапилося, коли 159-м першим об’єднаним громадам у 2016 році виділили 1 млрд грн. Для держави це доволі мізерні гроші, але для сотень сіл вони були величезною сумою. Оскільки голови громад розпоряджалися ними дуже ощадливо, спрацювали ці гроші надзвичайно ефективно, перетворившись у цілком конкретні відремонтовані дороги, вуличні ліхтарі, утеплені школи тощо. А зараз сільські ФАПи та амбулаторії отримають 5 млрд грн. Це не рахуючи грошей великої кількості донорських організацій, які готові фінансувати конкретні проекти. З іншого боку, ці гроші потрібно виділяти не просто так, а за умови співфінансування цих проектів з боку громад: десь треба буде відремонтувати приміщення, десь – підготувати проект.

- Те, що №7117 є загальним, це швидше добре, ніж погано, – переконаний Олександр Ябчанка. – Бо, приміром, дуже складно визначити для цілої України, якою має бути мережа медичних закладів у сільській місцевості. Адже, наприклад, у горах, умовно кажучи, краще придбати медичний гелікоптер, ніж будувати у кожному селі повноцінні медичні заклади. Прийняти рішення з приводу цього мають органи місцевого самоврядування, а підказкою їм мають стати підзаконні акти.

- У законопроекті є докладний опис певних речей, які у системі охорони здоров’я є не зайвими, - каже Юрій Ганущак. Хоча особисто мені хотілося б, щоб у ньому були певні норми щодо навантаження лікарів, щодо штатів, щодо зони обслуговування тощо. У попередній версії усе це було, але згодом вирішили усю конкретику подати через синхронно прийняті підзаконні акти і відповідну програму.

За словами Юрія Ганущака, така програма розвитку сільської медицину буде створена ближчим часом Міністерством охорони здоров’я, натомість нормативні документи, які визначать порядок використання цих державних коштів, вже готує Мінрегіон.

Село врятує телемедицина?

Проект закону №7117 передбачає запровадження у селі телемедицини, іншими словами, запровадженню новітніх дистанційних телекомунікаційних технологій при діагностуванні хворіб. Умовно кажучи, хворий селянин не буде змушений їхати до обласного центру на обстеження, а отримає попередні рекомендації, наприклад, по скайпу.

- У цьому документі є фактично непогана інструкція з телеметрії: мовляв, якщо ви будете застосовувати у себе телемедицину, застосовуйте її ось так, – каже Юрій Ганущак. – При цьому в обов’язок це нікому не ставиться. От якби було написано, що у кожній хаті має бути телеметрія, це був би популізм. Натомість ми маємо рамки: телеметрія в Україні має бути такою-то, якщо на неї виділять гроші.

- Я б не перебільшував ролі телемедицини, бо це лише один з інструментів для покращення здоров’я населення, – додає Олександр Ябчанка. – Причому ефективним цей інструмент буде лише тоді, коли на місцях, по-перше, з’явиться відповідне обладнання – і там, де робитимуть обстеження, і там, куди передаватимуть результати. А по-друге, коли, грубо кажучи, по обох кінцях дроту з’являться відповідні фахівці. Третя умова: у лікарів має бути час працювати не тільки з людьми по запису і у чергах, але й з тими, хто зв’язується з ними за допомогою новітніх телекомунікаційних засобів.

Далі думки експертів розходяться. Юрій Ганущак вважає, що ефективна реалізація президентського законопроекту можлива лише за неголосування у другому читанні за законопроект №6327. Натомість Олександр Ябчанка переконаний, що лише за умови прийняття цього законопроекту можлива повноцінне перезавантаження сільської медицини.

Що далі?

Про роботу над створенням маршрутної карти завдань із забезпечення якісної сільської медицини днями заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко. За його словами, стан діючої мережі первинної медицини у селах є вражаючим: лише 28% ФАПів та амбулаторій забезпечені водою, причому третина із тих, що забезпечені, мають не водопроводи, а колодязі. І лише у 18 % амбулаторій і ФАПів є санвузли.

Віце-прем’єр-міністр провів низку робочих нарад за участі представників всіх зацікавлених сторін. За результатами обговорень, Віце-прем’єр-міністр доручив МОЗу до 10 жовтня  розробити та затвердити нормативи навантаження на медичних працівників у закладах охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу населенню у сільській місцевості (центрах первинної медико-санітарної допомоги, громадських лікарських центрах, фельдшерських пунктах та фельдшерсько-акушерських пунктах, фельдшерсько-сестринських пунктах на дому, стаціонарних та пересувних лабораторіях), що враховують чисельність населення, яке обслуговує такий медичний працівник, кількість годин роботи, тривалість робочого тижня, тривалість однієї консультації та домашнього візиту, радіус обслуговування.

У цей же термін МОЗ має розробити  гарантований державою перелік медичних послуг (вимоги, протоколи дій, перелік лікарських засобів тощо) на рівні первинної медико-санітарної допомоги населенню, що фінансуються за рахунок медичної субвенції з державного бюджету;нормативи бюджетного забезпечення для розрахунку видатків на первинну медичну допомогу;критерії та вимоги до закладів, що надають первинну медико-санітарну допомогу населенню у сільській місцевості, зокрема і щодо типового штатного розпису його працівників;стандарти матеріально-технічного забезпечення закладів з надання медичної допомоги населенню у сільській місцевості, передбачивши вимоги до приміщень таких закладів, попередньо опрацювавши їх разом з облдержадміністраціями.

Також МОЗу спільно з облдержадміністраціями доручено розробити та подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо мотиваційного пакету (оплата праці, житло, транспорт, пільгові кредити, інтернет  тощо) для медичного персоналу закладів з надання первинної медико-санітарної допомоги населенню у сільській місцевості.

До 25 жовтня профільне міністерство та облдержадміністрації мають змоделювати в межах окремих районів мережу закладів з надання первинної медико-санітарної допомоги населенню у сільській місцевості, враховуючи перелік рекомендацій щодо перспективних адміністративних центрів спроможних територіальних громад, визначених відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад.

До цієї ж дати МОЗ разом з Мінфіном та облдержадміністраціями мають здійснити обрахування прогнозних видатків щодо матеріально-технічного забезпечення закладів з надання медичної допомоги населенню у сільській місцевості та мотиваційного пакету для медичного персоналу закладів з надання первинної медико-санітарної допомоги населенню у сільській місцевості на прикладі окремих (різних за типологією) районів.

Геннадій Зубко доручив Міністерству охорони здоров’я та Міністерству освіти і науки спільно розробити пропозиції щодо підготовки медичного персоналу для закладів з надання первинної медичної допомоги населенню у сільській місцевості.Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ) разом з МОЗом мають розробити пропозиції щодо технічного забезпечення закладів з надання первинної медико-санітарної допомоги населенню у сільській місцевості засобами телекомунікації, інформатизації, мобільного зв’язку.

Нагадаємо, 11 вересня Президент України Петро Порошенко заявив що держава має зробити максимум зусиль  задля прискорення розвитку медицини на селі.

«Децентралізація влади» і надалі досліджуватиме розвиток подій довкола законопроекту № 7117 та інформуватиме про це читачів.