Сьогодні вже нікого не треба переконувати у важливості стратегічного планування та його ролі у забезпеченні сталого розвитку громади.
Якісно проведена оцінка потреб мешканців, застосування людиноцентричного підходу, комплексного гендерного аналізу GBA+, методології, орієнтованої на результат (RBM) та секторальне занурення дозволяє не лише залучити до розробки стратегії розвитку усі зацікавлені сторони, а й ефективно спланувати, якою громада буде вже через кілька років.
Саме так з громадами працює команда ініціативи «Інклюзивне відновлення за лідерства громад» (CLIR), яку реалізує проєкт SURGe за фінансування Уряду Канади. Протягом останніх п’яти місяців CLIR надає експертну підтримку 14 територіальним громадам із 7 областей України у розробці стратегічних планувальних документів. Більше про те, які підходи використовує команда, можна дізнатися у матеріалі «Стратегія громади як ключ до її відновлення: як відбудувати краще ніж було».
Над оцінкою потреб громад, які беруть участь в CLIR, працювали експерти з освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг, комунальних послуг та інфраструктури. Вони проаналізували, як працює той чи інший сектор у громаді, наскільки якісні послуги надає громада своїм жителям, чи доступні ці послуги мешканцям віддалених населених пунктів, людям похилого віку та іншим вразливим категоріям населення. Це дозволило максимально глибоко оцінити громади, що в майбутньому буде враховано при розробці їхніх стратегій розвитку.
Сьогодні ми розпочинаємо серію публікацій про стратегічне планування у кожному окремо взятому секторі, аби допомогти місцевій владі, жителям та іншим зацікавленим сторонам зрозуміти важливість такого підходу та правильно організувати свої процеси планування.
Що потрібно розуміти, щоб планувати охорону здоров’я громади ефективно
Здоров'я мешканців громади, яке впливає на їхній загальний добробут, доступ до якісних медичних послуг для кожного жителя та жительки громади та створення умов для ефективної роботи медичних закладів - ось що має лежати в основі стратегічного планування розвитку сектору охорони здоров’я.
Відтак, стратегічне планування в сфері охорони здоров’я має дві основні мети:
- Соціальну, яка передбачає турботу про здоров'я мешканців через усунення негативних чинників та забезпечення якісними і доступними медичними послугами з урахуванням потреби різних груп населення.
- Економічну, що покликана створити умови для ефективної діяльності та розвитку медичних закладів, а також їхньої управлінської, фінансової та ресурсної спроможності.
“Децентралізація кардинально змінила управління медичною системою, перетворивши централізовану модель на організаційно-господарську. На практиці це означає, що місцева влада тепер сама вирішує, як краще організувати медичну допомогу в громаді, які медичні послуги розвивати, яких спеціалістів залучати. При цьому в громад з’явились і обов’язки - вони мають сприяти зміцненню здоров’я населення, забезпечувати мешканцям гарантований доступ до медичних послуг, створювати умови для підтримки діяльності та розвитку закладів охорони здоров’я. Передумовою успішності цих процесів є розбудова місцевої охорони здоров’я на принципах довгострокового планування. Важливо також розуміти, що навіть якщо в громаді немає власного медичного комунального некомерційного підприємства, а її заклади охорони здоров’я перебувають під управлінням іншої громади, то в стратегії розвитку громади все одно має бути присутній стратегічний напрям з охорони здоров’я, тому що громада є безпосередньо відповідальною за збереження здоров’я своїх мешканців та забезпечення їхніх потреб у медичній допомозі”, - розповідає Альона Нестерець, експертка з розвитку послуг охорони здоров’я ініціативи CLIR.
З якими типовими проблемами у медицині стикаються громади
Реформування системи охорони здоров’я, яке розпочалося в 2017 році, передбачало проведення масштабної трансформації медичної системи. Значну частину запланованих заходів вже реалізовано – створено єдиного національного замовника медичних послуг (НСЗУ), проведено реформу первинного рівня медичної допомоги, запроваджено програму медичних гарантій, програму реімбурсації лікарських засобів, розроблено перелік цифрових інструментів в сфері охорони здоров’я тощо.
Водночас через війну частину запланованих ініціатив призупинено, і додатково з’явилися нові серйозні виклики для медичної галузі як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях.
Наразі територіальні громади мають низку проблем, більшість з яких є типовими для всіх регіонів країни. Серед них:
- Недостатня фінансова спроможність утримувати заклади охорони здоров’я
В умовах війни фінансове навантаження на громади щодо забезпечення діяльності медичної сфери зросло. Це пов’язано з утриманням значної мережі закладів охорони здоров’я (у т.ч. ФАПів, які не контрактуються державою), збільшенням вартості комунальних послуг/поточних ремонтних робіт, обмеженими тарифами за пролікований випадок і медичні послуги, що призводить до потреби додаткового фінансування медичного сектору з місцевих бюджетів. При цьому громади завжди шукають баланс між тим, аби мешканці отримували якомога більше медичних послуг за місцем проживання і можливістю громади фінансово утримувати та розвивати свої заклади охорони здоров’я.
Розуміючи цю проблему, центральні органи влади спільно з громадами шукають шляхи створення нових моделей надання медичних послуг.
До прикладу, Софіївська громада Дніпропетровської області, яка бере участь в ініціативі CLIR, має мережу з 11 закладів первинної медичної допомоги та лікарню, що не увійшла до спроможної мережі медичних закладів госпітального округу. Громада за рахунок коштів місцевого бюджету забезпечує основне фінансування своїх медичних закладів, але чи зможе вона робити це надалі, сказати важко, адже постійно виникає питання щодо можливості утримувати ці заклади в майбутньому.
“Наша лікарня раніше надавала широкий перелік вузькопрофільних медичних послуг, але через брак медичних кадрів та матеріально-технічного устаткування вона не може забезпечити виконання всіх вимог, передбачених Програмою медичних гарантій до пакетів медичних послуг. Наразі лікарня надає медичні послуги лише за п’яти пакетами. Відповідно, є проблема з фінансовим забезпеченням діяльності закладу. Місцевий бюджет також не в змозі повністю вирішити цю проблему. Водночас ми розуміємо, що наші жителі потребують медичних послуг і первинної, і спеціалізованої допомоги. Тому ми працюємо над такою моделлю надання медичних послуг, яка змогла б забезпечити населенню нашої громади доступ до гарантованих державою базових медичних послуг та тих спеціалізованих, яких найбільше потребують мешканці. Це дозволить оптимізувати витрати громади на надання медичних послуг та максимально забезпечити медичні потреби всіх соціальних груп населення. І тут ми дуже сподіваємося на підтримку команди ініціативи CLIR, яка вже зараз допомагає у цьому процесі”, - зазначає Петро Сегедій, голова Софіївської селищної громади.
- Труднощі з укладенням договорів за Програмою медичних гарантій
Ці проблеми виникають через зміну умов та вимог до специфікації пакетів медичних послуг, які раніше медичні заклади могли виконати, а в наступному періоді вже не можуть. Через це, а також необхідність щорічного перепідписання договорів за Програмою медичних гарантій, громади перебувають в стані постійної невизначеності, тому що не знають чи будуть їхні медичні заклади отримувати державне фінансування, чи ні.
- Значний кадровий дефіцит медичного персоналу
Сьогодні в громадах особливо не вистачає лікарів через відсутність мотивації працювати в сільській місцевості, низьку оплату праці, мобілізацію, міграцію медичних працівників в міста та за кордон. При цьому навантаження на медичну систему суттєво зросло через підвищений попит на медичну допомогу. Крім цього велику частку медичних працівників складають особи пенсійного віку – за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України станом на 1.01.2024 р. серед працюючих лікарів 23,7% це пенсіонери.
Громади намагаються вирішувати кадрову проблему через застосування різних мотиваційних механізмів для залучення медичних працівників в свої заклади охорони здоров’я. Багато громад вже сьогодні мають в цьому позитивний досвід. До прикладу, Коропська громада Чернігівської області, з якою працює ініціатива CLIR, затвердила перелік місцевих програм підтримки сфери охорони здоров’я, які включають стимули для медичних спеціалістів. Завдяки цьому лише за останні два роки в медичні заклади громади прийшли працювати 8 лікарів.
За словами голови Коропської громади Володимира Куніцина, їхня громада, як і багато інших, протягом останніх років зіткнулася з проблемою значного кадрового дефіциту медичних працівників.
“Багато медиків виїхало за межі громади, хто в більші міста, хто за кордон, деякі змінили рід діяльності, з тих, що працюють велика частка - пенсіонери. Це призвело до зниження доступності наших мешканців до медичної допомоги. Тому для вирішення цієї проблеми ми розробили та прийняли кілька місцевих програм, які передбачають перелік різних мотиваційних заходів для медпрацівників. В межах програми забезпечення житлом медичних працівників ми купили чотири квартири і будинок. Укомплектували їх побутовими речами для комфортного проживання – холодильниками, чайниками тощо. В програмах підтримки надання первинної та спеціалізованої допомоги передбачено матеріальне заохочення медичних працівників у вигляді доплат та надбавок. Ці заходи допомогли нам залучити на роботу нових лікарів. Деякі з них є ВПО, які спочатку думали про тимчасове перебування в нашій громаді, але нам вдалося їх мотивувати залишитись в нас на постійній основі”, - ділиться досвідом пан Володимир.
Дійсно, одним з дієвих механізмів вирішення нестачі медичних кадрів в сьогоднішніх військових реаліях може стати працевлаштування на роботу працівників з числа внутрішньо переміщених осіб. Громадам варто активно напрацьовувати шляхи залучення саме цієї групи медичних працівників в свої заклади охорони здоров’я.
- Брак управлінської спроможності
Більшість управлінців, відповідальних в громадах за розроблення та впровадження політик в сфері охорони здоров’я, не мають достатніх компетенцій, щоб належно оцінити потреби населення у медичних послугах, стратегічно спланувати їхній розвиток та ефективно управляти охороною здоров’я. Це пов’язано з оновленням через війну кадрового управлінського складу - прийшло багато нових керівників, які ще не набули достатнього практичного досвіду з менеджменту в охороні здоров’я.
Сьогодні цю проблему можна вирішити шляхом проведення різноманітних тренінгів, семінарів та інших навчальних заходів для керівників медичних закладів та представників органів місцевого самоврядування, відповідальних за напрям охорони здоров’я. Це дозволить суттєво підвищити рівень їхніх професійних теоретичних та практичних навичок з управління. Такі навчання сьогодні проводять і державні освітні установи, і громадські та міжнародні організації. Проєкт SURG також реалізує ініціативи, спрямовані на покращення управлінської спроможності пілотних громад, зокрема в сфері охорони здоров'я.
Так, нещодавно було проведено тренінги для представників Глевахівської, Першотравневської, Савинської та Холминської громад, відповідальних за напрям медицини, який передбачав навчання щодо покрокового алгоритму дій, потрібних для створення в громадах мережі первинного рівня надання медичної допомоги.
Представники Глевахівської селищної громади під час проведення тренінгу «Дорожня карта створення в об’єднаних територіальних громадах мережі первинного рівня надання медичної допомоги», організованого проєктом SURGe
«Одним із завдань Стратегії розвитку нашої територіальної громади визначено створення власного КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» для того, щоб ми могли самостійно планувати розвиток в громаді медичних послуг, які були б доступними для мешканців та відповідали їхнім потребам. На цьому шляху дуже цінною для нас є експертна підтримка та методичний супровід проєктом SURGe. Сподіваємось, що разом ми зможемо досягти всіх запланованих цілей», – ділиться планами Яна Братішко, заступниця Глевахівського селищного голови.
- Слабка медична інфраструктура
На жаль, будівлі та приміщення більшості закладів охорони здоров’я потребують постійних ремонтів, а деякі заклади взагалі перебувають в критичному стані. Частина з них немає належно облаштованих укритів та умов безбар’єрного доступу.
Крім того, війна спричинила значні інфраструктурні руйнування внаслідок бойових дій. За останніми даними МОЗ України (станом на 24 червня 2024 року) пошкоджено 1619 об'єктів закладів охорони здоров’я, повністю зруйновано – 214. Постраждалі громади змушені першочергово вирішувати питання відбудови та ремонтів медичних закладів, щоб забезпечити своїх мешканців хоча б базовою медичною допомогою. При цьому важливим є обов’язкове врахування потреб різних груп населення (у т.ч. осіб з інвалідністю, маломобільних осіб) та створення умов для можливості безбар’єрного отримання послуг.
- Недостатнє матеріально-технічне оснащення закладів
Через недостатнє фінансування галузі медичні установи не можуть самостійно себе забезпечувати необхідним медичним обладнанням та витратними матеріалами, що робить їх неконкурентно спроможними для виконання Програми медичних гарантій. Відсутність або нестача медичного устаткування, медико-санітарного транспорту, у т.ч. обладнаного під потреби осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення, нестача оргтехніки та меблів - усе це робить неможливим надання якісних медичних послуг в громаді.
Також суттєвою проблемою для громад, які тимчасово перебували під окупацією, є втрата медичного обладнання, особливо дороговартісного. Наприклад, під час деокупації м. Балаклія Харківської області було виявлено, що з лікарні вивезено практично все майно.
Балаклійська лікарня після деокупації м. Балаклія.Джерело фото
“До повномасштабного вторгнення наша Балаклійська лікарня була дуже потужним закладом з сучасним ресурсним забезпеченням. Але під час окупації все медичне обладнання, меблі, інше устаткування було викрадено росіянами. Сьогодні завдяки підтримці держави і багатьох міжнародних благодійних організацій більшість обладнання ми закупили та вже поставили, водночас потреба в його доукомплектуванні досі залишається актуальною”, - наголошує голова Балаклійської міської громади Віталій Карабанов.
Передача медичного обладнання ініціативою Humanitarian Assistance Governance проєкту SURGe
Наразі в Україні працює багато гуманітарних місій та грантових програм, спрямованих на відбудову та ремонт будівель і приміщень закладів охорони здоров’я, забезпечення їх медичним, діагностичним, реабілітаційним та іншим обладнанням, тому громадам варто подавати заявки на участь в цих заходах.
За цим посиланням можна ознайомитись з актуальним переліком можливостей для громад, підготовленим проєктом SURG, який оновлюється на щомісячній основі.
- Зміна структури медичних послуг, якими користується населення
Війна суттєво вплинула на попит населення щодо деяких видів медичних послуг, які до війни не були пріоритетними – збільшилась потреба у реабілітаційних, паліативних, психологічних послугах, але громадам їх важко забезпечити, в першу чергу через дефіцит професійних кадрів та нестачу сучасного матеріально-технічного оснащення.
Крім того, є проблема з доступністю до медичних послуг мешканців віддалених населених пунктів, що вимагає запровадження нових форм надання та видів медичних послуг, наприклад послуг телемедицини, мобільних медичних бригад тощо.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, за підтримки міжнародних організацій в багатьох прифронтових громадах запрацювали мобільні медичні бригади, основним завданням яких стало забезпечення мешканців віддалених населених пунктів медичною допомогою та лікарськими засобами.
Так, Савинська громада Харківської області в 2022 році започаткувала співпрацю з партнерами - міжнародною гуманітарною організацією «Лікарі світу» та приватною клінікою «Медична зірка» - завдяки чому у найбільш віддалені села виїжджають мобільні медичні бригади, в складі яких є лікар та медична сестра, що здійснюють прийом, виписують ліки по програмі реімбурсації, видають гуманітарні ліки.
Представники Савинської селищної громади та МГО "Лікарі світу" під час візиту мобільної медичної бригади до Залиманського ФАПу
Як зробити стратегію охорони здоров’я ефективною
По-перше, стратегічний фокус має бути спрямований на покращення рівня громадського здоров’я, профілактичні заходи для попередження захворюваності/інвалідизації, забезпечення доступу всіх груп мешканців до базових медичних послуг та підвищення якості їх надання, розвиток сучасних медичних послуг, створення умов для ефективної роботи медичних закладів, підвищення професійних навичок управлінців сфери охорони здоров’я та медичних працівників.
По-друге, важливо застосовувати і партисипативний підхід при розробленні стратегічних документів, що означає залучення також і медичної спільноти, і представників пацієнтських громадських організацій, адже успішна реалізація запланованих заходів залежить від врахування різних точок зору та думок різних стейкхолдерів, починаючи з мешканців громади.
Тут також добре використовувати і кращі міжнародні практики стратегічного планування, що базуються на двох важливих інструментах – RBM методології (управління, орієнтоване на результат) та гендерного аналізу GBA+, про які ми згадували на початку. Ці інструменти дозволять не лише чітко структурувати цілі та завдання з відновлення чи розвитку системи охорони здоров’я в громаді, спираючись на максимальне врахування потреб в медичній допомозі різних груп пацієнтів, а й відслідковувати виконання запланованих заходів, зосереджуючись на конкретних результатах.
По-третє, необхідно чітко задекларувати фінансову підтримку реалізації заходів, включених до стратегічного плану. Так як їхнє фінансове забезпечення має здійснюватися органом місцевого самоврядування, варто щороку, перед затвердженням місцевого бюджету, прораховувати потрібний обсяг коштів, виходячи з конкретних завдань та реальних можливостей громади, бо від цього залежатиме, чи матиме громада доступну медичну послугу на своїй території в майбутньому. Враховуючи, що для цих цілей дозволено залучати кошти з інших джерел, не заборонених законодавством, важливо розвивати фінансове партнерство з громадськими, міжнародними організаціями, кооперуватись із сусідніми громадами довкола окремих послуг.
Планування розвитку медичної сфери в громаді справа нелегка та кропітка. Проте, якщо підійти до цього процесу правильно та з використанням вищенаведених інструментів, можна досягти гарних результатів. І вже через кілька років таке стратегічне планування дасть свої плоди, ключовим показником чого буде безперешкодний доступ мешканців громади до якісних медичних послуг, яких вони потребують.
Головне, варто пам’ятати, що здорова громада - це успішна громада.
Ініціатива “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR) реалізується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International Ltd.
Детальніше про Проєкт у соцмежерах: Facebook, X (Twitter) та YouTube.
