Минуло більше двох років від прийняття Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та початку активного впровадження реформи органів місцевого самоврядування та децентралізації державної влади в Україні. Це є невеликий час для такої важливої і складної реформи. Для прикладу, у Польщі реформа тривала 6 років (1973-1979, 1999), у Литві – 6 років (1994-2000, 2010), у Данії – 12 років (1958-1970, 2007), у Швеції – 13 років (1964-1977). Проте в Грузії, Греції, Фінляндії реформа була реалізована швидше – за 1-2 роки.

 

Масштаб реформи

За результатами соціологічних досліджень Ради Європи, 65% українців сьогодні вважають децентралізацію потрібною реформою. Суспільство вже розуміє, що не може бути ефективною держава, бюджетна система якої десятиліттями вибудовувалася у вигляді своєрідної фінансової піраміди, що включає систему нібито незалежних бюджетів органів місцевого самоврядування, а насправді фактично залежних від авторитарної вертикалі державних адміністрацій.

«Пережитки» старої системи наразі долаються реформою децентралізації, за якої і повноваження, і відповідні фінансові ресурси передаються від органів державної влади органам місцевого самоврядування, передусім об’єднаним територіальним громадам.

На сьогодні загальна площа об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) вже охоплює майже 1/4 території держави (23,3%). На другу половину липня в Україні вже було створено 542 ОТГ, де мешкають 6,7 млн. людей, що становить 15,7% населення нашої країни.

На разі 174 ОТГ чекають рішення Центральної виборчої комісії про оголошення перших виборів восени цього року. За прогнозами, до кінця 2017 року чисельність ОТГ в Україні досягне 600 громад.

Стартували без поспіху

У Сумській області реформа «не йшла» до середини 2016 року. Так, у 2015 році в області було створено лише одну Березівську ОТГ Глухівського району, а у першій половині 2016 року – жодної.

Причинами такої ситуації були: недостатня робота, а подекуди й протидія райдержадміністрацій; дезінформація населення опозиційними політичними силами; супротив сільських, селищних та міських голів, депутатів місцевих рад; зрештою – недостатня мотивація громад до об’єднання.

В інших областях робота кипіла, громади об’єднувалися, залучалося фінансування з державного бюджету на розвиток інфраструктури. Ми із заздрістю спостерігали, як уже в 2015 році Дніпропетровська область залучила 102 млн грн субвенції на інфраструктуру ОТГ (в розрахунку на 15 створених ОТГ), Житомирська – 54,5 млн грн (на 9 ОТГ), Тернопільська – 141,5 млн грн (на 26 ОТГ), Хмельницька – 216,3 млн грн (на 22 ОТГ). Навіть наші сусіди отримали порівняно великі кошти – Чернігівська область (31,6 млн грн на 5 ОТГ) і Полтавська область (57 млн грн на 12 ОТГ).

Сумська область, створивши у 2015 році одну громаду, отримала на розвиток лише 9,6 млн грн. Тобто, з виділених державою 1 млрд грн коштів субвенції на регіон прийшовся лише 1%.

Успіх через діалог

Проаналізувавши причини ситуації, що склалася в області, у червні 2016 року Сумська обласна державна адміністрація (далі – ОДА) спільно з офісом реформ у Сумському регіональному відділенні Асоціації міст України (керівник – Н.М. Мельник) значно активізували роботу та змістили діалог щодо реформи від місцевих посадовців безпосередньо до людей. У приміщеннях сільських клубів, шкіл, сільрад по всій території області були проведені багаточисленні зустрічі, куди запрошувалася, як правило, вся громада села – за такого формату роботи недоброзичливцям на місцях стало складно перекручувати інформацію та маніпулювати громадською думкою.

Окрім того, Сумська обласна рада підтримала ініціативу Сумської ОДА та затвердила зміни до обласного бюджету, відповідно до яких було виділено 22,7 млн грн на підтримку перших новостворених ОТГ.

І «лід зрушив», за короткий інтервал часу – з серпня по вересень 2016 року – в Сумській області утворилися 14 ОТГ, у 13 з яких наприкінці року були проведені перші вибори до органів місцевого самоврядування. Так, вибори пройшли у Дружбівській, Зноб­Новгородській, Шалигинській, Хотінській, Недригайлівській, Бездрицькій, Нижньосироватській, Миропільській, Грунській, Боромлянській, Кириківській ОТГ, а також Миколаївській ОТГ Білопільського району та Миколаївській ОТГ Сумського району.

Крок за кроком – до результату

У 2017 році активність громад у напрямку об’єднання продовжується. На разі з початку року утворено 13 ОТГ, з яких 30 квітня пройшли вибори в 4 ОТГ (Краснопільська, Кролевецька, Бочечківська, Вільшанська), ще не пройшли вибори –

в 9 ОТГ (Верхньосироватська, Степанівська, Коровинська, Комишанська, Чернеччинська, Буринська, Новослобідська, Тростянецька, Дубов’язівська).

Цього року активно долучилися до підтримки впровадження реформи в регіоні експерти новоствореного Сумського Відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» (керівник – О.О. Хоруженко), керівництво та депутати Сумської обласної ради, депутати місцевих рад області. 7 липня, за поданням Сумської ОДА, обласна рада затвердила зміни до перспективного плану формування спроможних громад Сумської області, який є дороговказом до створення в області спроможних ОТГ.

Станом на 20 липня 2017 року, згідно з загальнодержавним рейтингом областей, за формуванням спроможних територіальних громад, який здійснює Мінрегіон, Сумська область посідає 8 рейтингове місце.

Зазначений рейтинг оцінює роботу, проведену в області протягом 2015­2017 років, та включає показники не тільки кількості утворених ОТГ, але й їх якості (кількість та площу ОТГ; кількість громад, що об’єдналися; кількість ОТГ з чисельністю менше 5000 осіб).

Перші здобутки реформи

ОТГ області у 2017 році залучають значні ресурси державного бюджету на розвиток власної інфраструктури. Так, станом на 07 серпня у державному бюджеті 2017 року для ОТГ області передбачено 101,6 млн грн, з яких за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 47,0 млн грн , за рахунок державної субвенції на формування інфраструктури ОТГ – 54,6 млн грн.

Із вищезазначених коштів станом на 07 серпня вже 65,7 млн грн вже перераховано Міністерством фінансів до Сумської області. Для громад настав час закочувати рукава і працювати, щоб ефективно використати наданий ресурс на розвиток своїх територій.

Деякі ОТГ цього року вже залучили значні інвестиції у свої опорні школи у межах реалізації проектів так званих «Нових українських шкіл». Так, із 6 проектів, ініційованих Сумською ОДА та підтриманих народними депутатами України О.Л. Сугонякою, М.І. Лавриком,

О.В. Медуницею, І.Ф. Молотком, 4 припадає саме на ОТГ. А це значні кошти, яких галузь освіти давно не отримувала в районах області: за попередніми оцінками, інвестиції на одну школу сягнуть від 30 до 45 млн грн. Згідно з підписаними планами, на Краснопільську ЗОШ І­ІІІ ступенів заплановано виділити 39 млн грн, на Недригайлівську спеціалізовану ЗОШ І­ІІІ ступенів – 31 млн грн, на Миколаївську спеціалізовану школу І­ІІІ ступенів Білопільського району – 40 млн грн , на Хотінську спеціалізовану школу І­ІІІ ступенів – 35 млн грн.

Деякі громади Сумщини вже активно беруть участь у залученні грантового фінансування на розвиток власної інфраструктури. Так, у цьому році Краснопільська ОТГ та Миколаївська ОТГ Білопільського районів виграли конкурс у міжнародному проекті SIDA та отримають кошти на спорудження сучасних центрів надання адміністративних послуг.

Надалі – серйозна робота над розвитком у громадах шкіл і дитсадків, амбулаторій та ФАПів, центрів надання адміністративних послуг, центрів безпеки, сільських клубів та центрів дозвілля молоді, комунальних доріг, освітлення вулиць. Було б бажання працювати у керівників ОТГ, а можливості забезпечити результати на часі є.

Ризики і прогнози

Разом з тим, є й проблеми на шляху реформи, які сьогодні бачимо ми, і які бачить керівництво держави. Прем’єр­міністр України Володимир Гройсман 20 липня на Тернопільщині відмітив, що за реформу треба «щоденно боротися». Потрібно боротися з непрогнозованістю ЦВК – адже на сьогодні 174 утворених ОТГ очікують призначення виборів; потрібно забезпечити прийняття Верховною Радою законопроектів, які розширюватимуть повноваження ОТГ, передусім у сфері земельних відносин; потрібно долати опір реформі з боку посадовців та місцевих керівників, який, на жаль, є й у Сумській області; потрібно побороти інертність районних центрів, передусім міст обласного значення – останні сьогодні майже не беруть участі в процесі.

Дійсно, минулого року лише один районний центр на Сумщині виступив центром ОТГ – смт Недригайлів. У 2017 році ОТГ утворилися навколо смт Краснопілля, м. Кролевця, м. Бурині, м. Тростянця, деякі з них вже встигли пройти вибори й сформувати представницькі органи місцевого самоврядування. Міста районного значення зацікавлені в об’єднанні з сільськими радами передусім для того, щоб отримати повноваження та суттєвий обсяг коштів районного бюджету, адже значну частку податку з доходів фізичних осіб (60 відсотків) в результаті об’єднання районний бюджет віддасть громаді. Таким чином, повноваження цих міських рад розширюються, вони стають юридично й фактично, в тому числі фінансово, незалежними від районних державних адміністрацій. Надалі відбуватиметься процес приєднання до них нових сільських територій, і в перспективі сформуються великі, потужні громади, які матимуть значний внутрішній потенціал економічного зростання.

Міськради міст обласного значення не займають активну позицію щодо об’єднання з сільрадами на своїх околицях, з одного боку, маючи сьогодні і широкі повноваження, і значні фінансові ресурси, а з іншого боку, не бажаючи ризикувати депутатськими кріслами та кріслом міського голови у разі виборів у об’єднаній громаді.

Цього року слід очікувати утворення в Сумській області таких об’єднаних територіальних громад: Чупахівська селищна ОТГ Охтирського району, Білопільська міська ОТГ Білопільського району, Смілівська сільська ОТГ Роменського району.

Ймовірним є утворення деяких інших територіальних громад, передбачених у перспективному плані. Окрім того, вже розпочалися активні процеси приєднання громад до раніше створених ОТГ у Глухівському районі, Сумському районі.

Громади зможуть

Для України надзвичайно важливо завершити децентралізацію якомога швидше. Не тільки тому, що країна фактично у стані війни з Російською Федерацією, і не менш важливим, ніж захист кордону й територіальної цілісності, є успіх на внутрішньому «фронті реформ». І не тільки тому, що, відкинувши авторитарний режим, ми будуємо демократичне суспільство, засноване на європейських цінностях. А й тому, що без докорінної зміни системи управління державою, її територіями, належного розподілу відповідальності й повноважень за стан справ на місцях буде неможливим впровадження галузевих реформ – в освіті, медицині, культурі та інших.

Разом з тим об’єднаним громадам доведеться наполегливо працювати, аби повноцінно реалізувати набуті внаслідок об’єднання повноваження в інтересах людей, які живуть на їх територіях.

Підтримка влади в цьому процесі надзвичайно важлива, але жодна влада – централізована чи децентралізована – не підмінить функцій органів місцевого самоврядування, тому успіх об’єднаної громади залежить передусім від управлінських якостей тих, кого люди оберуть нею керувати, кого призначать на посади у виконавчі органи рад, а також від того, як громада контролюватиме діяльність своїх обранців та запитуватиме з них за результати роботи.

Олександр МАРЧЕНКО, перший заступник голови Сумської облдержадміністрації