Автори: Фреде Данборг, Анна Топп-Густавсен та Надія Брідня

 

Ініціатива «Мости довіри» Програми «U-LEAD з Європою» об’єднує понад 150 партнерств у більш ніж десяти європейських країнах. Серед них особливо вирізняється одне дансько-українське муніципальне партнерство. Більшість знайома з двосторонніми й навіть тристоронніми партнерствами, однак цей випадок є унікальним, оскільки U-LEAD застосувала так званий кластерний підхід. Співпраця розпочалася у 2021 році та об’єднала десять партнерів – дев’ять українських громад і один данський муніципалітет Гульдборгсунн. Роки спільної роботи, на які вплинули пандемія та повномасштабна війна, перетворили початковий проєкт на тривалу дружбу й партнерство, що продовжує розвиватися.

Від десяти партнерів до спільного порядку денного: кластерний підхід

Муніципалітет Гульдборгсунн розташований на півдні Данії, на островах Лолланн і Фальстер. Попри переважно сільський характер території та населення близько 60 тисяч осіб, муніципалітет має значний досвід міжнародного співробітництва, місцевого розвитку, розвитку демократії, зеленої енергетики та сільського господарства. Він був готовий поділитися цим досвідом з українськими партнерами. Українські громади вже тоді виявляли значний інтерес до міжнародного співробітництва. У 2021 році для участі в проєкті було відібрано дев’ять громад із трьох областей – Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської. Ними стали Долинська, Городенківська, Галицька, Хотинська, Новоселицька, Глибоцька, Ясінянська, Свалявська та Горінчівська громади.

Проєкт стартував у грудні 2020 року за ініціативи та фінансової підтримки Програми сусідства Міністерства закордонних справ Данії. Він складався з трьох взаємопов’язаних компонентів, спрямованих на зміцнення діалогу громад із жителями, бізнесом та іншими громадами через практичний обмін досвідом і взаємне навчання.

Перший компонент був присвячений діалогу з громадянами та впровадженню підходів, заснованих на участі громадськості у плануванні й управлінні. Під час семінарів і навчального візиту до Гульдборгсунна учасники ознайомилися з тим, як залучення громадян може покращити стратегічне планування, надання послуг і реалізацію заходів з енергоефективності, що робить місцеву політику більш результативною та орієнтованою на потреби населення.

Другий компонент стосувався діалогу з бізнесом. Він об’єднав представників громад, данських експертів і приватного сектору для налагодження системної комунікації з місцевими підприємствами та створення сприятливішого середовища для економічного розвитку з урахуванням потреб і очікувань бізнесу від органів місцевого самоврядування.

Третій компонент зосереджувався на діалозі між громадами та підкреслював значення міжмуніципального співробітництва для підвищення якості публічних послуг. Досвід Данії продемонстрував, як партнерства між сусідніми муніципалітетами можуть сприяти реалізації спільних проєктів у сферах управління відходами, культури та інфраструктури, підвищуючи ефективність роботи й якість послуг.

Співпраця в умовах криз

Пандемія COVID-19 швидко порушила початкові плани. Зустрічі, навчальні поїздки та візити з надання технічної допомоги, які мали забезпечити безпосереднє спілкування партнерів, були відкладені або переведені в онлайн-формат. Попри це, прагнення громад до співпраці залишалося незмінним.

Навесні 2021 року під час онлайн-зустрічі головам громад і фахівцям партнерських муніципалітетів представили план роботи на наступні роки. Реалізація заходів розпочалася в червні 2021 року, проте після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року їх було призупинено на невизначений термін. Саме в цей складний момент партнерство довело, що воно є чимось більшим, ніж просто проєкт. У 2022 році Гульдборгсунн надіслав гуманітарну допомогу всім дев’яти українським громадам-партнерам. Завдяки відданості обох сторін реалізацію проєкту вдалося відновити вже влітку 2022 року. Першими заходами стали онлайн-семінари, присвячені діалогу та співпраці з громадянами у сфері місцевого самоврядування й демократії.

У наступні роки муніципалітет Гульдборгсунн у співпраці з U-LEAD продовжив реалізацію проєкту, зберігаючи основну увагу на залученні громадян, розвитку бізнесу, міжмуніципальному співробітництві та спільних муніципальних проєктах. Зі зміною ситуації в Україні змінювався й сам проєкт. Після ґрунтовних консультацій з українськими партнерами було додано новий напрям – управління децентралізованою зеленою енергетикою, який виявився особливо корисним для українських громад.

Партнерство з більш цільовим спрямуванням

У 2025 році партнерство перейшло на новий етап за підтримки Програми двосторонньої співпраці (Twinning Programme) між Україною та Данією. Співпраця стала більш цільовою та зосередилася на підтримці меншої кількості українських громад. Кількість українських партнерів скоротилася з дев’яти до трьох – Долинської, Новоселицької та Ясінянської громад. Це дало змогу Гульдборгсунну приділити більше уваги індивідуальним потребам кожної громади та розробленню практичних рішень, адаптованих до місцевих умов.

Співпраця зосередилася на двох тематичних напрямах: плануванні децентралізованої зеленої енергетики та розвитку сільських територій. Метою було не досягнення швидких результатів, а формування міцної основи для подальших дій – підготовка планів і стратегій, необхідних для майбутнього залучення фінансування та інвестицій. Зазвичай саме це є першим кроком перед реалізацією пілотних проєктів і залученням значних фінансових ресурсів.

Енергетичний компонент був спрямований на визначення та реалізацію потенціалу енергозбереження, а також вибір рішень у сфері децентралізованого енергопостачання, які найкраще відповідають потребам кожної громади. Українські партнери також переймали багаторічний досвід Гульдборгсунна в управлінні енергоспоживанням громадських будівель на основі даних. Такий підхід був особливо доречним, адже всі чотири громади мали підготовлених енергоменеджерів, здатних обмінюватися практичним досвідом. До планувальних зустрічей і навчальних візитів долучилися Данське енергетичне агентство та зовнішні консультанти. Партнери спільно працювали над бізнес-планами, інвестиційним аналізом і визначенням подальших кроків щодо вибору децентралізованих джерел енергії.

Компонент розвитку сільських територій допомагав українським громадам здійснювати планування із залученням жителів, спираючись на досвід Гульдборгсунна, накопичений від часу створення муніципалітету у 2007 році.

Кожна українська громада обрала сільську територію або певний напрям розвитку сільських територій, над яким планувала працювати. Зокрема, Ясінянська громада вирішила зосередитися на співпраці з виробниками сиру в кількох високогірних місцевостях. Робота розпочалася з картування місцевих ресурсів, ідей і побажань. Після цього громади залучили жителів до обговорення під час громадських зустрічей, щоб спільно сформувати бачення майбутнього розвитку. На завершальному етапі кожна громада створила місцеву координаційну групу за участі жителів, представників бізнесу, установ і працівників органів місцевого самоврядування та підготувала дорожню карту розвитку відповідної території.

Упродовж усього процесу представники чотирьох громад спільно навчалися під час онлайн-семінарів і навчальних візитів. Коли працівники муніципалітету Гульдборгсунн і депутати його ради відвідували українських партнерів у 2024, 2025 та 2026 роках, вони мали змогу безпосередньо ознайомитися з місцевими потребами й умовами. Згодом українські громади набули знань і навичок, необхідних для адаптації перевірених данських підходів до власних реалій – від визначення потенціалу енергозбереження та вибору децентралізованих енергетичних рішень до планування й реалізації ініціатив із розвитку сільських територій.

Погляд у майбутнє: два проєкти на 2026-2027 роки

Співпраця між Гульдборгсунном і трьома українськими громадами на цьому не завершується. Із 1 березня 2026 року до 31 грудня 2027 року партнерство продовжуватиметься в межах двох нових проєктів у Долинській, Новоселицькій та Ясінянській громадах: «Енергозбереження, планування та залучення фінансування» і «Рамкова модель молодіжних інновацій та місцевого розвитку».

Перший проєкт безпосередньо продовжує роботу в енергетичній сфері, розпочату у 2025 році. Його мета – скоротити енергоспоживання громадських будівель і підвищити надійність місцевого енергопостачання шляхом розвитку спроможності громад управляти енергетичними ресурсами, здійснювати планування та залучати інвестиції в енергетичну сферу. Кожна громада розробить стратегічний план модернізації та управління своїми будівлями, який допоможе визначити напрями найбільш доцільного інвестування. Також буде підготовлено план місцевого енергопостачання з оцінкою сталих джерел енергії за критеріями енергетичної безпеки, вартості та обсягів викидів. Оскільки самі плани не забезпечують фінансування модернізації, проєкт також передбачає розроблення набору інструментів для залучення фінансування. Він включатиме стандартизовані заявки, дані громад та портфель інвестиційних проєктів, пов’язаний із місцевими й регіональними енергетичними планами. Завдяки цим інструментам громади зможуть більш упевнено звертатися до програм ЄС, міжнародних і приватних фондів. Це створить основу для довгострокового підвищення енергоефективності, стійкості та сталого місцевого розвитку.

Другий проєкт відкриває новий напрям партнерства – роботу з молоддю. У всіх трьох громадах уже діють молодіжні та культурні центри, які об’єднують молодих людей. Ґрунтуючись на цій основі, проєкт має на меті надати громадам простий і придатний для повторного використання підхід до спільної роботи з молоддю над розробленням і випробуванням ідей. Для цього використовуватимуться доступні методи, що заохочують участь, соціальні інновації та розвиток підприємницьких ініціатив на ранніх етапах. Рамкова модель молодіжних інновацій поєднуватиме прості у використанні методи спільного творення, концепцію молодіжного інноваційного хабу, адаптовану до кожного місцевого центру, та нескладні способи перевірки ідей за допомогою мікропрототипів. На практиці це означає, що працівники органів місцевого самоврядування та молодь зможуть за короткий час пройти шлях від ідеї до конкретного, видимого результату. Це сприятиме активнішому залученню молодих людей і зміцненню згуртованості громади.

Переваги проєкту відчують не лише безпосередні учасники. Молодь і громади отримають реальні можливості для участі та навчання, тоді як працівники органів місцевого самоврядування, молодіжні працівники й місцеві партнери розвиватимуть власні компетентності. Онлайн-заняття, місцеві практичні семінари та обміни забезпечать практичне навчання методам спільного творення, фасилітації та розроблення ідей. Водночас вони закладуть основу для сталого й низьковитратного підходу до залучення молоді.

Успішне співробітництво, засноване на взаємній довірі

Коли на початку 2021 року десять громад розпочали спільну роботу, ніхто не міг передбачити, які випробування чекатимуть попереду. Пандемія, повномасштабна війна та зміна потреб на місцях неодноразово випробовували партнерство на міцність. І щоразу партнери спільно знаходили шлях уперед. Співпраця, яка починалася з діалогу з громадянами, бізнесом і сусідніми громадами, поступово охопила енергетичне планування та розвиток сільських територій, а сьогодні поширюється на енергетичні інвестиції й молодіжні інновації.

Вирішальним чинником стала довіра. Це особливо яскраво проявилося у 2022 році, коли Гульдборгсунн надіслав гуманітарну допомогу всім дев’яти українським партнерам. Довіра також відчувається в повсякденній співпраці громад як рівноправних партнерів, які діляться практичним досвідом, а не просто надають одне одному поради. Результатом стали не лише реалізовані проєкти, а й набуті навички, розроблені плани та міцні партнерські відносини, які зберігатимуться в майбутньому. Ця історія є переконливим прикладом тривалого співробітництва та наочно демонструє цінності, що лежать в основі ініціативи «Мости довіри». Муніципальне партнерство може розпочатися як окремий проєкт, а згодом перерости у справжню дружбу, що приносить користь обом сторонам.

 

 

Цю статтю підготовлено за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів: Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів і не обов’язково відображає позицію Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу та його держав-членів: Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії.

---

Д-р Фреде Данборг майже 20 років обіймає посаду координатора з міжнародного співробітництва в муніципалітеті Гульдборгсунн. За цей час він брав участь у реалізації десятків проєктів, співфінансованих ЄС, із залученням більшості держав-членів Європейського Союзу. З 2020 року також є співкерівником проєкту двосторонньої співпраці між українськими громадами та муніципалітетом Гульдборгсунн. До початку роботи в муніципалітеті Гульдборгсунн працював науковим співробітником Аграрного університету в Копенгагені, а також міжнародним радником і керівником проєктів у таких країнах, як В’єтнам, Непал, Латвія та Словаччина.

Анна Топп-Густавсен майже дев’ять років обіймає посаду координаторки з міжнародного співробітництва в муніципалітеті Гульдборгсунн. Вона брала участь у реалізації численних проєктів, співфінансованих ЄС, а з 2020 року є співкерівницею проєкту двосторонньої співпраці між українськими громадами та муніципалітетом Гульдборгсунн. До початку роботи в муніципалітеті Гульдборгсунн працювала радницею з питань наукових досліджень у Копенгагенській бізнес-школі, де допомагала науковцям залучати національне та міжнародне фінансування для досліджень і розробляти спільні дослідницькі проєкти.

Надія Брідня є радницею з питань міжнародних партнерств Програми «U-LEAD з Європою», що реалізується GIZ в Україні. Має понад п’ять років досвіду роботи у сфері децентралізації та місцевого самоврядування в Україні, зокрема понад чотири роки досвіду підтримки діяльності Програми «U-LEAD з Європою» та її ініціативи «Мости довіри». Її робота зосереджена на зміцненні міжнародних муніципальних партнерств, сприянні співробітництву між українськими громадами та їхніми європейськими партнерами, а також координації заходів з обміну досвідом, знаннями та розвитку спроможності.