Національні природні парки в Україні — це мільйони гектарів лісів, водойм і заповідних екосистем. І водночас один із найменш освоєних ресурсів розвитку для громад, на території яких вони розташовані.
За ефективного управління нацпарк може допомагати громаді розвивати туризм, створювати робочі місця, налагоджувати партнерства з бізнесом та освітніми закладами. Для цього потрібна важлива умова: щоб орган місцевого самоврядування, адміністрація парку, бізнес і мешканці діяли разом.
Поки що картина часто інша: громади мають великі масиви природоохоронних територій, але більшість не використовує їх як інструмент розвитку. Між потенційними партнерами — органами місцевого самоврядування, нацпарками, бізнесом — часто немає формалізованої взаємодії, а отже, немає й спільної стратегії та розуміння, як це може працювати.
«Магніти громад» — спеціальна ініціатива U-LEAD з Європою, яка допомагає громадам перетворювати унікальні місцеві ресурси на точки розвитку. Місцевий ресурс стає магнітом тоді, коли громада починає системно ним керувати. У майстернях «Магніти громад: природоохоронні території» громади, на території яких є нацпарки, вивчають можливості координаційних рад — спільного механізму, де всі зацікавлені сторони ухвалюють рішення разом.
Влітку учасники пройшли онлайн-навчання: інфосесії про правове регулювання природно-заповідного фонду й комунікацію зі стейкхолдерами та тренінг про створення координаційних рад. Потім готували пакет документів для власної ради. 19–22 жовтня учасники навчання, представники громад і нацпарків, поїхали на Закарпаття подивитись, як це працює. Це перший візит у межах майстерень про природоохоронні території.
Максим Чопей, керівник Івано-Франківського регіонального офісу «U-LEAD з Європою» та координатор майстерень «Магніти громад: природоохоронні території», відзначив, що Закарпаття для візиту вибрали невипадково: тут багато національних парків, які є значною частиною територіальних громад, і тут уже давно та успішно функціонують координаційні ради:
«Найбільше учасників цікавило, з чого розпочати і які основні виклики можуть виникнути. Під час візиту нам вдалось ознайомитись з досвідом, який підтвердив, що спільнотворення і залучення широкого кола учасників — це запорука комплексного розвитку території. Аналіз наявних ресурсів, пошук власних “магнітів”, підтримка місцевого бізнесу та промоція створюють можливості дати поштовх спільній історії та розвитку».
У межах візиту учасники відвідали Довжанську громаду та НПП «Зачарований край», урочище Кам’янка Іршавської громади, Ставненську громаду та НПП «Ужанський» і Ужоцький перевал. Вони дивилися, як громади й парки аналізують спільні потреби, залучають ресурс та реалізовують спільні ініціативи, облаштовують рекреаційні зони та маршрути, як регулюють потоки відвідувачів і як роблять спільні проєкти.
Кожна з громад ділилася власними прикладами співпраці з нацпарком. Наприклад, за словами Іршавського міського голови Віктора Симканинця, є низка цікавих проєктів, які можна реалізувати у співпраці з парком:
Головне в такій співпраці — вміти домовлятися, підсумовує Віктор Симканинець.
Учасники побачили, як створюються й працюють координаційні ради, оцінили, чи підійде такий механізм їхнім громадам, і повернулися додому готовими цей механізм застосовувати. Як це спрацювало на практиці, демонструє приклад Рокитнівської громади на Рівненщині. Для неї співпраця з національним парком — нова справа. Голова громади Григорій Таргонський пояснює:
«У нас один із наймолодших парків в Україні, "Пуща Радзівіла", його створили 1 січня 2022 року. Тож нас найбільше цікавило, які можливості існують. Те, що ми побачили на Закарпатті, надихнуло нас на багато хороших ідей, які ми сподіваємось реалізувати в майбутньому. Це однозначно активна робота в координаційній раді з національним парком, щоб впливати на рішення і процеси, які там будуть відбуватися.
Також побачили гарні можливості робити крафтові подарункові набори, які вирізняють ту чи іншу територію, той чи інший національний парк. У нас уже є бачення, як зробити щось на кшталт „Дарів Полісся“, як це правильно оформити, розробити дорожню карту. І це ми точно зможемо реалізувати у співпраці з національним парком. Дякуємо U-LEAD за акценти в даній тематиці, сподіваємось на подальшу співпрацю в цьому напрямку».
Тим, хто зробив перший крок і створив координаційну раду, Довжанський селищний голова Віктор Симканич радить багато говорити з людьми і не втомлюватися проводити роз’яснювальні роботи:
«Ідея координаційних рад — посилити комунікацію між усіма стейкхолдерами. Дуже треба постійно говорити, обговорювати, бо члени координаційних рад — не завжди спеціалісти, вони користуються різними джерелами інформації. Тому ради мають посилити комунікацію між усіма зацікавленими сторонами і згладити гострі кути в цьому процесі. І треба розуміти, що національний природний парк — це хороша можливість збереження природних екосистем і можливість розвитку точок росту в громадах, особливо гірських та сільських».
Приєднані зображення:
Теги:
туризм культура розвиток бізнесу
Область:
Закарпатська областьГромади:
Іршавська територіальна громада Довжанська територіальна громада Ставненська територіальна громадаДжерело:
Програма U-LEAD
18 листопада 2026
7 кроків, щоб агломерації в Україні запрацювали
7 кроків, щоб агломерації в Україні запрацювали
Агломерації в Україні вже існують функціонально, але ще не відбулися інституційно. Держава визнала їх на рівні...
18 листопада 2026
Безпечне дитинство: бюджетні пріоритети та спільна відповідальність держави і громад
Безпечне дитинство: бюджетні пріоритети та...
24 листопада о 14:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться публічна дискусія «Безпечне дитинство:...
17 листопада 2026
Стартувала програма для організацій, які хочуть...
Нові послуги та можливості для організацій, які підтримують підприємців та/або ветеранів і ветеранок та хочуть...
17 листопада 2026
На Миколаївщині відкрили транзитний центр для евакуйованих із Херсонщини
На Миколаївщині відкрили транзитний центр для...
На Миколаївщині запрацював новий транзитний центр для людей, які евакуюються з громад Херсонської області. У центрі...