З 15 жовтня для проєктів у межах експерименту за комплексними планами стійкості діють оновлені правила. Уряд визначив винятки із загальних процедур управління публічними інвестиціями, спростив реалізацію окремих проєктів водопостачання та врегулював визначення ціни договорів за принципом «проєктуй – будуй».

Що змінилося та як це врахувати громадам, пояснює незалежний експерт у сфері публічних фінансів Ігор Онищук. Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2026 року №1256, яка змінює правила експерименту, запровадженого постановою №393 від 20 березня 2026 року.

 

Для яких проєктів діятимуть спеціальні правила

Постанова №1256 установлює, що під час реалізації експерименту не застосовуються положення постанов №232 про розподіл публічних інвестицій та №527 про управління публічними інвестиціями. Для відповідних проєктів діє спеціальний Порядок, затверджений постановою №393.

Для громади насамперед важливо з’ясувати, чи реалізується її проєкт саме в межах цього експерименту. Самої назви або мети проєкту, наприклад захисту інфраструктури чи забезпечення водопостачання, для застосування винятку недостатньо.

Спеціальні правила стосуються визначеного кола проєктів. Для проєктів поза межами експерименту постанова №1256 не скасовує загальних процедур управління публічними інвестиціями.

 

Що спростили для проєктів водопостачання

Проєкти водопостачання з переліку, затвердженого розпорядженням КМУ від 24 червня 2026 року №620-р, реалізовуватимуть без окремого схвалення Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст.

Йдеться про конкретний урядовий перелік. Він охоплює проєкти будівництва, реконструкції, капітального ремонту та інші інженерно-технічні заходи для надійного й безперебійного водопостачання.

Замовнику варто перевірити наявність свого проєкту в цьому переліку. Якщо проєкт до нього включено, додатково подавати його на окреме схвалення Координаційного центру не потрібно. Для інших окремих проєктів, які не включені до комплексних планів стійкості, вимога про схвалення Координаційним центром у передбачених Порядком випадках зберігається.

 

Як переглядатимуть комплексні плани стійкості

Загальне правило передбачає перегляд плану не частіше одного разу на два місяці. Перегляд проводить той, хто затвердив план: перевіряє, як виконуються заходи та чи залишаються вони актуальними. За потреби зміни вносять за процедурою, визначеною пунктом 5 Порядку №393.

Для дев’яти областей установлено окремі правила: Дніпропетровської, Одеської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської.

Плани цих областей та обґрунтовані пропозиції щодо включення додаткових проєктів, необхідних для виконання заходів планів, можуть розглядатися за потреби, незалежно від чергового перегляду. Пропозиції про зменшення кількості проєктів розглядаються не частіше одного разу на місяць.

Отже, для додавання необхідних проєктів у цих областях не потрібно чекати чергового перегляду. Водночас пропозиція має бути обґрунтованою, а самі зміни потрібно оформити за встановленою процедурою.

Після того як Кабмін схвалить зміни до плану, Мінрозвитку має протягом п’яти робочих днів повідомити про них Раду національної безпеки і оборони України.

 

Як працюватимуть договори за принципом проєктуй і будуй

У визначених пунктом 2 Порядку видах робіт прямо передбачено проєктування. Окремо новий пункт 18¹ установлює правила для договорів, за якими один підрядник і розробляє проєктну документацію, і виконує будівельні роботи.

За таких договорів очікувану вартість будівництва визначають на підставі висновку інженера-консультанта. Так само висновком обґрунтовують очікувану вартість проєктних і вишукувальних робіт та експертизи. Висновки складають за відповідними кошторисними нормами.

До очікуваної вартості, тобто попередньої договірної ціни, можна включити резерв на уточнення проєктних і технічних рішень. Його граничний розмір – 50% вартості проєктних та/або будівельних робіт. Передбачати резерв дозволено, але це не є обов’язком замовника.

Наприклад, якщо вартість будівельних робіт становить 10 млн грн, резерв, розрахований від цієї вартості, може становити до 5 млн грн. Це гранична сума резерву. Остаточні розрахунки залежать від затвердженої проєктно-кошторисної документації.

Спочатку договір укладають за попередньою ціною. Після затвердження проєктної документації резерв розподіляють між складовими вартості будівництва, а сторони визначають остаточну договірну ціну додатковою угодою.

Таке уточнення ціни, зокрема її збільшення в межах передбаченого резерву, не вважається зміною істотних умов договору. Приймання робіт і розрахунки проводять за уточненою ціною, кошторисами, відомостями обсягів робіт та первинними документами.

Роботи або товари, які не охоплені предметом договору та не можуть бути оплачені з резерву, закуповують за законодавством про публічні закупівлі. Тому резерв потрібно пов’язувати з уточненням рішень саме за відповідним договором.

 

Що варто перевірити замовникам

Перший крок – визначити, на якій підставі проєкт реалізується в межах експерименту за постановою №393. Для проєктів водопостачання слід також перевірити їх включення до переліку №620-р.

Якщо потрібно змінити план стійкості, варто врахувати строки його перегляду та окремі правила для дев’яти областей. Пропозиції щодо додаткових проєктів мають пояснювати, чому вони необхідні для виконання заходів плану.

Якщо замовник обирає договір із проєктуванням і будівництвом одним підрядником, потрібно підготувати обґрунтування очікуваної вартості за висновком інженера-консультанта. У договорі варто чітко визначити попередню ціну, передбачений резерв і порядок уточнення ціни після затвердження проєктної документації.

Постанова №1256 набрала чинності 15 жовтня 2026 року – у день опублікування в «Урядовому кур’єрі» №217. Вона діє протягом воєнного стану, але не довше строку реалізації експерименту за постановою №393.

 

Офіційні документи
Постанова КМУ №1256 від 13 жовтня 2026 року – офіційний текст на сторінці 5
Постанова КМУ №393 від 20 березня 2026 року – базовий документ