Голова Дубенської міської ради Рівненської області Василь Антонюк про грандіозні проєкти, заплановані спільно з Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO, а також про можливості розвитку громади під час війни

 

Автор: Дмитро Синяк

 

Як багато його колег, голова Дубенської громади Рівненської області Василь Антонюк живе війною. Незважаючи на те, що від Дубна до лінії фронту щонайменше 1200 км, пан Василь бачить війну щодня. Вона з’являється не тільки у витті російських дронів та ракет, але також і у щоденних візитах до його кабінету військових, у різномантіних проханнях сотень переселенців та у постійних нарадах, присвячених підтримці Збройних Сил України. У цих військових реаліях Дубенська громада примудрилася реалізувати унікальний проєкт – побудувала «з нуля» п’ятиповерховий будинок для трьох сотень переселенців, залучивши до цього Північну екологічну фінансову корпорацію NEFCO. Як це стало можливим, Василь Антонюк розповів «Децентралізації».

 

Голова Дубенської громади Василь Антонюк

 

Дубенське диво

Будівництво нового житла для внутрішньо переміщених осіб «з нуля» за грантові кошти – це рідкість для невеликих міст: більшість просто ремонтує старі гуртожитки. А Дубенська громада спільно з Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO буквально зробили диво. Як вам це вдалося?

- Річ у тім, що ми вже дуже давно «сидимо» у європейських проєктах. Спільно з Євросоюзом ми робили буквально все, починаючи від планування місцевої економіки й закінчуючи перекриттям дахів на наших будинках. Завдяки цій співпраці десь з’явилася автономна котельня на твердому пальному, десь – нові тепломережі, десь – теплі підлоги, а деякі приміщення тепер повністю тепломодернізовані… Та всього і не пригадаєш! Головне те, що ми добре себе зарекомендували, виконуючи всі умови, поставлені перед нами донорами. А з NEFCO ми працювали за різними проєктами ще з 2010 року, тому зараз з ними особливих складностей не виникало. Ми підготували для NEFCO пакет документів, я з’їздив у відрядження до Європи, підписав певні папери – і справа пішла.

Розкажіть докладніше: що саме збудувала у вашій громаді корпорація NEFCO?

- Ми будували цей будинок разом: Вартість проєкту – 5,3 млн євро. Додатково, близько 30 млн грн, ми передбачили з міського бюджету за умовами грантового контракту як частку співфінансування. Сюди входять вартість робіт з будівництва зовнішніх мереж тепло та водопостачання, водовідведення та електропостачання. А також будівництво протирадіаційного укриття та благоустрій прилеглої території. У результаті вийшов чудовий 90-квартирний п'ятиповерховий житловий будинок з 50-ма однокімнатними, 25-ма двокімнатними і 15-ма трикімнатними квартирами. Всі роботи виконані за найсучаснішими технологіями, і що цікаво, в усі мережі проєктанти заклали значні потужності на майбутнє. У двох під'їздах є ліфти. Одним словом, будинок вийшов настільки вдалим, що я би пропонував затвердити його типовим проєктом для цілої України.

Коли до будинку зможуть поселитися перші жильці? Скільки їх загалом буде?

- Триста тридцять. Ми здаємо будинок у жовтні, а у листопаді, я думаю, люди вже можуть там жити. До Нового року, мабуть, поселяться усі. Офіційно у нашій громаді 1,7 тис. переселенців, хоча насправді їх набагато більше. Люди просто не реєструються й вирішують всі свої проблеми самотужки. Але будівництво, про яке ми говоримо, змусило таких людей по-іншому подивитися на можливості, які дає офіційна реєстрація. Завдяки цьому ми отримали близько 700 заявок, у яких висловлювалося бажання залишитися у нашій громаді назавжди.

Півтори тисячі – це немало. Чи будуть нові житлові проєкти для таких людей?

- Так, і ми вже працюємо у цьому напрямку з певними фундаціями та інвесторами. Я вже можу сказати, що з нового року у нас стартує ще одне будівництво для внутрішньо переміщених осіб – теж разом із NEFCO. Ми вже відвели під це 1,5 га й підтягнули до ділянки всі комунікації. Скажу також, що там планується не один, а одразу чотири будинки. І не п’яти-, а дев’ятиповерхові. Зрештою, ми з NEFCO працюємо не тільки по житлу: маємо також грандіозний проєкт на 800 млн грн з реконструкції наших очисних споруд. Він теж стартує наступного року. Це була моя мрія. Я бачив такі об’єкти у Словаччині, Голландії, Данії та Німеччині, й думав: «От би нам такі!» Й от, будь ласка!

Яким буде статус нового будинку? Він залишиться на балансі громади чи люди зможуть приватизувати свої квартири?

- Ні, не зможуть. Житло ми надаємо без права приватизації, й належатиме воно виключно громаді. Ми би хотіли уникнути ситуацій, коли хтось правдами і неправдами вибиває для себе квартиру, а потім продає її та їде до іншої громади. Тож правило таке: доки ти живеш у помешканні, воно твоє. Виїжджаєш – громада залишає за собою право передати його комусь іншому. Громада – не безликий бюрократ. Ми завжди йдемо назустріч людям, а надто переселенцям, які втратили все. Хочу додати, що ми передаємо людям не просто «голі стіни», як це зараз часто прийнято у будівельників. Всі квартири оснащені меблями і побутовою технікою. Але ці помешкання залишаться об'єктами комунальної власності. Перший договір укладається на 10 років з пріоритетним правом пролонгації. А там буде видно.

Як ви обирали, кому давати квартири?

- Це був дуже складний процес. Головне було створити справедливі критерії. Одразу скажу, що у пріоритеті були родини, у яких є учасники бойових дій, тобто люди, які нас захищали і захищають.

 

Проєкт будинку для переселенців, зведеного у Дубні за кошти NEFCO

 

Під час будівництва. Квітень цього року

 

Недарма перерване інтерв’ю

Розкажіть, будь ласка, як налагоджена у Дубенській громаді співпраця з партнерами та з донорами? Чи має міська рада окремий відділ, який займається такими питаннями?

- Так, відділ є, але я скажу без зайвої скромності, що більшість угод я уклав особисто. Їздив у Європу, налагоджував стосунки. У нас сім активних міст-побратимів по цілому світі. Активних – тобто таких, які постійно нам допомагають. Ця допомога була особливо відчутною на початку війни, коли ми потребували буквально всього – від пожежних машин та швидких допомог до бронежилетів і приладів нічного бачення для наших військових.

 

Цієї миті інтерв’ю довелося перервати: до кабінету міського голови увійшли троє чоловіків у військовій формі. На жаль, ми не можемо наводити тут їхню розмову з паном Василем. Однак після неї один з військових попросив процитувати його слова.

- Мене звати Сергій, я військовослужбовець 413-го окремого полку Сил безпілотних систем «Рейд». Зараз ми виконуємо завдання на Запорізькому напрямку, а до того був Дніпропетровський напрямок, Гуляйполе, Добропілля…  Працюємо переважно «мідл діпстрайками». (Від англ. middle deep strikes –  означає завдання вогневих ударів на середню глибину оборони або по тилу противника. – Авт.). Ми зокрема брали активну участь у знищенні російських складів Wildberries та Ozon. А буквально тиждень тому оператори нашого полку знищили комплекс С-400 у кримському Геленджику… Я хочу подякувати за допомогу, яку нам надала Дубенська громада, її депутатський корпус та голова, зокрема. Ми зверталися до багатьох громад Рівненської області, і знаєте,  Дубенська громада допомогла нам чи не найбільше. На субвенцію, яку вона перерахувала, ми купили безпілотні авіаційні комплекси. Ось, будь ласка!

І Сергій простягає голові громади пачку фотографій, на яких зображено новенькі дрони, подібні до невеликих літаків. На їхніх крилах – «вітання оркам»: «від Дубенської громади».

Щойно за військовими зачиняються двері, міський голова продовжує.

 

- Отак у мене майже кожного дня! Я з військовими ще з 2014 року тісно співпрацюю: з того часу я особисто бував на сході 27 разів… Коли у 2023 році у громад забрали «військове ПДФО», по нас це особливо болюче вдарило – ми втратили третину (!) нашого бюджету. Незважаючи на це, наша громада активна допомагає різноманітним військовим частинам, кількість яких вже перевалила за 150. Деякі пов’язані безпосередньо з нашим містом, у деяких служать наші хлопці та дівчата. За 4,5 роки повномасштабної війни ми перерахували їм загалом понад 100 млн грн!

А є з чого платити? Яким є зараз бюджет громади?

- Понад 600 млн грн, з понад 390 млн грн – власні надходження. Звісно, у 2022-му році цифри були набагато меншими, але й ціни були інакшими. Тим не менше, можна обережно говорити про економічне зростання громади за час великої війни. Те, що ми не просто давали бізнесу можливість розвиватися, а ще й усіляко допомагали, сприяли, дало свій результат.  Тепер ми можемо і будинки для ВПО будувати, і реконструкцію соціальних закладів проводити. Насамперед я маю на увазі наш Центр реабілітації для військових – найсучасніше приміщення у цілому Дубні, наша гордість.

Я знаю, що у Дубенській громаді працює Центр життєстійкості, який частково фінансує Польський фонд міжнародної солідарності. Якими успіхами цього центру ви хотіли б поділитися?

- Він займається суто ветеранами, учасниками бойових дій і навіть частково військовими, яким надає психологічну та соціальну підтримку. Але останнім часом туди дедалі частіше почали приходити наші переселенці. Багато ж з них хотіли вертатися додому, а тепер починають дедалі більше думати про те, щоб залишитися. А як тоді жити далі? Тут психологам роботи непочатий край. Хочу відзначити одну важливу річ: те, що люди йдуть саме до нашого Центру, а не деінде, щось таки говорить про якість його послуг.

Чи вплинув на зростання Дубенської громади релокований бізнес? Чи багато його у вас?

- Гріх жалітися. Я ж вже сказав: наше місто дуже вдало розташоване, максимально зручно для логістики. Ми знаходимося на перехресті великих транспортних магістралей. А якщо до цього додати ще й хорошу репутацію міської ради, стане зрозуміло, чому Дубно працює як магніт для підприємців. Кожне нове підприємство заходить до нас без жодних проблем, а потім ми разом працюємо на Україну і на Перемогу. Ну, і тут треба сказати, що маленькі міста мають багато переваг у порівнянні з обласними центрами. Тут все дешевше, тут менше конкуренція і легше вижити. Зрештою, тут просто комфортно.

 

Один з візитів військових, які воюють на Запорізькому напрямку, до кабінету міського голови. Йому дуже сподобався принцип, за яким вони живуть: «Бити, а не нити!»

 

Вітання оркам від Дубенської громади

 

Головна площа Дубна, які і головні площі інших українських міст, давно перетворилася на меморіал загиблим героям

 

Цьогорічний День Незалежності у Дубні

 

Міжнародний День пам’яті зниклих безвісті у Дубно, 30 серпня 2026 року

 

Фото 8-9. Покладання квітів до пам’ятника борцям за Волю та Незалежнісь України у Дубно з нагоди цьогорічного Дня захисників та захисниць. Під час урочистостей містяни зібрали на потреби військових близько 300 тис. грн

 

«Найбільше пишаюся допомогою армії»

Ви очолюєте місто з 2010 року. Як змінилася роль міського голови за цей час?

- Ну, насправді я був міським головою ще й з 1996 по 1999 роки, а після цього довго працював першим заступником. Так що порівняти справді можу… Реформа децентралізації – одна з найкращих реформ, втілених за часи Незалежності. До 2015 року органи місцевого самоврядування були цілковито безправними й залежними від області й столиці. А після 2015-го почали самі визначати вектор розвитку громади. Бюджет почав рости, громада змінювалася на очах. Ми багато займалися благоустроєм, побудували «з нуля» дитячий садочок, спортивну школу, капітально відремонтували  міст. Якийсь час ми входили у ТОП-10 різноманітних рейтингів за розвитком інфраструктури. Але війна все це зупинила. Тепер ми працюємо на Збройні Сили України. Їхня підтримка є нашою головною задачею.

Чи бере ваша громада участь у проєкті «Пліч-о-Пліч: згуртовані громади»?

- Бере і дуже активно. Наші партнери за цим проєктом – міста Охтирка і Конотоп. Нещодавно тамтешні діти разом з нашими відпочивали у Польщі. Крім того, ми надаємо цим містам фінансову допомогу.

Чим ви найбільше пишаєтеся у своїй роботі під час повномасштабного вторгнення?

- Допомогою армії. У мене одних вдячних грамот штук п’ятсот! Є і медалі, і почесні знаки. А ось модель літака, бачите, на моєму столі? Мені її командувач Військово-Повітряних Сил подарував. Ось мої головні здобутки! А якщо подивитися глибше, то найважливіше те, що завдяки Збройним Силам України ворог уже п’ятий рік не може просунутися далі на захід: російська армія загрузла за тисячу кілометрів від Дубна. Я щасливий, що наша громада своєю допомогою армії також робить внесок у цю стійкість.

 

Василь Антонюк та митрополит Рівненський та Острозький Іларіон під час урочистостей на честь відзначення Дня міста Дубно 20 липня цього року

 

Благословення мешканців у День міста

 

Фото 10. Так проходило свято 1 вересня у Дубенському ліцеї №1

 

Фото 28-29. Мирне Дубно