Про те, як у Керецьківській громаді Закарпатської області серйозно зайнялися професійною орієнтацією молоді, і що з цього вийшло

 

Автор: Дмитро Синяк

 

До Керецьківської громади не долітають російські дрони та ракети, тож жити у ній порівняно безпечно. Хоча й тут лунають повітряні тривоги, під  час яких треба йти в укриття, і тут чимало хлопців та дівчат стали до зброї для боротьби з ворогом. А головне: війна погіршила і без того не надто оптимістичну демографію. Річ у тім, що всю територію Керецьківської громади займають гори. І хоч би якими красивими вони не були, життя у них завжди було непростим. А зовсім поруч ваблять високими заробітками  Польща, Угорщина та Словаччина. Тому одним зі стратегічних напрямів своєї роботи Керецьківська громада визначила збереження кількості населення, створивши для цього потужну систему роботи з молоддю.

- Наче це банальні слова: «молодь – наше майбутнє», але для нас вони є чимось на кшталт девізу, – розповідає «Децентралізації» голова Керецьківської громади Михайло Мушка. – Ми вважаємо своїм найціннішим активом не природу і навіть не бізнес, а 1600 дітей, які навчаються у наших школах, а що понад 300 дошкільнят у  п'яти наших садочках. І ми хочемо зробити все можливе, аби ці діти залишилися не просто в Україні, але й саме у нашій громаді.

 

Керецьківської громади Михайло Мушка

 

З молоддю Керецьківська сільська рада працює давно, і за цей час вона розробила чимало цікавих інструментів. Це система інтелектуальних, спортивно-масових, культурних заходів, під час яких кожна дитина може реалізувати себе як особистість, член єдиної команди чи лідер.  Приміром, щороку тут проходить фестиваль-конкурс «Витоки». Під час підготовки до фестивалю діти стають дослідниками фольклору, танцюють народні танці, співають коломийки.

 

Під час щорічного фестивалю-конкурсу «Витоки»

 

І як результат – молодь починає активно займатися у місцевих студіях хореографії, виступає із науково-дослідними роботами з фольклору на різних обласних та всеукраїнських конкурсах Малої академії наук, формує фольклорні збірки рідних сіл.

А кожного березня, під час Шевченківських днів, у громаді відбувається конкурс юних читців, театральний та художній конкурси, які допомагають виявити талановитих декламаторів, ведучих, акторів, режисерів тощо.

 

Фестиваль «Шевченко. Натхнення. Ми.» у Керецьківській громаді. Театральна постановка п’єси «Наймичка»

 

Конкурс читців Шевченкових віршів

 

Презентація фольклорної збірки «З голосу предків – у серця поколінь»

 

Переможці обласних змагань з футболу «Шкільний м'яч»

 

Переможці обласного етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної гри "Сокіл"("Джура") – команда Керецьківської громади

 

Також щороку у громаді проходить спартакіада із дванадцяти видів спорту для молоді різних вікових категорій, а щомісяця –  інтелектуальні змагання, які дають можливість дітям знайти себе у тій чи іншій галузях науки.

А іще сільська рада запровадила програму фінансової підтримки дітей, які показують високі результати у навчанні, є переможцями різноманітних інтелектуальних, мистецьких, спортивних конкурсів та змагань.

А головне – при сільській раді діє молодіжна рада, яка активно опікується спартакіадою, кінопоказами, концертами, а головне – різноманітними навчальними проєктами для молодих людей. Одним із напрямків роботи молоді є написання проєктів та пошук спонсорських коштів для реалізації власних ініціатив. Так молоді люди самі реалізували проєкт з будівництва майданчика для пляжного волейболу, на який 50 тис грн виділила сільська рада, а ще 20 тис грн дав місцевий бізнес. Та найважливішим було те, що багато робіт виконувалося руками молодих волонтерів.   

- За допомогою таких кроків ми даємо дітям розуміння того, що вони потрібні суспільству тут, а не за кордоном, – веде далі Михайло Мушка. – В Україну треба вірити і не вважати, що все краще деінде. Багато наших людей у різних країнах переконалися, що це далеко не так.

 

Після перших змагань з пляжного волейболу на новому майданчику

 

Десятиліттями одною з головних проблем громади був кадровий голод. Розуміючи цю проблему, керівництво громади вирішило сконцентруватися у напрямку профорієнтації молоді. Цей підхід вже починає давати свої плоди.

Ще у 2021 Кушницький заклад освіти спільно із відділом освіти розпочав ініціативу «Будуємо майбутнє в Україні». Це згодом дало можливість молоді громади взяти участь у передпілотному проєкті Міністерства освіти України та Швейцарсько-українського проєкту DECIDE з профорієнтації. У рамках проєкту затверджено План профорієнтації на 2026-2027 роки, визначено кар’єрних радників та кар’єрних координаторів закладу освіти, а також визначено кар’єрного координатора в громаді. Усі дорослі учасники ініціативи надзвичайно відповідально поставилися до нових обов’язків, хоча працювати довелося на волонтерській основі.

За цим проєктом з січня по травень цього року учні восьмих і дев'ятих класах Кушницького ліцею Керецьківської громади мали уроки із курсу «Професії». Передувало цьому навчання  педагогів та керівників. Після теоретичних уроків для понад вісімдесяти учнів провели п'ять екскурсій на підприємства громади, вищі та професійно-технічні навчальні заклади області.

- Ми  поставили собі за мету знайомити дітей саме з тими професіями, яких нам зараз бракує і яких, мабуть, бракуватиме у майбутньому, – розповідає начальниця відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Керецьківської громади Ганна Остолош. – Це вчителі, медики, юристи, кухарі, швачки, механіки, зварники тощо. Ми розуміємо: якщо сьогодні будемо розповідати дітям про ті професії, у яких можна реалізувати себе у нашій громаді, ми зможемо розрахувати на те, що діти завтра працюватимуть саме у нас.

Так школярі відвідали форелеве господарство, деревообробний завод, побували в апеляційному суді Закарпатської області та Свалявському професійно-технічному коледжі.

- У результаті багато дітей прийняли рішення вступати до профтехзакладів, – каже  Ганна Остолош. – Кілька дітей вирішили стати кухарями, бо ми розповіли їм, як працює шкільна їдальня і які виклики поставила перед нами реформа шкільного харчування. Буквально наступного року ми вже зможемо прийняти їх на роботу. Усе завдяки проєкту DECIDE!

 

Екскурсія до Свалявського професійного коледжу (фото зліва). Екскурсія на форелеве господарство «Еко-Пструг» (фото справа)

 

Анна Мазурик, студентка Мукачівського фахового коледжу, спеціальність «Кухар»

 

Екскурсія на деревообробне підприємство Михайла Сабова

 

Екскурсія до Закарпатського апеляційного суду

 

Цього року, крім Кушницького ліцею, до курсу «Професії» приєдналися й три інші школи громади у селах Керецьки, Березники та Лисичево. З вересня у їхніх восьмих класах стартував курс «Професії», а вже наприкінці жовтня почнуться екскурсії на підприємства.

- Якщо у 2022 році у нас не було ані архітектора, ані адміністратора, ані достатньої кількості працівників соціальних центрів, то зараз вони є, – каже Михайло Мушка. – І це молоді, вмотивовані, освічені люди. Я пишаюся ними! Крім того, дедалі більше наших дітей вступають до місцевих навчальних закладів і потім працюють у громаді або, принаймні, в області.

Цікаво, що безпосередні інвестиції громади у проєкт були доволі незначними: одноразові премії педагогам наприкінці чотиримісячного курсу, що дорівнювали їхній одній заробітній місячній платні, а також підвезення дітей до місця екскурсій. Все решта було організовано на волонтерських засадах, зокрема і робота кар'єрних радників.

- Це неймовірна ініціатива! – захоплено каже пані Ганна. – Хоча вона була би неможливою без учителів-ентузіастів, які люблять дітей, люблять свою професію і готові витрачати свій час на те, аби давати дітям можливості реалізовувати себе.

Швейцарсько-український проєкт DECIDE оголосив конкурс на створення профорієнтаційного хабу. На разі він триває, але Ганна Остолош сподівається, що команда ліцею пройде відбір, та хаб вдасться відкрити на базі того ж таки Кушницького навчального закладу.

- Це буде простір, де кар'єрні радники матимуть можливість провести зустрічі із людьми певних професій, – каже пані Ганна. – Там також мають бути симулятори різних спеціальностей, наприклад, симулятор для зварювання, водійський симулятор. Також діти зможуть спробувати себе у якості фотографів, операторів, журналістів, редакторів тощо. Ще одна зона цього хабу буде пов'язана із швейною і дизайнерською справами, там будуть швейні машинки і манекени для створення одягу. Для того, щоб діти могли це реалізувати, їм потрібні дорослі, і у нас вже укладено більше 15 меморандумів із бізнесом, за якими цей бізнес долучатиметься до роботи таких профорієнтаційних локацій.

Також Керецьківська громада зараз працює над створенням освітнього STEM-простору, на що їй вдалося залучити 6 млн грн державних коштів. Уже активно функціонує осередок Захисту України, на який залучено понад 3 млн грн, а також універсальний майданчик у селі Березники.

 

Відкриття спортивного майданчика у селі Березники Керецьківскої громади

 

Результат цієї роботи вже помітний. Адже чимало дорослих почали бачити перспективу для своїх дітей, і повертати їх із закордонних навчальних закладів до шкіл громади.

- Люди на власні очі побачили, що і освіта, і медицина у нас багато у чому кращі, ніж на заході, – каже Михайло Мушка.– А головне, що вдома є не до порівняння ширші можливості для того, щоб реалізувати себе й придбати все, що тобі потрібно за порівняно невеликі кошти. До речі, це розуміють і багато внутрішньо переміщених осіб, які осідають у нас. Бо бачать перспективу, і саме такий погляд є головним результатом нашої роботи. Ці люди вже не захочуть їхати деінде. Наша громада стане їхнім новим домом, ще кращим від попереднього.