В управлінні відходами все починається з даних. Звучить просто і складно водночас: звідки їх брати, що та як аналізувати? Згідно з Національним планом управління відходами, громади мають розробити відповідні плани для своїх міст та селищ. Щоби на цьому шляху уникнути хаотичних рішень та враховувати місцевий контекст, громадам слід оцінити наявну систему управління відходами.

Водночас на рівні держави немає чіткої методології: які дані про відходи потрібні та як із ними працювати? Дається взнаки й нестача профільних фахівців на місцях. А коли радитися ні з ким, обрані рішення в кращому випадку ніяк не змінюють ситуацію, в гіршому — можуть призвести до помилкових сценаріїв управління відходами. Попередити їх і від початку планувати ефективну систему допоможе Інструмент оцінки системи управління побутовими відходами. По суті, це анкета для громад, яка допомагає комплексно проаналізувати поточну ситуацію з відходами та окреслити конкретні кроки для подальших змін.

Цей інструмент ми створили спільно з європейськими партнерами в межах проєкту «‎Міста Нуль Відходів в Україні» за підтримки програми LIFE. І хоча анкета стосується побутових відходів, запропоновані питання можна адаптувати під інші типи відходів, які рекомендовано включити у місцевий план.

Анкета доповнює рекомендації Міндовкілля з розробки місцевих планів управління відходами, понад те — розширює їх і дає змогу отримати якомога більше корисних даних. Врешті ви зможете оптимізувати роботу комунальної та інших сфер благоустрою, що пов'язані з управлінням відходами та захистом довкілля.

З чим допоможе анкета?

Спираючись на ієрархію управління відходами, ми підібрали питання, що дозволяють зібрати дані про різновиди, обсяги відходів, місця їхнього утворення та накопичення.

Серед іншого анкета допоможе:

• Зрозуміти поточну ситуацію з відходами у вашій місцевості.
• Виявити слабкі місця в наявній системі управління відходами.
• Встановити пріоритетні шляхи для зменшення та запобігання відходам.
• Стратегічно планувати управління відходами в контексті повоєнного відновлення громади.
• Зібрати дані, аби залучати фінансування на нову інфраструктуру для управління відходами.

Відтак органи місцевого самоврядування зможуть більш зважено вибирати ті інфраструктурні рішення, що справді зменшуватимуть чи запобігатимуть утворенню відходів.

Яку інформацію та для чого збираємо?

Анкета включає загальні дані про громаду, нормативно-правову базу, стратегічне планування, організаційну структуру системи управління відходами. Окремо винесено блок про збирання, відновлення та видалення побутових відходів. Далі — про фінансування та операційні витрати, комунікацію з населенням та всі відомі в громаді проєкти у сфері управління відходами. Йдеться про вже реалізовані ініціативи й ті, що втілюються, як від місцевого самоврядування, так і від громадських активістів.

Дані про громаду та населення

Кількість місцевих мешканців безпосередньо впливає на обсяги утворених відходів. Серед іншого тут описуємо географічне розташування громади, клімат, адміністративну структуру та поточну політичну ситуацію, що теж впливає на прийняття рішень в управлінні відходами.

Інформація про економічну ситуацію, зокрема діючі бізнеси, компанії, заводи та інша діяльність приватних або комунальних установ, допоможе визначити пріоритетні фракції відходів, а також зрозуміти, яке публічно-приватне партнерство тут можливе. Йдеться про спільні з бізнесом чи комунальним сектором проєкти, які місцева влада може реалізувати для ефективного управління відходами чи задля того, щоб певні матеріали й речі не перетворювалися на відходи.

Організаційна структура системи управління відходами

Наступний крок — описати, як організована робота з відходами «зсередини». Питання з анкети допоможуть з'ясувати, на кому саме лежить питання управління відходами: які це відділи міської чи селищної ради, скільки там працює фахівців, на яких посадах. Також важливо вказати інших причетних до цієї сфери — комунальні підприємства чи приватні фірми та на якій підставі вони надають послуги з управління відходами (мають контракт чи пряме розпорядження від муніципалітета). Тут же досліджуємо взаємодію з іншими учасниками системи управління відходами: громадськими організаціями, науково-дослідними установами, бізнесом.

Окремо з'ясовуємо, чи співпрацює громада чи тільки планує об’єднати зусилля із сусідніми громадами, щоби разом розвивати систему управління відходами.

Значна увага в анкеті приділяється звітності. Тому варто чітко описати, як ви збираєте й де зберігаєте дані про відходи, як часто оновлюється статистика, хто за це відповідає. Серед ключових показників: скільки відходів утворюється в громаді за рік, яка частина з них сортується окремо, скільки йде на переробку, а скільки — захоронюється.

Збирання, відновлення та видалення відходів

Ці процеси ми розділили в запитаннях анкети і так само радимо зробити громадам при написанні місцевого плану управління відходами. Адже для цих операцій потрібна різна інфраструктура — відмінна за своєю технічною складністю та кошторисом.

Для початку опишіть методи збирання побутових відходів та чи відбувається роздільне збирання. Далі — опишіть інфраструктуру, яка для цього вже є, наскільки близько вона розташована до багатоквартирних та приватних будинків. Що тут важливо пам'ятати: управління відходами — така ж комунальна послуга для населення, як і інші, тому вона має бути якісною, зручною та не ускладнювати людям побут. Зберіть інформацію про типи контейнерів, що є в громаді, якими маршрутами курсують сміттєвози, їхні технічні характеристики та чи достатньо машин в автопарку.

Наступне завдання — з'ясуйте наявні способи відновлення різних фракцій побутових відходів, а також опишіть місцевий ринок вторинної сировини. Тут ми говоримо про рециклінг роздільно зібраної вторсировини, про компостування та анаеробне зброджування біовідходів (кухонних, харчових та зелених відходів). Отримані дані стануть основою для обґрунтованих рішень щодо подальшого розвитку системи відновлення відходів з урахуванням місцевих потреб, людських і фінансових ресурсів.

Фінансування та операційні витрати

На цьому етапі збираємо дані про джерела фінансування, тарифи на вивезення та захоронення відходів, додаткові податки та можливості для реалізації фінансових стимулів на кшталт схеми «плати за те, що викидаєш».

Комунікація з населенням

Цей напрям мало висвітлений як у Національному плані управління відходами, так і у методичних рекомендаціях із розробки місцевого плану. Але без комунікації з людьми якісних змін годі й чекати. Можна встановити контейнери, побудувати сучасну інфраструктуру, але зрештою, які результати ми отримаємо від цих дій і чи справді стане менше відходів — залежатиме від реакції та залученості мешканців. Чи взагалі люди будуть брати участь у тій системі, яку ми для них будуємо? Чи вона їм зрозуміла й доступна? Тому інформаційна складова надважлива. Запускаєте пілотний проєкт — збирайте відгуки мешканців, працюйте з різними групами — від дорослих, серед яких батьки, люди старшого віку, молодь, переселенці, якщо останні проживають у вашій громаді, — аж до найменших жителів, як-от школярів.

Заповнення цього розділу анкети дозволить оцінити наявну комунікаційну стратегію громади щодо управління відходами або ж описати, якою вона має бути: із зазначенням цільових аудиторій, методів та каналів інформування про події та нововведення в громаді, із визначенням відповідальних за цей напрям осіб в органах місцевого самоврядування.

Перелік запитань не є вичерпним — можете доповнити анкету власними, щоб краще описати місцевий контекст і діючі практики управління відходами. Навіть якщо зараз вам бракує інформації, аби повноцінно відповісти на певні питання — вже є привід задуматися. Значить, саме це слід покращити або змінити в першу чергу.

Практична користь

Під час роботи над своїми стратегіями управління відходами анкету використали учасники проєкту «Міста нуль відходів в Україні» — представники місцевого самоврядування та комунальних підприємств Луцька, Херсона, Дергачів на Харківщині та Покровська Донецької області.

Дергачівська громада

В Дергачах, збираючи інформацію за нашим опитувальником, комунальники почали оптимізувати маршрути збирання та вивезення побутових відходів. Так, у громаді прагнуть зменшити витрати на пальне та забезпечити регулярне обслуговування мешканців. Нові маршрути базуються на реальних даних щодо кількості населення, типу під'їздів до дворів та багатоквартирних будинків. Враховуються й обсяги накопичення відходів у різних районах.

Покровська громада

‎Раніше в Покровську відходи вивозили на полігон і захоронювали. Не було майже жодного намагання запровадити стале сортування чи переробку. Подекуди цим займалися підприємці, представники малого та середнього бізнесу, але значних успіхів у цьому так і не досягли. Натомість заповнення анкети допомогло зібрати дані, що лягли в основу трьох сценаріїв: як побудувати ефективну систему управління побутовими відходами в процесі повоєнного відновлення.

Луцька громада

В процесі заповнення анкети місцеве самоврядування відзначило необхідність активніше зайнятися напрямком «зелених» закупівель у сфері управління відходами. Адже щойно все проаналізуєте та почнете планувати зміни, зібрані дані знадобляться і для вибору підрядників, і для закупівель.

Херсонська громада

Працюючи з анкетою, як і в інших громадах-учасницях проєкту, на Херсонщині провели дослідження морфологічного складу побутових відходів і виявили: 55% із них — це біовідходи. Нині громада зосередилась на заходах зі зменшення обсягу органіки на полігонах, зокрема, розвиває компостування.

На прикладі цих громад ми хочемо показати: покращити систему управління відходами реально вже зараз, попри воєнні виклики. Хоча їх чимало:

• Нестача ресурсів та фахівців, особливо в прифронтових областях.
• Зміни в законодавстві вимагають постійно адаптуватися до нових викликів, поки вирішуються попередні, а це додаткове навантаження на працівників.
• Існує психологічний бар'єр та нерозуміння мешканцями важливості екологічного напрямку розвитку громад.

Однак зі слів учасників нашого проєкту, звичайна на перший погляд анкета насправді є дієвим помічником у подоланні цих бар'єрів. Вона допомагає зорієнтуватися в пошуку даних про відходи та дає хорошу базу для змін. Це своєрідний дороговказ громадам: і тим, хто тільки починає заглиблюватися в тему, і тим, хто планує чи вже втілює екологічні проєкти задля зменшення та запобігання утворенню відходів.

Детальніше про досвід громад дізнайтеся з вебінару-презентації анкети за посиланням.

Ця стаття підготовлена в межах проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні», що фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або CINEA. Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть за них відповідальності.