Очільник Берегівської громади Закарпатської області Золтан Бабяк розповів про співпрацю з містами-побратимами, проєкти з енергоефективності та реорганізацію шкільної мережі.
Автор: Дмитро Синяк
Берегівську громаду можна назвати одною з найбільш західних громад України – далі лише кордон з Угорщиною. Власне, як одна із найбільш західних громад вона втілює найпрогресивніші проєкти зокрема з відновлювальної енергетики, активно залучаючи до співпраці міжнародних партнерів. Берегове має в Угорщині 18 міст-побратимів. Про те, як розвивається громада у цей складний час, «Децентралізації» розповів її голова Золтан Бабяк.
Голова Берегівської громади Закарпатської області Золтан Бабяк
Берегівська громада відома своїми проєктами з відновлювальної енергетики. Розкажіть, будь ласка, про них докладніше.
- Ми справді активно працюємо над впровадженням відновлювальних джерел енергії, бо вважаємо енергоефективність пріоритетним напрямком нашого розвитку. Зокрема, маємо проєкт рекультивації полігону твердих побутових відходів, з якого плануємо отримувати біогаз для вироблення електроенергії та опалення. Ще один цікавий проєкт стосується використання для опалення термальних вод, які течуть під землею майже на всій території нашої громади. Він є цілком реальним, але, на жаль, через повномасштабну війну роботи на цьому напрямку затрималися, хоча ми й сподіваємося на їхнє відновлення у майбутньому. Ми весь час продовжуємо шукати нові рішення задля зменшення витрат на електроенергію та задля підвищення енергоефективності у громаді й поступово переводимо наші заклади на альтернативні джерела енергії.
А якою може бути економія, якщо вдасться опалювати громаду за рахунок термальних вод?
- Якщо термальні води замінять традиційні джерела опалення, ми зможемо зекономити до 30–40% від поточних витрат на енергію для комунальних установ. Адже термальні води – це безкоштовне та стабільне джерело тепла, яке не залежить від ринкових коливань цін на газ чи електрику.
Чи залучаєте ви іноземних інвесторів до створення у вас бальнеологічних курортів, клінік тощо?
- Тут, мабуть, варто сказати, що наші найближчі сусіди – угорці вбачають у нас конкурентів у цьому напрямку. У них теж є термальні курорти, і вони не дуже хочуть, аби у нас ця справа розвивалася. Тому ми плануємо співпрацювати у цьому напрямку з німцями, нідерландцями та скандинавами. Ми вже шукаємо партнерів у цих країнах, але під час такої великої війни знайти їх непросто. Зацікавлені є, але вони чекають, коли настане мир...
Недалеко від Берегова знаходиться бальнеологічний курорт Косино Косинської громади, термальні басейни якого відомі цілій Україні. Чи не плануєте ви створювати подібний курорт у себе?
- Я не думаю, що у цьому є потреба, адже туристи, які приїжджають до Косина, часто зупиняються у Берегові чи у селах нашої громади. Ці туристи їдять у наших ресторанах, купують речі та продукти у наших магазинах, ходять до наших музеїв. Нас це цілком влаштовує. Зрештою, ми й самі маємо два термальних басейни, але вони орієнтовані на менш заможного туриста. Це наша ніша, і нам у ній добре. Крім того, створення курорту, подібного до Косина, – це масштабний проєкт, що потребує великих інвестицій, комплексної підготовки та головне – стабільної ситуації у країні. Проте ми відкриті до співпраці з будь-якими інвесторами. Якщо у них з’явиться реальний інтерес і можливість реалізувати подібний проєкт на території нашої громади, прошу дуже.
Оздоровчий комплекс «Жайворонок» з термальними водами, що знаходиться на території Берегівської громади
Чи відчули ви збільшення туристичного потоку зараз, коли відпочинок на морі для українців є дуже небезпечним? А Закарпаття навпаки – є найбільш безпечним регіоном України.
- Так, певне пожвавлення є, особливо у літній період. Люди дійсно шукають безпечніші варіанти відпочинку, а Закарпаття загалом сприймається українцями як спокійний регіон. Але наскільки я знаю, наших туристів більше лякає ТЦК, ніж російські ракети. Зокрема, й через це говорити про різке зростання туристичного потоку ми, на жаль, не можемо. Також багато українців зараз обмежені у фінансах, і це відчувається. Проте ми намагаємось підтримувати інфраструктуру, працювати з місцевим бізнесом і бути готовими до відновлення повноцінного туристичного трафіку.
Отже туристів у вас менше, ніж до повномасштабного вторгнення?
- Так, на жаль, менше. Якщо до 24 лютого 2022 року ми продавали близько 2-3 тис. ліжкомісць за день, то тепер – лише 1 тис. Також якщо раніше до нас приїжджали переважно сім’ї, то тепер переважно жінки з дітьми. Як результат, грошей туристи витрачають менше, і загальний результат є набагато гіршим, ніж до 24 лютого 2022 року. Але ми намагаємося адаптуватися до нових умов.
Берегове з висоти пташиного польоту
Вечірнє Берегове
Не секрет, що більшість міжнародних зв’язків Берегівська громада має з Угорщиною. Чи відбивається на цих зв’язках антиукраїнська позиція нинішнього угорського уряду, зокрема його голови Віктора Орбана?
- Співпраця з угорськими громадами, з якими у нас укладені угоди про партнерство, продовжується. Ці зв’язки мають переважно практичний характер: гуманітарна допомога, освітній і культурний обмін тощо. Політичні позиції урядів, на щастя, не завжди прямо впливають на рівень співпраці між громадами. Тож ми намагаємося підтримувати робочі зв’язки і зосереджуватись на конкретних речах, які приносять користь людям по обидва боки кордону.
Розкажіть про партнерів Берегівської громади в інших країнах.
- Якщо в Угорщині у нас 18 міст-побратимів, то у Румунії – лише три, у Словаччині – два і по одному у Німеччині та у Нідерландах. У 2022 році всі вони висилали через нас гуманітарну допомогу східним областям України. Тоді ми приймали по 3-4 фури на день. Тепер цей потік майже припинився. А якщо щось і йде, то вже не через Берегівську міську раду, а, наприклад, через Угорську екуменічну службу. Це насамперед медикаменти, різноманітне обладнання для шкіл та лікарень, предмети гігієни тощо.
Підписання меморандуму про співпрацю між міськими радами Берегова та міста Оффенбах у Німеччині, 2024 рік
Голова Берегівської громади Золтан Бабяк під час робочої зустрічі з міським головою Будапешта Гергелем Корачоні, 2023 рік
Під час передачі допомоги військовим, 2023 рік
Відкриття на площі Героїв у Берегові оновленої стели Небесній Сотні, 2023 рік
Урочистості з нагоди 1000 днів незламності, Площа Героїв, Берегове
Висадка дерев коло Берегівського ліцею разом з майбутнім послом України в Угорщині, викладачем Ужгородського університету та бійцем Збройних Сил України Федором Шандором, 2023 рік
Як Берегівська громада допомагає Збройним Силам України?
- Майже на кожній сесії ми виділяємо ті чи інші кошти на підтримку ЗСУ і правоохоронних органів. Загалом з початку повномасштабного вторгнення ми надали ЗСУ різноманітної допомоги майже на 49,7 млн грн. У пріоритеті, звісно, Закарпатська 128-ма бригада. Також на території громади діє підрозділ тероборони, який систематично отримує від нас матеріальну допомогу, відповідно до своїх заявок.
Яким був бюджет Берегівської громади у січні 2022 року і яким він є зараз?
- Я би сказав, що ми фактично стоїмо на місці. Бюджет розвитку громади, те, з чого ми будуємо тротуари, розвиваємо мережу вуличного освітлення та модернізуємо ті чи інші об’єкти, це лише 35 млн грн. А загальний бюджет нашої громади сягає 480 млн грн, з яких близько 112 млн грн – субвенції і дотації, а решта – власні надходження. В порівнянні з 2022 роком, бюджет громади зріс на 44,6 млн грн власних надходжень, але, думаю, що зростання просто компенсувало інфляцію.
Чи виправив ситуацію релокований бізнес?
- Чесно кажучи, ми сподівалися, що до нас переберуться набагато більше підприємств зі сходу. Але більшість тамтешніх бізнесменів обирають Мукачево та Ужгород як більші міста. Ми маємо лише кілька бізнесів-переселенців, які добре інтегрувалися у місцеву економіку.
Отже, у будь-якому разі витрати громаді скорочувати не доводиться?
- Та ні, у деяких напрямках ми таки затягуємо пояси. Наприклад, проводимо оптимізацію шкіл. Я думаю, вже з 1 вересня цього року у нас буде більше шкільних автобусів і менше шкіл. Зокрема, і тому, що у нас, на жаль, стало набагато менше учнів. Така оптимізація, до речі, відповідає новій редакції закону України про освіту. Це є для нас певним викликом, тому ми намагаємося підходити до цього процесу виважено, з урахуванням демографічної ситуації та логістики. Основне завдання – зберегти якість освіти, при цьому забезпечити ефективне використання ресурсів, оновлення матеріально-технічної бази й створення кращих умов для дітей та педагогів.
Чи внутрішньо переміщені особи покращили демографічну ситуацію у громаді?
- На жаль, я не можу сказати, скільки у нас таких осіб, через недосконалість державної системи, яка стосується їхнього обліку. Адже багатьох з них ми бачимо один раз – у момент реєстрації. Де вони знаходяться згодом – невідомо. Загалом у нас зареєструвалися 7 тис. переселенців, але за моїми відчуттями з них залишилися близько 4 тис. Це десята частина наших жителів. Начебто і багато, але по школах цього зростання не відчувається.
Які найбільші задачі стоять перед вами щодня як перед міським головою?
- Моя команда взяла на себе зобов’язання повністю забезпечити місто послугами водопостачання та водовідведення. Згодом те ж саме ми маємо зробити в усіх 14-х населених пунктах, що приєдналися до Берегова внаслідок реформи децентралізації. Наші очисні споруди працюють лише на 20%, їх треба замінювати. На це потрібно близько 300 млн грн. Для нас це величезні кошти, тому ми вже шукаємо їх у різноманітних міжнародних структурах. Я переконаний, знайдемо.
Урочисте привітання у міській раді дитячого танцювального колективу «Атас», який став переможцем фестивалю у Хорватії
Один з шести шкільних автобусів Берегівської міської ради
Голова Берегівської громади Золтан Бабяк обговорює з підрядником можливості оптимізації мережі вуличного освітлення міста
Ремонт тротуарів у Берегові
