В Міністерстві освіти і науки України розповіли, що передбачає ухвалений сьогодні за основу проєкт Закону «Про професійну освіту» (№13107-д):

1. Фінансова й кадрова автономія. Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства. Така форма дає можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки. Заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним.
2. Впливові наглядові ради. Наглядові ради стануть реальним органом управління закладу освіти, як у бізнесі. Вони проводитимуть конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінансовий план. До складу наглядової ради увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом, тож бізнес отримає реальний вплив.
3. Гранти на дуальну освіту. Запускаємо новий механізм фінансування дуальної освіти, щоб люди могли отримувати гранти від держави чи місцевої влади на навчання на базі підприємств – як це працює в ЄС. Для популяризації поєднання роботи з навчанням, створюємо «студентський трудовий договір».
4. Нові підходи до формування змісту освіти. Міністерство більше не буде затверджувати стандарти освіти для кожної професії. Заклади розроблятимуть освітні програми разом із бізнесом, а змінювати та затверджувати їх буде наглядова рада. Переходимо на кредитно-модульну систему, щоб простіше зараховувати результати навчання, зокрема здобуті неформально або під час переходу до іншого закладу.
5. Менше бюрократії. Заклади отримають спрощену систему ліцензування, зникне важкий бюрократичний процес атестації закладів профосвіти. Замість складних процедур — фокус на партнерства, оновлення освітніх програм та участь у міжнародних проєктах.
6. Зміна бренду професійної освіти. Замість «ПТУ», «ВПУ» та інших застарілих абревіатур, залишаємо професійні коледжі та навчальні центри. Учні стають студентами, слухачами або курсантами. І також можуть мати академічну відпустку.

Наступний етап — підготовка законопроєкту до другого читання з урахуванням отриманих пропозицій та розроблення підзаконних актів.