Чи готові громади до впровадження реформи профільної середньої освіти? Що думають про неї голови громад, керівники шкіл, батьки та самі учні?

Щоб дізнатися це, Київський міжнародний інститут соціології у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит Міністерства освіти і науки України провів всеукраїнське соціологічне дослідження «Реформа профільної середньої освіти». Опитали майже 80 тисяч респондентів з 300 територіальних громад в усіх регіонах України.

---

Завантажити повний текст дослідження можна за посиланням (PDF, 10,7 МБ)

 

Обговорення реформи

 

Результати показали, що 74% голів територіальних громад вже активно консультуються із закладами освіти щодо старту у 2027 році реформи профільної середньої освіти. Проте близько чверті голів ТГ (23%) та депутатів місцевих рад (24%) лише планують розпочати обговорення, чекаючи на рекомендації від МОН.

 99% керівників ЗЗСО підтверджують, що в їхніх громадах триває активне обговорення реформи. При цьому, 63% зазначили, що попереднє обговорення реформи відбувається на рівні громади, 61% — у межах школи, а 57% — обговорюють це питання з відділами освіти.

 

Поінформованість і готовність вести діалог

 

Лише 66% голів ТГ, 51% керівників ОУО і 49% керівників ЗЗСО вважають, що мають достатньо інформації, аби вести дискусії на цю тему зі своїми громадами. Інші ж визнають, що мають певне розуміння, але не впевнені, що цього вистачить для ведення аргументованих розмов із педагогічними колективами та громадськістю.

Попри це, більшість керівників громад готові до діалогу. 77% голів ТГ виявили готовність вести дискусії як з педагогами, так і з місцевими жителями, щоб роз'яснити суть реформи. Водночас 7% голів зазначили, що готові обговорювати реформу лише з мешканцями, а 3% — тільки з педагогічними працівниками.

 

Батьки та учні: рівень обізнаності та підтримка профільного навчання

 

55% батьків учнів 10–11 класів уже чули про запровадження трирічного профільного навчання, яке передбачає поглиблене вивчення певних предметів та можливість додаткового вибору тих предметів/курсів, які відповідають інтересам учнів. Серед батьків учнів 5–6 класів обізнаність трохи нижча — 53% знають про ці зміни. Рівень інформованості серед самих учнів дещо нижчий: лише 47% старшокласників знають про реформу та її деталі.

Щодо підтримки ідеї профільного навчання, більшість батьків і учнів висловлюються позитивно. 85% батьків учнів 10-11 класів, 78% батьків учнів початкових класів (5–6 класів) і 85% самих старшокласників вважають запровадження профільного навчання хорошою ідеєю. Учні старших класів особливо підтримують можливість самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення.

 

Готовність створювати академічні ліцеї

 

81% голів ТГ та 77% депутатів загалом підтримують цю ідею, проте лише 42% голів ТГ і 37% депутатів повністю впевнені, що їхні громади готові до цього кроку. Щодо співпраці з іншими громадами, 56% голів ТГ та 59% депутатів готові до об’єднання зусиль, але лише за умови, що ліцей буде розташований у їхній громаді. Лише 8% голів ТГ і 7% депутатів підтримують створення ліцею на території іншої громади, а третина взагалі проти цього або не визначилися.

Щодо організації харчування та проживання у пансіонах, більшість голів громад та керівників ОУО вважають, що ці видатки мають забезпечувати засновник і держава (такої думки 44% голів ТГ та 46% керівників ОУО), або ж засновник та інші громади (такої думки 17% голів ТГ та керівників ОУО).

 

Потреби та застороги громад

 

Громади, які вже активно обговорюють реформу, стикаються з низкою викликів. Основні потреби включають фінансування для створення сучасної матеріально-технічної бази у школах та ліцеях. 72% голів ТГ зазначають, що для якісного впровадження профільного навчання потрібні додаткові ресурси для оснащення закладів освіти. Крім того, важливим є питання підвищення кваліфікації вчителів для роботи за новими стандартами. 68% керівників ЗЗСО вказують на необхідність проведення тренінгів для педагогів, щоб вони могли ефективно викладати профільні предмети.

Ще однією суттєвою засторогою є транспортна доступність до закладів освіти, особливо у сільській місцевості. 53% голів ТГ висловлюють занепокоєння щодо потенційних труднощів, з якими можуть зіткнутися учні з віддалених населених пунктів при відвідуванні академічних ліцеїв через недостатньо розвинену транспортну та інфраструктурну мережу.

 

Більше про реформу профільної середньої освіти дізнавайтеся у секторальній рубриці порталу "Децентралізація".