У регіонах тривають громадські обговорення реформи профільної середньої освіти. 27 червня приблизно 150 освітян та управлінців зібралися для обговорення особливостей упровадження реформи в Одеській області. Захід організувало Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Одеської ОВА.

---

До зустрічі долучилися представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.

 

 

Затвердження планів формування мережі закладів профільної середньої освіти відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» має відбутися до 1 вересня цього року. З 2027-го учні почнуть здобувати трирічну профільну середню освіту (10-12 класи) за двома спрямуваннями: академічним та професійним. Одним із ключових етапів підготовки до реформи є формування спроможної мережі закладів освіти та побудова нової освітньої інфраструктури. Забезпечити за підтримки МОН доступну та якісну освіту — компетенція органів місцевого самоврядування.

Нині триває розроблення стратегії профільної середньої освіти. Перед тим, як запропонувати зміни до законодавства і нормативних документів, МОН проводить обговорення в регіонах та спільно з громадами й ОВА створює проєкт мережі закладів освіти. Це потрібно, щоб урахувати ситуацію на місцях та розробити вимоги до ліцеїв, які відображатимуть реалії та яких громади зможуть дотримуватися на практиці.

Для успішної реалізації реформи потрібно створювати великі академічні ліцеї, які будуть відокремлені від початкової та базової шкіл і доступні всім учням, незалежно від місця проживання, — у великому місті чи маленькому селі. Тут старшокласники зможуть здобути якісну освіту: обрати профіль навчання з поглибленою профорієнтаційною підготовкою, інтегровані курси / предмети в межах та поза профілем.

На заході розглянули:

• передумови впровадження реформи профільної середньої освіти;
• суть змін та нововведень;
• питання щодо засновників академічних ліцеїв;
• можливі умови співробітництва територіальних громад;
• моделі фінансування.

Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, наголосив на важливості запровадження змін. Адже старшокласники перевантажені: кількість обовʼязкових предметів надто велика, а кількість уроків через обмеженість навчання двома роками — замала для якісного опанування програми. Також школи часто не забезпечують для учнів належний вибір освітніх профілів для індивідуального розвитку та підготовки до вступу в заклади вищої освіти.

Окрім того, Андрій Сташків звернув увагу на необхідність врахування територіальної доступності профільної середньої освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні майже 5 років навчання; у математиці — більше ніж 4,5 року навчання; у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки. Реформа профільної середньої освіти має за мету подолати цей розрив.Тому необхідно забезпечити всіх учнів якісним навчанням: дати можливість обирати профілі відповідно до їхніх прагнень, за потреби зручно доїжджати до великих багатопрофільних ліцеїв чи проживати поблизу кількох монопрофільних закладів.

«Реформа профільної середньої освіти — це продовження реформи “Нова українська школа”, найскладніший її етап. Чому найскладніший? Тому що ми плануємо змінити одночасно зміст освіти, підходи до організації освітнього процесу і мережу закладів освіти. Це три взаємоповʼязані компоненти. Зміни у змісті освіти та підходах до організації навчання не запрацюють без зміни мережі закладів — відокремлення старшої школи, створення великих ліцеїв, у яких реалістично забезпечити учнівству вибір предметів і курсів. Це вже шосте обговорення реформи в регіонах, і я бачу, що переважно голови громад та освітяни розуміють важливість реформи та готові робити кроки для їх реалізації. Упевнений, що у співпраці ми зможемо зробити старшу школу такою, якою її хочуть бачити учні», — зазначив Андрій Сташків.

Сергій Колебошин, народний депутат Верховної Ради України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій:

«Зміни у профільній середній освіті — невідворотні. Першочергово громадам зараз необхідно свідомо попрацювати над мережею закладів освіти. Від того, наскільки якісно ми обговоримо всі вимоги до академічних ліцеїв та винятки, залежать пропозиції уряду щодо змін до закону “Про повну загальну середню освіту”. Досвід децентралізації свідчить про те, що підходи до формування мережі в місті Одеса та громадах області мають бути різними. Тому варто враховувати досвід і дискусії, які відбувалися, коли був етап децентралізації».

Антон Шалигайло, заступник голови Одеської обласної державної адміністрації, акцентував на необхідності для області та громад підвищувати якість освіти, щоб школи давали потрібні знання та вміння:

«Якісна освіта — це внесок у людський капітал регіону. Зокрема, в Одеській області налічується 91 громада. Завданням реформи профільної освіти в області є забезпечення надання якісних освітніх послуг усім жителям. Тож формуючи мережу закладів освіти, важливо враховувати особливості й можливості кожної територіальної громади».
Зокрема, в Одеській області налічується 91 громада. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — понад 84,8 тисяч (це нинішні 4–6 класи).

 

 

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, підкреслила, що для успішного запуску реформи важливо спілкуватися з громадами, налагоджувати діалог та шукати оптимальне рішення, яке дасть змогу дітям здобувати якісну освіту:

«Сьогодні світ стрімко змінюється: розвиваються технології, з’являються нові професії, виникають нові вимоги до кадрів. Більшість країн світу змінюють зміст освіти, особливо старшої школи, щоб відповідати сучасним потребам. Ми розуміємо, що, незважаючи на війну, діти, які зараз навчалися у шостому класі, у 2027 році підуть у 10-й клас, і тільки від нас залежить, якою буде їхня освіта. Ми хочемо, щоб старша школа була якісною, професійно орієнтованою, з новою матеріально-технічною базою, доступною для всіх дітей, незалежно від їхнього місця проживання. Сьогодні у нас є шанс запланувати таку профільну освіту. Громадські обговорення, які зараз тривають у регіонах України, — це діалогова платформа, де Міністерство освіти і науки України, експерти, освітні управлінці та голови громад спільно напрацьовують підходи до впровадження цієї реформи. Ми обговорюємо всі можливі варіанти та винятки, щоб полегшити її впровадження. Адже співпраця та діалог з громадами є ключовими для успішного впровадження профільної середньої освіти в Україні. На сьогодні перспективна мережа закладів профільної середньої освіти вже спланована в десяти регіонах. До 1 вересня в усіх регіонах має бути затверджено перспективний план мережі, щоб уже наступного бюджетного року розпочати підготовку закладів до запровадження реформи».

 

 

Олександр Лончак, директор Департаменту освіти і науки Одеської ОДА, наголосив, що працювати над упровадженням реформи повинні всі разом, об’єднуючи, зусилля місцевого, обласного, державного рівнів, ухвалюючи об’єктивні та виважені рішення на місцях, оперативно інформуючи батьківську громадськість:

«Основним завданням реформи є створення мережі потужних академічних ліцеїв, у яких старшокласники зможуть обирати освітній профіль із поглибленою профорієнтаційною підготовкою. І тут дуже важливо почути та врахувати думку громад, зокрема, й батьківської спільноти та їхню позицію».

Для успішного впровадження змін важливе врахування специфіки кожного регіону, обговорення цілей реформи та особливостей її впровадження, отримання від громад пропозицій щодо змін до законодавства. Тому основна мета громадських обговорень — залучити громади до напрацювань пропозицій до законодавства й нормативних актів, зважаючи на територіальні особливості та можливі винятки. Наступна зустріч запланована 5 липня у Рівному.

Більше про реформу старшої школи читайте у секторальній рубриці порталу "Децентралізація"