Сучасні тенденції у врядуванні європейськими агломераціями/метрополіями: приклад для України

3 жовтня 2023 року Рада Європи презентувала звіт «Врядування у європейських агломераціях/метрополіях», підготовлений Центром експертизи доброго врядування Ради Європи із залученням Міжнародної асоціації «Metropolis». Дослідження допомагає отримати інсайт про сучасні тенденції врядування у великих агломераціях/метрополіях в Європі та сприяє Україні знайти свою модель у розвитку агломерацій.


Захід організувала Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України».

Розвиток агломерацій в Україні передбачений Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки як один із пріоритетів регіонального розвитку з огляду на їхню роль в якості полюсів економічного зростання. Рада Європи, зокрема її Центр експертизи доброго врядування та його програми, задіяні у процесах напрацювання законодавчих рамок і підготовки практичних підходів до створення агломерацій в Україні.

Наприклад, Рада Європи вже кілька років поспіль активно співпрацює з Місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Київська агломерація». Крім того Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» на запит Львівської обласної військової адміністрації фасилітує процес розробки Стратегії розвитку Львівської агломерації на період до 2027 року (далі –Стратегія розвитку Львівської агломерації).

 

 

Довідково: Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» залучила до розробки Стратегії розвитку Львівської агломерації своїх консультантів та Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульского (Польща). Цей польський Фонд є одним з розробників методології Ради Європи зі стратегічного планування місцевого розвитку та має багатий досвід із розбудови агломерацій у Польщі.

 

В Україні існує значний суспільний запит на формування агломерацій, який значно виріс після початку повномасштабного російського вторгнення. Так згідно дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи, значно зросла підтримка агломераційної співпраці серед населення в Київській агломерації: з 45% у 2020 році до 95% у 2022, а в Львівській з 76% в 2021 до 88% у 2023 році.

Мачей Янчак, голова Офісу Ради Європи в Україні привітав аудиторію заходу та наголосив:

«Ми тут, щоб підтримати Україну – повноправного та поважного члена Ради Європи. Ми сприяємо Україні у розбудові стійкості та готові й надалі сприяти відновленню і відбудові України, зокрема в рамках ухваленого Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».

У відеопривітанні заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба зазначив:

«Переконаний, що європейський досвід функціонування метрополій, територій з високою концентрацією населення та економічної активності, допоможе Україні удосконалити законодавчу базу і при цьому будуть враховані інтереси та спроможності усіх заінтересованих сторін. Наша мета має бути гармонізація та справедливий розподіл всіх ресурсів серед всіх громад агломерацій».

Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст також зазначив:

«Агломерація – це не надбудова. Це механізм спільного ефективного прийняття швидких справедливих рішень громадами. Агломерація – це не поглинання, а це якраз-таки співпраця».

 

Довідково: Одним із завдань, що передбачені Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, є створення законодавчої основи функціонування та розвитку агломерацій, забезпечення збалансованого просторового розвитку територій, що входять до їх складу.

 

У цьому матеріалі ми стисло розглянемо результати презентованого дослідження Ради Європи, що стосувалося ключових чинників, які впливають на створення, функціонування та розвиток 13 агломерацій/метрополій з 11 європейських держав (Австрії, Бельгії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Фінляндії, Франції, Угорщини та Чехії).

 

Організаційна структура агломерацій/метрополій різних країн

Організаційна структура врядування в агломераціях/метрополіях різних країн суттєво різниться. Кожна країна має свою власну модель врядування, що відображає її інституційну, культурну та політичну специфіку.

У Німеччині, де діє децентралізована система врядування, агломерації/метрополії, такі як Великий Мюнхен, визначаються як асоціації муніципалітетів, де місцеві влади співпрацюють для вирішення спільних завдань.

В Іспанії агломерації/метрополії, наприклад Мадрид, мають централізовану модель врядування, де існує єдиний орган, що координує діяльність різних муніципалітетів.

У Нідерландах, амстердамська агломерація/метрополія має гібридну модель врядування, яка включає централізовані та децентралізовані елементи.

Кожна з інших досліджених країн, включаючи Францію, Угорщину, Польщу, Бельгію, Австрію, Чехію, Фінляндію та Італію, також має власну унікальну систему організації врядування в агломераціях/метрополіях.

 

Сектори та фактори успіху

Дослідження виявило різноманітні сектори та фактори успіху врядування у агломераціях/метрополіях різних країнах. Наведемо декілька прикладів.

У Нідерландах агломерація/метрополія Роттердама та Гааги активно займається регіональним розвитком та вдосконаленням громадського транспорту. Розроблено спільну стратегію щодо розвитку транспорту, яка включає розширення мережі метро, розвиток велосипедних шляхів та підтримку чистих джерел енергії для транспорту.

У Чехії, муніципалітет міста Брно активно сприяє розвитку бізнесу та інновацій. Вони співпрацюють із місцевими стартапами та підприємствами, надаючи фінансову та інфраструктурну підтримку для створення нових робочих місць та розвитку технологічних ініціатив.

У Фінляндії, регіональна рада Гельсінкі-Уусімаа активно розвиває громадський транспорт та вдосконалює систему екологічної мобільності. Вона створила інноваційні проекти, спрямовані на підтримку електричних автобусів та збільшення кількості велосипедних доріжок у місті.

У Португалії, агломерація/метрополія Лісабона активно співпрацює з місцевими підприємствами та інвесторами для залучення інвестицій та створення нових робочих місць у регіоні. Вони пропонують різні фінансові стимули та пільги для компаній, які обирають цей регіон для своєї діяльності.

У Франції, агломерація/метрополія Парижа фокусується на розвитку інноваційного сектору, що сприяє залученню талановитих фахівців та створенню робочих місць.

У Німеччині, Великий Мюнхен успішно інвестує у високоякісний громадський транспорт, зменшуючи транспортні затори та покращуючи якість життя людей.

В Угорщині, Будапешт відомий своєю стратегією розвитку туризму та культурної спадщини, що забезпечує економічний ріст.

У Італії, Мілан визначається як центр моди та дизайну, що стимулює інвестиції та туризм.

Ці приклади ілюструють численність секторів та факторів успіху агломерацій/метрополій в різних країнах, де кожна з них активно адаптує свою стратегію до власних потреб і викликів.

І хоч дослідження не надає прямих рекомендацій у сфері розробки політик, воно підтверджує – різні способи врядування в агломераціях/метрополіях, навіть в рамках, заданих загальноєвропейськими принципами та фінансуванням від європейських інституцій, дозволяють гнучко та ефективно досягати успіху у подоланні викликів сьогодення та розвитку громад.

 

Бюджет

Бюджет агломерацій/метрополій визначається національними та місцевими фінансовими політиками. Він визначає можливості забезпечити послуги громадянам, інвестувати у розвиток та інфраструктуру, а також спрямовувати ресурси на вирішення нагальних проблем.

Лісабон використовує бюджет для розвитку міської інфраструктури, освіти та охорони здоров’я. Фінансування також спрямовується на підтримку підприємств та соціальних програм.

Краків і його сусіди по агломерації/метрополії спрямовує бюджетні кошти на розвиток університетів та дослідницьких центрів, що сприяє інноваціям та високотехнологічним компаніям. Також вони інвестують у міську інфраструктуру та культурні заходи.

Детальніше в презентації «Висхідна співпраця Краківської метрополії».

Бюджет агломерації/метрополії Гельсінкі використовується для підтримки якісної освіти, медичних послуг та культурних ініціатив. Агломерація/метрополія також інвестує у сталу мобільність та житлову інфраструктуру.

У деяких країнах, таких як Нідерланди, агломерації/метрополії мають значну автономію у витрачанні бюджету, що дозволяє їм реалізовувати проекти та програми, спрямовані на розвиток інфраструктури та соціальний розвиток.

У інших країнах, таких як Іспанія, бюджети агломерацій/метрополій контролюються центральним урядом.

 

Кращі практики

Кращі практики врядування в агломераціях/метрополіях можуть бути важливим джерелом навчання та інновацій. Розглянемо деякі з них.

Стимулювання інновацій та стартапів (приклад – Брно, Чехія): розвиток інноваційних технологій та підтримка стартапів може стати важливим фактором економічного зростання та створення нових робочих місць.

Інфраструктура та мобільність (приклад – Гельсінкі, Фінляндія): інвестиції у транспортну інфраструктуру та сталу мобільність можуть покращити якість життя мешканців та зменшити шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Розвиток культурних та туристичних ресурсів (приклад – Рим, Італія): збереження та просування культурної спадщини може призвести до збільшення туристичного потоку та створення робочих місць у галузі культури.

Підтримка підприємництва (приклад – Амстердам, Нідерланди): сприяння розвитку малих та середніх підприємств може підвищити економічний рівень агломерацій/метрополій та збільшити зайнятість.

 

Висновки

Дослідження Ради Європи «Врядування у європейських агломераціях/метрополіях» допомогло отримати інсайт про сучасні тенденції врядування у великих агломераціях/метрополіях в Європі. За результатами дослідження можна зробити кілька важливих висновків.

  1. Різноманітність структур: Немає універсального підходу до організаційної структури агломерацій/метрополій. Кожна країна вибирає модель врядування, яка відповідає її потребам та завданням.
  2. Важливість фінансування: Бюджетна політика грає важливу роль у розвитку агломерацій/метрополій. Ефективне врядування фінансовими ресурсами дозволяє реалізувати інфраструктурні проекти та соціальні програми.
  3. Пошук найкращих практик: Громади та регіони можуть вчитися один від одного, вивчаючи кращі практики з інших країн. Це сприяє вдосконаленню стратегій врядування.

Зробити однозначний висновок про те, який підхід до формування й розвитку агломерацій/метрополій є найкращим, складно, оскільки все залежить від конкретних умов, в яких знаходяться громади, регіони та країни. Проте важливо розуміти, що утворення та ефективне функціонування агломерацій/метрополій відіграє ключову роль у сталому розвитку європейських міст та регіонів, адже сприяє підвищенню якості життя їхніх мешканців та мешканок. І саме це важливо враховувати при розбудові агломерацій в Україні.

«Двигун економічного та соціального розвитку, здатний інтерпретувати нові потреби економіки та суспільства, керувати потоками та мережами і запускати проекти великого впливу, сприяючи позиціонуванню метрополійних територій у мережі глобальних міст», – зазначила Клаудія Фассеро, координаторка підрозділу проектів та програм ЄС департаменту економічного розвитку.

Докладніше у презентації: Метрополійне місто Турин, Італія.

Лаура Вальдес, керівниця з політичних питань в (Метрополіс) представила розмаїті варіанти рішень у європейських агломераціях. Докладніше у презентації «Врядування в європейських метрополіях».

Рудольф Цимдіньш, керівник відділу просторового планування, Інституції планування Ризького регіону, поділився підходами до планування у Ризькій метрополії, про це у його презентації «План дій з розвитку Ризької метрополії».

 

Довідково: потреба законодавчого визначення правового статусу міських агломерацій, їх місця і ролі в системі місцевого самоврядування, можливості врегулювання питання їх створення та функціонування з урахуванням європейського досвіду зазначені у звіті Ради Європи «Рекомендації стосовно формування політики з питань Плану відновлення місцевого самоврядування від наслідків війни» від 30 червня 2022 року (CEGG/PAD(2022)3) та Висновку Ради Європи щодо проекту Дорожньої карти з доброго демократичного врядування в Україні в частині місцевого самоврядування від 19 квітня 2023 року (CEGG/PAD(2023)4), які були підготовлені у світлі відповідності Європейській хартії місцевого самоврядування.

 

Повний відеозапис заходу є ТУТ.

Читайте також:

22 листопада 2024

Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів на майже 800 млн грн

Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для...

22 листопада, Уряд затвердив черговий розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів, повідомили у Міністертсві...

22 листопада 2024

Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації в ОМС в умовах воєнного стану

Окремі питання обмеження доступу до публічної...

Програма USAID DOBRE підготувала відеороз’яснення на тему: «Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації...

22 листопада 2024

Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий список фіналістів

Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий...

Завершився другий етап конкурсу «Громада на всі 100», під час якого серед 261 громади обрали 40 учасників, що...

22 листопада 2024

Розмежування повноважень органів місцевого самоврядування є кроком до сильнішого багаторівневого врядування в Україні

Розмежування повноважень органів місцевого...

18 листопада у Бучі відбувся круглий стіл щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування та органів...