Днями парламент ухвалив надважливий для місцевого самоврядування і всієї країни законопроект "Про службу в органах місцевого самоврядування". 263 голоси за.
Це результат неймовірної синергії парламенту, виконавчої влади, команди НАДС, асоціацій місцевого самоврядування, міжнародних партнерів та експертів. На моє переконання, даний документ став взірцем того, як легітимність проекту здобувається за рахунок відкритості та діалогу стейкхолдерів. Особливо важливо, коли сам проект в свою чергу говорить про транспарентні процедури.
Прозорість в основі всього
Кілька років тому один німецький професор сказав мені фразу, яку я постійно згадую: децентралізація влади - це також децентралізація корупції, а корупцію здолати легше, коли вона на відстані руки від громадянина. Для цього треба еволюція суспільства та прозорість процесів, а не радянське регулювання або тотальна дерегуляція.
Можна сказати, що ця фраза лежить в основі або філософії ухваленого законопроекту. Два простих приклади:
1. Потрапляння на службу в органах місцевого самоврядування можливе тільки на основі конкурсу, а відео співбесіди переможця є обов'язковим для оприлюднення. В свою чергу, будь-який інший кандидат також має змогу витребувати відео свого проходження конкурсу та оприлюднити, щоб суспільство все побачило на власні очі та зробило висновки.
2. Будь-яка премія службовця з обгрунтуванням має бути оприлюднена на сайті відповідного органу. Замість державного регулювання стелі премій ми обрали громадський контроль та суспільну еволюцію.
Публічні консультації можливі і під час воєнного стану
Підготовці проекту до другого читання передували десятки раундів публічних консультацій, саме на їх підставі ми дійшли висновку, що нам потрібен нижній показник оплати праці або, що неможливість поєднувати роботу в апараті ради та обіймати політичну посаду можна впроваджувати тільки з наступної каденції.
Обмежитись консультаціями було б хибним, тому №6504 став одним з перших в історії парламенту, коли висновки всеукраїнської асоціації були оприлюднені на сторінці законопроекту на сайті Верховної Ради. І самі ж асоціації агітували народних депутатів голосувати за відповідний акт.
А що в цей час робили європейські партнери?
Оскільки проект є невід'ємною складовою майбутнього кодексу про публічну службу, увага до нього з боку західних колег також була вкрай високою. Хоча, спочатку вони не могли зрозуміти, що таке служба в органах місцевого самоврядування і чому у нас різні системи для різних рівнів влади, але діалог дозволив пояснити наш непростий еволюційний шлях та радянську спадщину. Невдовзі після цього їх висновки стали постійним елементом наших консультацій. Може здатись дивним, але навіть вже згадана норма про оприлюднення відео конкурсантів була наслідком жорстких дебатів, як зберегти прозорість та не порушити європейські підходи до прав людини. В підсумку все вдалося.
Мораль всієї цієї історії проста: діалог та відкритість процесу - основа легітимності будь-якого політичного рішення, особливо для країни, що є щитом світової демократії. Можна сто або мільйон разів публічно розкритикувати ідеологічного опонента та звинуватити його в усіх гріхах, а можна витратити час, почути його позицію, знайти компроміс та започаткувати щось, що змінить систему державного управління.