Шведсько-український проєкт PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» спільно з Всеукраїнською асоціацією ОТГ провели дослідження стану інформування і залучення жителів громад в умовах воєнного стану. В анкетуванні взяли участь 156 респондентів - представників органів місцевого самоврядування зі 131 громади, відповідальних за інформування та комунікацію в громадах.

---

Ознайомитися детальніше із результатами та профілем респондентів можна на сайті PROSTO.

 

Висновки і рекомендації

Ситуація у сфері інформування і залучення зазнала суттєвих змін на локальному рівні після 24 лютого 2022 року - це торкнулося більшості опитаних громад. Причиною цьому стали як воєнні дії, законодавчі обмеження воєнного стану, так і суб'єктивні рішення на місцях.

Був обмежений доступ до публічної інформації в громадах. Відповідно до Постанови КМУ від 12.03.2022 року №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», органам місцевого самоврядування рекомендувалося зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів, що призвело до обмеження в отриманні інформації громадян.

В одних громадах повністю закрили всю інформацію на сайтах, в інших - частково, керуючись власним баченням того, яку інформацію ворог може використати у своїх цілях. Водночас, як свідчить опитування, починаючи з літа 2022 року місцеві ради, які обмежили доступ, почали частково відновлювати інформацію на своїх сайтах та офіційних сторінках в соціальних мережах.

Ще одна тенденція, про яку не згадували респонденти під час опитування, але яка стала досить поширеною - закриття доступу журналістам і жителям громади до пленарних засідань, проведення сесій рад в закритому режимі та ненадання відповідей на інформаційні запити.

В даному випадку представники органів місцевого самоврядування мають керуватися одночасно Законом про правовий режим воєнного стану та нормами Закону про доступ до публічної інформації.

Згідно роз'яснення офісу Омбудсмена, з огляду на широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України, основними підставами для обмеження права громадян на доступ до публічної інформації слід вважати «захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам».

В практичному аспекті ОМС має застосувати так званий «трискладовий тест» (ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI) до всієї інформації, оприлюдненої на офіційних веб-сайтах розпорядників та сторінках у соцмережах, на предмет її тимчасового обмеження в доступі або вилучення, шляхом віднесення до інформації з обмеженим доступом, якщо оприлюднення такої інформації загрожує інтересам національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку.

Так само це стосується і обмеження доступу громадян до засідань ради або надання інформації на інформаційний запит. Органи влади зобов'язані і надалі надавати громадянам доступ до публічної інформації, зокрема через надання відповідей на звернення та запити громадян на публічну інформацію. Право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.

Також слід зазначити, що в Україні ще з початку пандемії коронавірусу в місцевих радах з'явилася можливість проводити дистанційні засідання ради із забезпеченням публічного характеру таких засідань.

Збільшилася роль соціальних мереж та месенджерів, як каналів отримання інформації жителями громад. У сфері інформування в громадах дослідження підтвердило загальноукраїнську тенденцію збільшення ролі соціальних мереж та месенджерів, як каналів отримання інформації жителями.

Відповідно, місцеві органи влади в своїй більшості оперативно реагують на виклики сьогоднення та стврюють або вдосконалюють свої офіційні сторінки в Facebook, канали та групи у Viber та Telegram.

Водночас зріс вплив фейків та дезінформації. З розквітом соціальних мереж та месенджерів утворилося сприятливе поле для поширення проросійських фейків та дезінформації, які намагаються посіяти дестабілізацію в громадах, відволікти військових та органи влади.

Серед причин такої ситуації відзначають появу на місцях великої кількості нових телеграм-каналів, які, зокрема, створюються і самими жителями, та, в умовах низької медіаграмотності, наповнюються інформацією з недостовірних джерел, негативними коментарями та відвертими фейками.

Тому завдання місцевих органів влади та місцевих журналістів, активістів полягає в поширенні медіаосвіти, підвищенні рівня “інформаційної гігієни” жителів, збільшення довіри до достовірних та офіційних каналів комунікації.

Суттєвих обмежень зазнали інструменти залучення жителів до процесів ухвалення рішень. Особливо це стосується тих інструментів, які передбачають проведення зборів громадян - громадських слухань, загальних зборів чи навіть круглих столів для обговорень. Це пов'язано з тим, що відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачається заборона проведення страйків, масових зібрань та акцій. Відповідно більшість органів місцевого самоврядування трактує цю норму як пряму заборону на проведення будь-яких зборів жителів, включаючи і механізми залучення до вирішення місцевих питань. Хоча, під час воєнного стану залишається можливість проводити громадські слухання чи загальні збори мешканців за місцем проживання за погодженням з місцевою військовою адміністрацією.

Крім того, у жовтні 2022 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні. В документі підтверджується можливість проведення громадських слухань в офлайн-форматі, але також введено можливість проведення громадських слухань в режимі відеоконференції.

В цих умовах зростає значення електронних інструментів залучення громадян до вирішення питань місцевого значення. Передусім мова йде про електронну петицію, як інструмент колективного онлайн-звернення жителів громади щодо проблемних питань та пропозицій щодо їх вирішення.

Крім петиції в онлайн можна перенести проведення круглий столів, конференцій, роботу консультативно - дорадчих органів (громадських рад чи експертних комісій). Проводити різні форми електронних опитувань щодо актуальних питань життя громади чи проєктів рішень ради на офіційному сайті, соціальних мережах і месенджерах або через Google-форми. Навіть звітування місцевого голови і депутатів ради можна провести онлайн, якщо безпекова ситуація не дозволяє безпосереднє спілкування з жителями.

Сьогодні проєкти міжнародної технічної допомоги пропонують безкоштовні для громад рішення щодо запровадження електронної демократії, варто лише мати політичну волю для її втілення.

В громадах фактично припинилася реалізація успішного інструменту залучення мешканців - громадський бюджет. Один з найуспішніших механізмів місцевої демократії - бюджет участі сьогодні майже не реалізується в громадах. Це пов'язано з пріоритетністю фінансування завдань, пов'язаних з обороною країни. Вказує на це і законодавче поле - 11 березня 2022 року була прийнята Постанова КМУ N 252 “Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану”, яка дозволяє перенаправляти кошти місцевих бюджетів на протидію російській агресії. Також припинення конкурсів громадського бюджету або відтермінування реалізації проєктів бюджетів участі у громадах пов’язане з тим, що казначейська служба не пропускає подібні статті видатків місцевих бюджетів, керуючись Постановою КМУ від 09.06.2021 р. N590 “Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану”.

В даних умовах необхідно пояснювати жителям громад, чому не відбувається реалізація проєктів-переможців минулорічних бюджетів участі. А також запевняти, що всі громадські проєкти обов'язково будуть реалізовані після Перемоги!

Опитування зафіксувало значну роль старост та соціальних працівників в процесі інформування та отримання зворотного зв'язку від вразливих категорій жителів. Перенесення великої частини інформування і комунікації в онлайн, постійні перебої з електроенергією ще більше обмежили в отриманні інформації вразливими категоріями - людьми старшого віку, жителями віддалених від центру населених пунктів та інших.

Отже, важливим завданням ОМС є навчання старост, соціальних працівників та інших посадових осіб, з метою отримання ними нових знань та практичних навичок щодо інформування та комунікації, розпізнавання інформаційних маніпуляцій, ворожої пропаганди та дезінформації. В свою чергу, ці представники влади на місцях зможуть більш ефективно комунікувати та навчати медіаграмотності вразливі категорії, з якими працюють.

В під час опитування з'ясувалося, що в багатьох громадах органи влади виділяють як окрему категорію для інформування внутрішньо переміщених осіб, створюючи для них окремі канали комунікації (групи в месенджерах , сторінки в соцмережах). Це хороші кейси, які варто вивчати та показувати як приклади для впровадження.

Як підсумок можна зазначити, що місцеве самоврядування швидко відреагувало на виклики воєнного стану у сфері інформування та залучення мешканців громади, оскільки від цього часто залежало життя та безпека людей в громадах - створили нові або посилили існуючі канали комунікації по донесенню суспільно-необхідної в умовах воєнного стану інформації (наприклад, інформацію про гуманітарні коридори, видачу гуманітарної допомоги тощо), почали реагувати на дезінформацію та маніпуляції. Водночас, посилені заходи інформаційної безпеки призвели до приховування органами влади частини суспільно важливої інформації про свою діяльність, яка не стосується обороноздатності та не несе загрози територіальній цілісності. Тому ОМС варто уважно переглянути політику доступу до публічної інформації, зважаючи на роз'яснення та рекомендації Офісу уповноваженого з прав людини та експертів.

Більш неоднозначною є ситуація із застосуванням механізмів залучення громадян до вирішення місцевих питань. Зважаючи на обмежувальні норми законодавства щодо проведення масових заходів, місцеві органи влади часто можуть загалом відмовлятися від проведення громадських слухань, загальних зборів чи публічних широких обговорень. Водночас, слід зважати на необхідність залучення громадян до процесів ухвалення важливих для громади рішень навіть в умовах воєнного стану, виходячи з безпекової ситуації в громаді, широко використовувати електронні інструменти вивчення громадської думки та консультацій з жителями, враховуючи вразливі категорії населення.