З початку повномасштабної війни в Україні Великоберезнянська громада на Закарпатті гостинно приймає в себе тимчасових переселенців з усіх областей, охоплених обстрілами та боями. Оскільки обласні центри на заході країни наразі дуже перенаселені, сільські та селищні громади активно розселяють у себе людей, намагаються забезпечувати їх гуманітарною та іншою допомогою, залучають діток переселенців до навчання у місцевих школах та згуртовують нових мешканців, щоб подарувати їм хоч найменше відчуття дому, який вони втратили.

Селище міського типу Великий Березний вже зараз налічує близько 2000 внутрішньо переміщених осіб. Дехто з них винаймає житло у місцевих мешканців або ж проживає разом із місцевими у їхніх оселях, когось розмістили у школі-інтернаті та дитячому садочку. Утім, громада Великого Березного в певний момент зрозуміла, що забезпечити людей дахом над головою, теплом та продуктами, щоб вони нарешті відчули себе у безпеці – це ще не все, що вона може зробити для своїх нових жителів. Адже відчуття нового дому дає саме залученість до життя громади, спільні справи, які можуть принести користь усім навколо, нові знайомства і спілкування із місцевими мешканцями.

«Я просто відчула, що ми маємо дати можливість нашим гостям стати частиною громади. Все більше тимчасових переселенців приєднувалися до плетіння сітки у місцевому клубі для наших військових. Вони знайомилися із місцевими мешканцями, разом пили чай, спілкувалися, посміхалися та ніби на певний час відволікалися від тих жахів, які пережили під обстрілами у своїх рідних містах та селах», - каже Віта Кашмель, виконуюча обов’язки директора Великоберезнянського будинку культури.

Так, у пані Віти виникла ідея згуртувати тимчасових переселенців, зібрати усіх охочих на збори у клубі та спробувати створити осередок для обміну переживаннями, проблемами, пропозиціями, щоб разом знаходити рішення важливих питань і водночас долучатися до корисних справ у селищі разом із мешканцями громади.

«Ми зібрали переселенців через групу громади у Фейсбук та розмістивши оголошення на дверях магазинів. Чесно кажучи, спочатку я мала сумніви, що люди прийдуть. Але на визначений час до клубу почали підтягуватися наші нові мешканці. Ми познайомилися, обмінялися контактами, учасники зустрічі записали, якими професіями володіють, чим можуть бути корисні громаді, зазначили, хто працює віддалено, а хто б хотів знайти роботу за фахом у громаді, обмінялися тими питаннями, які наразі турбують внутрішньо переміщених осіб, та визначилися, що варто створити вайбер-групу для зв’язку. Певний час, звісно, визначалися з тим, хто ж координуватиме групу та стане певною ланкою між громадою та переселенцями, щоб почати планувати спільні заходи та вирішувати питання. І звісно ж така людина, зрештою, знайшлась. Тепер усі на зв’язку, і ми вже плануємо наші активності», - ділиться пані Віта.

На щотижневі збори тимчасових переселенців запрошують і представників місцевої влади, щоб поставити важливі запитання та отримати фахові відповіді.

Експертка Програми «U-LEAD з Європою» відзначила важливість залучення переселенців до життя громади:

«Зараз українські громади як ніколи демонструють стійкість, організованість та згуртованість. Багато з них приймають у себе людей з усієї країни, розселяють, годують, піклуються та створюють максимально комфортні умови для перебування. Сьогодні ініціативність місцевих мешканців, їхнє щире бажання допомогти громаді посилює місцеве самоврядування та сприяє вирішенню багатьох питань на місцях. Головне – комунікувати та залучати всіх охочих до активного обговорення та генерування ідей та рішень», - зазначила Анна Ковальчук.  

Почали з долучення діток усіх переселенців до дистанційного навчання у місцевій школі. Також мешканці громади запланували проведення спільної висадки дерев у парку Великого Березного і, як бонус, домовились про проведення екскурсії старовинним парком. Працівники будинку культури провели для дітей переселенців невеличкий розважальний захід, щоб трохи відволікти малечу від тих труднощів, які вони проходять разом зі своїми сім’ями.

Також для тимчасових переселенців та місцевих жителів було проведено кілька майстер-класів: з техніки плетіння амігурумі та писанкарства.

«Ми не думали, що нас так привітно зустрінуть у громаді. У цей важкий час, коли ми вимушено покинули свій дім, підтримка є дуже важливою. Зараз усім потрібне певне психологічне розвантаження, тому я дуже вдячна за таку ініціативу громади. Ми згуртувалися і готові віддячити місцевим мешканцям за добро та гостинність корисними справами. Особисто я планую провести майстер-клас із малювання для діток переселенців у місцевому інтернаті», - каже переселенка з Києва Катерина.