Голова громадської організації «Товариство дослідників України» про комплексну оцінку територій, які постраждали від воєнних дій, і про те, який зиск з цього можуть мати громади

Автор: Дмитро Синяк

 

Війна завдала Україні величезних втрат – насамперед у людях, в економіці, в інфраструктурі. Однак мало хто каже про втрату родючих земель. Причому тут йдеться не тільки про землі на окупованих територіях, але також і про землі, забруднені залишками снарядів, мін, дронів, осколків; про землі, вкриті воронками від вибухів. ГО «Товариство дослідників України» під керівництвом Павла Остапенка вже четвертий рік робить комплексну оцінку територій, що постраждали від воєнних дій, створюючи цифрові інструменти, які дозволяють оцінити масштаби збитків у кожній тергромаді. Ми поговорили з паном Павлом про те, як громади можуть використати результати його досліджень для планування свого майбутнього розвитку та відновлення.

 

Фото 1-2. Голова громадської організації «Товариство дослідників України» Павло Остапенко

 

 

Україна – аграрна держава. Відтак, ґрунти – це фактично основа економіки України. І втрати цих ґрунтів – це потужний удар по нас, по майбутньому наших дітей. Як виникла ідея комплексно досліджувати ці території? І що, власне, таке комплексне дослідження?

- Комплексна оцінка – це загальноприйнятий метод дослідження у багатьох галузях знань, у тому числі в економічній географії, у регіоналістиці тощо. Ми включилися у цю роботу з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку фокус був на оцінці руйнувань об'єктів інфраструктури, житлово-комунальної сфери, доріг тощо. Після деокупації Київщини, Чернігівщини, Сумщини у березні-квітні 2022, внаслідок якої ворога було відкинуто з великої частини України, ми комплексно оцінили руйнування по чотирьох найбільших пошкоджених деокупованих містах: Чернігову, Сумах, Охтирці й Тростянці. Організацій, таких, як наша, було чимало, і вони, по суті, працювали в одному напрямку. Але у певний час ми зрозуміли, що ніхто не дивиться на руйнування ширше, тобто, ніхто не виходить за межі населених пунктів і комплексно не оцінює всі втрати навколишнього середовища. Розумієте? Не тільки руйнування будівель, доріг, мостів, іншої інфраструктури міст і сіл, а й взагалі – усього. Наразі ми сфокусовані на саме орних землях, оскільки для більшості громад – це основа економіки, це те з чого живуть люди в селах, і що ми їмо загалом. Далі ми будемо досліджувати втрати лісів, водних об’єктів, пасовищ, і так доки не залишиться жодного клаптику української землі без оцінки впливу воєнних дій на нього.

Що було далі?

- Наша команда на прикладі Киїнської громади, що біля Чернігова, розробила методику комплексної оцінки втрат, спираючись насамперед на супутникові знимки. Основний акцент ми зробили на орні землі загалом – як у населених пунктах (городи, дачі, присадибні ділянки), так і поза ними. Після цього ми зрозуміли, що будемо займатися переважно цією тематикою. Адже орні землі – це стратегічно важливий елемент для нашої країни, що є аграрною. Зрештою, земля – це не тільки поля, але й луки, ліси, ріки, підземні води тощо. Усьому цьому було завдано шкоди внаслідок війни. Ось що таке комплексний погляд на такі речі.

Чому це важливо для громад? Як вони повинні сприймати результати ваших досліджень?

- Ми вже ретельно проаналізували ситуацію у 99-ти громадах 5-ох областей України. А в цілому плануємо охопити понад 200 громад. На моє переконання, всі деокуповані громади мають провести комплексну оцінку власних втрат. Така оцінка має стати базовим розділом стратегії розвитку кожної такої громади, а також її плану відновлення, плану просторового розвитку тощо. Тобто треба обов’язково зрозуміти, що громада втратила, перед тим, як відбудовувати її. А в ідеалі вартість усіх цих втрат треба сумувати і включати до репараційного пакету, який має компенсувати росія. Причому повторюся, до цих втрат має бути включено не тільки втрати у житловому фонді, транспорті, дорожньому полотні, енергетиці, але й у тому, що стосується полів, лісів, водної поверхні тощо. Путін казав, що російська земля є там, де ступив чобіт російського солдата. Так-от, всі окупанти повинні знати, що кожен крок по чужій землі буде у майбутньому коштувати певних грошей їхній державі. Умовно: крок – долар, сто кроків – сто доларів. Щоб потім окупанти замислювалися, чи їм справді потрібно на нас нападати і вести отакі безглузді війни. З іншого боку, кожна громада і кожен фермер та навіть кожен власник земельної ділянки, що зазнала впливу від воєнних дій, повинні знати, що можуть претендувати на ці кошти.

Зазвичай, коли йдеться про забруднення землі, насамперед приходять на гадку міни або про снаряди, що не розірвалися. Але на ваших картах навіть воронка від вибуху – це теж забруднення. Розкажіть, будь ласка, докладніше про параметри, за якими ви обліковуєте втрати ґрунтів.

- Ґрунт у розрізі виглядає, як губка. І якщо 40-тонна військова машина проїжджає по цій губці, вона деформується. Ця деформація згодом впливає на родючість ґрунту. Також у ґрунті є певні горизонти (геохімічні бар’єри), які мають властивість затримувати різні хімічні елементи, у тому числі важкі метали. Це впливає на хімічний склад ґрунту, на стан ґрунтових вод  і зрештою – на склад рослин, які там згодом виростуть. Якщо ми споживатимемо ці рослини чи їхні плоди, деякі хімічні елементи назавжди залишаться у наших організмах. Я не хочу нікого лякати і розганяти паніку, але якщо ми не будемо серйозно до цього ставитися, то на всю нашу націю у майбутньому може чекати погіршення здоров'я.

Уточніть, будь ласка, які шкідливі для здоров’я речовини несуть у собі боєприпаси?

- Це зазвичай важкі метали, які знаходяться у вибухівці: миш'як (As), кадмій (Cd), хром (Cr), мідь (Cu), свинець (Pb), ртуть (Hg), нікель (Ni), цинк (Zn), стронцій (Sr), потім мінеральний азот, рухомий фосфор, обмінний калій, рухома сірка, поліциклічні ароматичні вуглеводні… Цей список загалом дуже довгий. Я хотів би пояснити, як відбувається забруднення. До нього призводить не тільки снаряд чи ракета, що не розірвалися і досі становлять небезпеку. Це припустимо, протитанкова чи протипіхотна міна, яка не здетонувала, (а росіяни використовують переважно такі міни, які не мають механізмів самознищення). Зазнаючи впливу хімічної корозії, ця міна забруднює певний обсяг ґрунту тими матеріалами, з яких складається. Саме так було під час Першої світової, у Франції, Німеччині та Бельгії. Наша методика базується на результатах ще тих досліджень.

 

Робота у селищі Степова Долина Миколаївської області

 

Заміри розміру воронки коло міста Снігурівка Миколаївської області

 

Знищена окупантами сільськогосподарська техніка коло міста Снігурівка Миколаївської області

 

У селищі Бабинці Київської області

 

Здається, у 2000-х була соціальна рекламна кампанія проти викидання до смітників використаних батарейок. Тоді всюди поширювалася інформація, що одна батарейка забруднює 10 кубічних метрів ґрунту. А скільки забруднює одна міна?

- Ну, це залежить і від самої міни, і від складу ґрунту, і навіть від погоди. Наприклад, підзолисті ґрунти, що вкривають територію третини Чернігівщини, значної частини Сумщини, а також півночі Житомирщини та Київщини, порівняно швидко вбирають у себе всі забруднюючі речовини. Ці речовини потрапляють у підземні води, згодом інфільтруються та мігрують разом із підземними водами до струмків та малих річок, ті впадають у більші річки. Ми в цілому калькулюємо 12 видів втрат. І все це у нас з доказовою базою, на основі методик різних міжнародних організацій. Ви, мабуть, здивуєтеся, якщо я скажу, що у країнах НАТО є певні екологічні стандарти виготовлення боєприпасів. Тобто їхні виробники повинні також враховувати ступінь потенційного забруднення цими боєприпасами ґрунту. Якщо забруднення надто велике, боєприпас на озброєння може не прийматися. Тоді військові інженери працюють над іншим складом вибухівки, умовно більш чистим, тестують її на полігонах… Звісно, у нашого ворога підхід інший, він анітрохи не враховує ступеня впливу на довкілля.

Україна є найбільшою країною Європи, тож ретельний аналіз всіх території, на яких велися бойові дії, це величезна робота. Який обсяг вашого дослідження? Чи всі регіони включено до вашої оцінки?

- Ми, звичайно, маємо плани дослідити всі регіони, що зазнали впливу ведення воєнних дій. Наразі у нас завершено дослідження по п'яти областях: Харківській, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській та Сумській. Тепер ми працюємо на деокупованих територіях у Житомирській, Київській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Щоправда, тут треба сказати, що ми проводимо дослідження там, де ймовірність відновлення бойових дій є дуже низькою. Ми також не можемо працювати на відстані меншій, ніж 20 км від лінії бойового зіткнення. Хоча російські дрони часом залітають і на відстань до 35 км. Ми також знаходимося у значній зоні ризику, перебуваючи на мінному полі. Там треба дивитися не тільки угору, щоб завчасно помітити дрон, але й під ноги. Тобто це досить небезпечна праця.

Як буквально проходить ваша робота?

- У ній є кілька етапів. Починається вона з дистанційної оцінки території на основі використання супутникових знімків. Далі йде етап польових перевірок. Це верифікаційні поїздки, під час яких ми перевіряємо локалізацію кратерів на рандомно обраних полях, ознаку культивованості та некультивованості, коректність геометрії сільськогосподарських ділянок тощо. Окрему увагу приділяємо відбору проб уражених ґрунтів. Над цим працює окрема команда, яка всі дії, методику відбору, а потім і сам лабораторних аналіз цих проб координує із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO).  Згодом ми описуємо всі результати та формуємо електронні карти. До речі, цьогоріч FAO вперше опублікувала наш звіт по Харківській області і розмістила його у своїй Бібліотеці знань – з акцентом на методику наших досліджень, яку цілком можна застосовувати по всьому світу.

Чи співпрацюєте ви з місцевими аграріями? Яким може бути зиск для них від ваших досліджень?

- Фактично кінцевим бенефіціаром кожного нашого дослідження у кожній громаді є громадянин України, власник землі, власник майна. А оскільки громади мають у власності багато землі, у тому числі сільськогосподарського призначення, то вони також є цими бенефіціарами. Зрештою, громади теж беруть участь у нашій роботі, наприклад, допомагаючи нам спілкуватися із фермерами. І ми охоче працюємо над тим, щоб кожен фермер на основі наших досліджень міг вимагати від росії компенсації за завдані збитки.

Ви наводите певні цифри щодо завданої шкоди у гривнях. Як ви отримуєте ці цифри?

- Вони є умовними, а точніше – мінімальними. Тобто якщо робити паспорт рекультивації кожної ділянки, розрахунки будуть точнішими і більшими у гривнях. Бо такий паспорт включає не тільки оцінку витрат на рекультивацію, але й оцінку недоотриманого прибутку і багато іншого. Якщо говорити про загальні цифри, то по Харківській області, у межах територій, які не входять у 20-кілометрову зону від лінії зіткнення, (а це не мало не багато майже 19 тисяч кв. км, тобто десь 40% території області) ми нарахували збитків на 36,7 млрд грн. І це не просто загальна цифра, що базується на якихось середніх значення, площах і загальних припущеннях. Наприклад, до зони нашого аналізу потрапили близько 240 тисяч земельних ділянок сільськогосподарського призначення  (полів, присадибних і дачних ділянок), ідентифікованих нами вручну. Й ось ми розраховували збитки по кожній конкретній ділянці чи по кожному окремому кадастровому номеру. При цьому ми врахували не тільки прямі збитки, але й недоотриманий прибуток, а також екологічні втрати і суми, потрібні на відновлення цих земель. За всіма п'ятьма областями, які ми дослідили, ідентифікувавши понад 800 тисяч земельних ділянок сільськогосподарського призначення, сума збитків сягає 123 млрд грн. І це дані на кінець минулого року, причому суто по орних землях.

Скажіть, будь ласка, чи показує ваше дослідження ризики для майбутнього використання цих земель, наприклад, ризик хімічного забруднення чи зниження родючості ґрунтів?

- Так, ми показуємо такий ризик. Фактично ми детально проаналізували майже 40 тис. кв. км, ідентифікувавши на них, як я вже сказав, понад 800 тисяч ділянок сільськогосподарського призначення (полів, присадибних та дачних ділянок тощо). Так-от, у межах всіх цих ділянок ми ідентифікували вже понад 1 млн кратерів – воронок від вибухів. Ми знаємо їхнє знаходження, параметри тощо. Маючи ці дані, ми можемо робити прогнози щодо майбутнього використання земель. Хоча похибка у нас становить лише 5%, на наші дані вже можна спиратися. А ті, хто хоче, може провести більш точні дослідження: на геохімічний склад, наприклад, і потім підготувати паспорт рекультивації. Однак ці точні дослідження є доволі витратними. Нашою метою є зробити такі дослідження глобально і безкоштовно.

 

У селі Байрак Харківської області

 

У селі Нова Гусарівка Харківської області

 

У селі Киїнка Чернігівської області, на прикладі якого члени «Товариства дослідників України» розробили методику комплексної оцінки втрат, спираючись насамперед на супутникові знимки (фото зліва). Проведення замірів у селі Машкове Сумської області (фото справа)

 

У селі Шевченковому Миколаївської області

 

Хто є ключовими партнерами вашого проєкту? Чи залучена до нього держава та міжнародні організації?

- З органів державної влади ми найбільше співпрацюємо з Державною службою надзвичайних ситуацій. Бо частина наших досліджень є важливою для розмінування територій. ДСНС вже використовує наші дані у спеціальній програмі ІМSМА, де працюють всі учасники процесу розмінування. Це український сегмент глобального порталу IMSMA Сore, створеного Женевським міжнародним центром гуманітарного розмінування (GICHD). Також ми працюємо з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, яке є безпосереднім замовником наших досліджень. Крім того, результати нашої роботи включають до Реєстру потенційно забруднених територій, який зараз розробляється спільно ДСНС та  Центром гуманітарного розмінування при Кабінеті Міністрів України. Також частково наші дані використовує Центр протимінної діяльності Міністерства оборони України. Крім цього, ми ведемо перемовини з Державним земельним кадастром щодо можливості включення наших даних до кадастру як окремого шару. Також ми плідно співпрацюємо із громадами, які є у зоні нашого інтересу. Я ще не сказав про співпрацю з науковими установами: Національним науковим центром “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського” НААН України, Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Київським національним університетом ім. Т. Шевченка та Інститутом охорони ґрунтів України. А наші міжнародні партнери – це перш за все  Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Програма розвитку ООН (ПРООН), а також уряд Швейцарії, який підтримував деякі наші проєкти. Без підтримки FAO більшість наших досліджень була б дуже обмежена територіально. Зараз ми працюємо над тим, щоб нашу спільну методику дослідження сільськогосподарських угідь, які зазнали впливу воєнних дій, можна було застосовувати у будь-якій іншій країні.

Чи плануєте ви розширювати ваше дослідження, застосовувати нові методики, додавати нові області у портфель своїх досліджень?

- У нас у роботі 4 області: Київська, Житомирська, Запорізька та Дніпропетровська. Далі все залежатиме від ведення бойових дій, від того, як буде рухатися лінія бойового зіткнення. Ми продовжимо відбирати проби ґрунту у цих та інших областях, які ми вже дослідили, й аналізуватимемо їх. Також ми будемо робити верифікаційні виїзди, а також будемо випробовувати нові форми дистанційної оцінки та відбору проб ґрунту. Бо що більше ми будемо це робити, то точнішими будуть наші дослідження. Оскільки ми часто працюємо у 20 км від лінії зіткнення, ми вдосконалюємо й ці методики. Бо, наприклад, GPS у цій зоні часто не працює нормально, і є постійна небезпека від дронів, мін та снарядів.

Як взагалі очищують території від наслідків війни? Як дістати із землі мільйони кілограмів металу?

- В Україні, до речі, вже є певні напрацювання з рекультивації. Щоправда, зазвичай це стосується порушених ґрунтів під час промислового видобутку корисних копалин. А тут ми маємо справу із засміченістю важкими металами та металевими предметами, які окислюються, що може змінювати хімічний склад ґрунту. Як дістати із землі все це «добро»? Один з варіантів – біологічна рекультивація, тобто висаджування певних видів рослин: конюшини, люцерни, буркуна тощо. Вони сприяють очищенню ґрунту. Звісно, що сіно з цих рослин потім не можна давати худобі, а треба десь перероблювати, але це вже окрема тема. Для найбільш засмічених ділянок можна застосовувати різні мікробні препарати, наприклад, ґрунтові пробіотики, а також певні органічні речовини, що будуть покращувати і оптимізувати процес синтезу гумусу. Тобто, це можуть бути якісь компости, органічні добрива, навіть курячий послід. Загалом сценарії рекультивації є індивідуальними для кожної ділянки. А ми у своїх дослідженнях виділили 14 найтиповіших сценаріїв.

Вирви від снарядів та бомб теж підпадають під рекультивацію?

- Так, їх усі треба засипати. А це, до речі, часом непросто. Уявіть, скільки ґрунту треба завезти, щоб засипати воронку діаметром 12 м і глибиною 4 м! Найбільша воронка, яку я бачив, була у Миколаївській області. Там від прямого попадання ракети вибухнув склад селітри. У результаті діаметр кратера сягнув 50 м, а глибина – 14 м. Таку величезну воронку просто нерентабельно засипати, адже це близько 40 вагонів землі!

Де громади можуть ознайомитися з результатами ваших досліджень?

- На нашому сайті. Щоправда, треба сказати, що карти там закриті. Вони мають певну чутливу інформацію, і ми б не хотіли, щоб вона була перекручена і якось по-іншому інтерпретована. Тому карти ми надаємо за запитом, надісланим на нашу електронну пошту info@tdukr.com. Все це для громад безплатно, звичайно. Це наш внесок у їхній розвиток та відновлення.

 

---

Наукові статті членів громадської організації «Товариство дослідників України» у міжнародних журналах із високим індексом цитувань з описом методик і результатів досліджень:

1. War-induced soil disturbances in north-eastern Ukraine (Kharkiv region): Physical disturbances, soil contamination and land use change. Science of the Total Environment, 964, 178594. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2025.178594
2. Kharkiv Oblast’s changing landscape: A geospatial study of agricultural impact. 2021-2024. Rome, FAO. https://doi.org/10.4060/cd6502en
3. Remote sensing as a key tool for assessing war-induced damage to soil cover in Ukraine (the case study of Kyinska territorial hromada). Journal of Geology, Geography and Geoecology, 32(3), 474-487. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/112342
4. From battlefields to blooming fields: The economic costs of restoring Ukraine’s war-damaged agricultural soil. Journal of Economic Issues, 59 (4) 1129–1134. https://doi.org/10.1080/00213624.2025.2575153
5. Classification of war-induced soil contamination by the type of military impact in Eastern Ukraine. Land Degradation & Development, 1–27. https://doi.org/10.1002/ldr.70397
6. Preliminary geochemical research of the military helicopter crash site in Kharkiv region. International Conference of Young Professionals “Geo-Terrace-2025”Geoterrace 2025-055. https://doi.org/10.3997/2214-4609.202552055