Фахівці та фахівчині з ділової етики кажуть, що форма столу істотно впливає на характер будь-яких перемовин. Невипадково з’явився і вислів «розмова на круглим столом», який апріорі передбачає рівноправність усіх залучених, неформальний характер зустрічі чи зібрання, вільний обмін думками і поглядами.
Захід, анонсований як дискусійний майданчик «Розвиток міжмуніципальної співпраці в рамках потенційної Львівської агломерації», проведений Програмою Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» 28 грудня 2021-го року, якраз і став класичним прикладом такої форми перемовин рівноправних партнерів. Навіть з урахуванням наявності різних локацій, центральна з яких проходила в Жовтанецькій громаді на Львівщині, включення онлайн відбувалися зі Страсбурга та Лондона, а віртуально побувати на події міг будь-хто через доступні онлайн ресурси.
Однією з підстав проведення згаданого заходу стало оприлюднення результатів соціологічного дослідження «Думки і погляди жителів/-ок потенційної Львівської агломерації щодо децентралізації і міжмуніципальної співпраці», нещодавно проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Ради Європи.
Однак розмова охопила значно ширший пласт питань міжмуніципальної співпраці, з огляду на відчутно розширені повноваження і зрослу спроможність місцевого самоврядування в результаті децентралізації. Так, керівник Департаменту демократії і врядування Генерального секретаріату Ради Європи Даніель Попеску назвав таку горизонтальну співпрацю як започаткування агломерацій важливою й актуальною не лише для якогось регіону, України, а й загальноєвропейським, світовим питанням.
Майже скрізь пошук прийнятних форм відбувається під час нелегких дискусій і сторонам складно відразу дійти згоди, сказав європосадовець. В Україні, продовжив він, теж розуміють нагальність цієї роботи: торік створення законодавчої основи функціонування та розвитку семи агломерацій було включене до Державної стратегії регіонального розвитку на 2022-2027 роки.
Українська сторона попросила Раду Європи допомогти із підготовкою відповідних законодавчих актів, які б унормовували цю сферу. Це важливо, та набагато важливіше в таких процесах налагодити довіру між партнерами, зрозуміти, що хочуть люди, які проживають на територіях потенційних агломерацій, зокрема і в Львівському регіоні. До речі, багато відповідей щодо цього знаходимо в результатах соціологічного опитування, зауважив пан Попеску.
Заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода зазначив, що нинішня розмова довкола міжмуніципального співробітництва проходить в контексті тих моделей місцевого самоврядування, які вже існують на нашому континенті. Там об’єднуються довкола центрів зростання і розвитку для протидії спільним викликам. Ми теж європейці, нагадав пан Негода, а отже, розуміємо, що коли доцільніше вирішувати питання разом, то справа буде успішною і місцевому населенню від цього стане краще жити. Соціологічне опитування, за його словами, вагома підстава, щоб збиратися разом, радитися і працювати спільно.
Андрій Садовий, голова Львівської громади, також зазначив, що співпраця з сусідами на часі, однак додає, що в партнерства обов’язково має бути і спільна відповідальність. Він виклав колегам своє бачення як можна розв’язувати спільні проблеми, слушно наголосивши, що окрім суто економічних питань, транспорту, поводження з побутовими відходами не варто забувати про розвиток культури, духовності, освіти – європейських цінностей, котрі завжди гуртували людей у їхньому краї.
Відвертим був і голова Зимноводівської громади Володимир Гутник, коли говорив, що слід діяти активніше. За словами лідера громади, варто вже сьогодні налагоджувати співробітництво громад на засадах чинного закону про співробітництво громад. Розпочати можна зі співпраці щодо транспортного забезпечення, котре є гострим не лише для їхньої громади, затим зосередитися на проблемах спільного збирання і переробки сміття. Позитивні результати найкраще заохотять до подальших спільних кроків, сказав він.
Консультант Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Маркіян Дацишин порівняв результати соціологічних досліджень, які проводилися протягом 2021-го на замовлення Ради Європи в двох потенційних агломераціях – Київській і Львівській. Як зазначив пан Маркіян, Львівська громада – єдина з-поміж семи потенційних агломерацій, яка після минулорічних місцевих виборів «приросла» новими територіями. Лише Львівська міськрада включила питання про започаткування агломерації до своєї стратегії розвитку.
Переконливий показник, що свідчить про вже існуючі зв’язки, за словами експерта, – кількість населення, яке користується публічними послугами сусіднього мегаполісу. З’ясувалося, що до міста Лева – центру потенційної агломерації за адміністративними послугами сусіди приїздять частіше, ніж це відбувається в столичній агломерації. Це зокрема стосується медичного обслуговування первинного і вторинного рівнів та середньої освіти.
Маркіян Дацишин також докладно поінформував товариство про стратегічну ціль Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, що має на меті формування згуртованості країни в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах. Для цього, зазначив він, визначено 12 конкретних завдань.
З-поміж них – створення законодавчої основи функціонування та розвитку агломерацій, забезпечення збалансованого просторового розвитку територій, що входять до їхнього складу; сприяння реіндустріалізації агломерацій та великих міст; використання потенціалу їхніх закладів вищої освіти для інноваційного розвитку територій; формування потужних науково-технологічних, медичних центрів; забезпечення організації приміського транспорту в агломераціях та великих містах і приміських територіях з урахуванням маятникової міграції тощо.
Вочевидь, регіони, які активніше і наполегливіше форсуватимуть питання започаткування довкола своїх мегаполісів потенційних агломерацій знизу, не залишаться без державної підтримки згори. Так, у галузевому міністерстві обговорюється можливість виділяти на ці цілі частину коштів Державного фонду регіонального розвитку. Тож, зрозуміло, у виграші буде той, хто зважиться на корисну співпрацю першим.
Англійці, як відомо, одна з найконсервативніших націй в Європі. І нині, в ХХІ-му столітті населення території на південь від столиці Об’єднаного Королівства, зокрема в графстві Південний Йоркшир не уявляє собі різдвяного обіду без обов’язкового пудингу, висотою не нижче чотирьох дюймів – гордості тамтешніх кулінарів.
Так-от багато хто в місті Шеффілд в часи, коли обговорювалася ідея започаткування Лондонської агломерації, висловлював занепокоєння, що майбутня форма співпраці може призвести до втрати ідентичності цих місць і навіть загрожує всеанглійській славі йоркширських пудингів. На щастя, цього не сталося.
П’ять років знадобилося, щоб налагодити співробітництво у Великому Лондоні, розповіла присутнім на зустрічі безпосередня учасниця тих подій, консультантка Програми Ради Європи Шарлотт Адан.
У Британії, зазначила спікерка, було кілька спроб налагодити відносини між місцевим самоврядуванням, перш ніж вдалося досягти поставленої мети. Свою позитивну роль відіграв новий стиль лідерства, який ґрунтувався на довірі, переконанні людей в успішності спільних проектів. Приміром, у невеликому сільськогосподарському графстві Саффолк передовсім створили партнерство із збирання сміття, після чого 44% відходів навчилися переробляти на місці. Зараз там успішно впроваджується програма «кетч», мета якої досягти нульових викидів від таксі і автотранспорту. І так крок за кроком розширюється і поглиблюється партнерство.
Результати очевидні: агломерація, на території якої проживає 9 мільйонів осіб, об’єднала на партнерських засадах 33 муніципалітети довкола англійської столиці, діє спільний орган управління, яким керує мер. 33 райони Лондона утворили ще п’ять субпартнерств. Усе це будується на партнерських відносинах, підкреслила пані Адан Тож йдеться про непростий, однак усвідомлений вибір людей.
Добре, що всі, хто взяв участь у дискусійному майданчику 28 грудня, мали змогу висловитися, внести свої пропозиції, поділитися засторогами і висловити побажання. А отже, запропонована Радою Європи форма обговорення складної проблеми за круглим столом, вкотре виявилася дочасною та ефективною.
Це дало підстави Даніелю Попеску назвати захід гарним початком перспективної справи. Немає однієї загальної моделі найкращої співпраці громад, сказав він на завершення, однак саме їхні очільники й очільниці мають ініціювати цей процес, приймати відповідні рішення. І якщо з боку громад, які могли б увійти до складу Львівської агломерації в якості партнерів, буде ініціатива, активність та бажання знаходити спільні інтереси, то Рада Європи допомагатиме і надалі підтримувати цей діалог, сприятиме його змістовній складовій.
«Яким же буде підсумок сьогоднішньої дискусії – розійдемось до чергового форуму, щоб через певний час знову поговорити про актуальність теми агломерації чи домовимось про наступний крок , щоб від розмов почати переходити до конкретних рішень?» З таким запитанням звернувся до аудиторії модератор заходу, консультант Програми Ради Європи Мирослав Кошелюк.
Цікава пропозиція прозвучала від заступника міністра В’ячеслава Негоди: спільно обговорити координацію зусиль щодо розробки комплексних планів просторового планування розвитку громад. Представники громад підтвердили зацікавленість у такій зустрічі, тим більше, що на ці цілі передбачена окрема державна субвенція.
Присутні на зустрічі народні депутати і депутатки України також висловили готовність сприяти залученню додаткової державної підтримки тим, хто активно діятиме задля метрополійної партнерської співпраці громад.
А очільник департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації Степан Куйбіда запропонував обласний майданчик, щоб така розмова могла відбутися невдовзі після Новорічних і Різдвяних свят.
Відеозапис події можна дивитись на фейсбук сторінці Програми.
Фотогалерея заходу ТУТ.
Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка
Матеріал підготовлений за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»
Поділитися новиною:
19 листопада 2024
На Вінниччині обговорили, як втілити реформу профільної середньої освіти
На Вінниччині обговорили, як втілити реформу...
14 листопада у Вінниці відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти, яка передбачає вибір...
19 листопада 2024
Прогрес чи регрес? Як Європейська Комісія...
30 жовтня Європейська Комісія оприлюднила свій щорічний звіт про розширення ЄС, де було детально проаналізовано...
19 листопада 2024
МОП та Мінсоцполітики запускають освітню...
Для забезпечення якісного догляду за малюками та підтримки новоспечених батьків у 2019 році в Україні було...
19 листопада 2024
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада створює привабливі умови для бізнесу
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада...
Підприємництво та інвестиції є пріоритетним напрямком у стратегії розвитку Жовківської громади, яка розташована на...