Львівська та сусідні громади зібралися разом, щоб обговорити можливості створення Львівської агломерації.

---

Дискусійний майданчик «Розвиток міжмуніципальної співпраці в рамках потенційної Львівської агломерації», який пройшов сьогодні в області, організували за сприяння Програми Ради Європи  «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні». 

Питання створення Львівської агломерації обговорюють не перший рік, однак вперше громади дискутували над цим питанням опираючись на ґрунтовні соціологічні дослідження «Думки і погляди мешканців/-ок потенційної Львівської агломерації», які провів Київський міжнародний інститут соціології у жовтні-листопаді 2021 року на замовлення Програми Ради Європи у співпраці та координації з експертами РЄ, фахівцями з питань місцевого самоврядування.

Тема управління метрополіями і агломераціями є однією з найважливіших у Європі. Про це в ході дискусії сказав Даніель Попеску, керівник Департаменту демократії і врядування Генерального директорату – II з питань демократії Генерального секретаріату Ради Європи.

«Питання управління агломераціями одне з найважливіших не лише в Україні, але й у Європі та за її межами. Адже ці утворення є економічними, культурними, соціальними рушіями. Дуже часто важко ними управляти через їх розміри, різноманітні послуги, що вони надають, велику кількість зацікавлених сторін… В усій Європі це нелегка дискусія. Немає загальноєвропейської моделі агломерації.  Деякі формуються знизу вгору, деякі навпаки. Але в усіх країнах мають бути певні норми, правила того, як вирішують питання містобудування, планування в таких великих агломераціях. Закони є важливі, але куди важливіше – це питання довіри між громадами та обраними людьми представниками. Її важко побудувати і легко втратити. Сьогоднішня зустріч може започаткувати роботу над побудовою такої довіри. А ще важливіше – знати, чого хочуть люди. Вони мають бути залучені до усіх рішень. Тому важливо приділити увагу соціологічному дослідженню, яке проведено з питань майбутньої Львівської агломерації», - сказав Даніель Попеску.

 

 

За словами генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, 76% жителів потенційної Львівської агломерації загалом і 74-77% жителів окремих територій підтримують співробітництво Львова і сусідніх громад. Водночас серед жителів Львова 53% вважають, що в рівній мірі від цього виграють і Львів, і сусідні громади. Серед межуючих з містом громад 32-41% вважають, що в рівній мірі виграють усі. Абсолютна більшість жителів потенційної агломерації (85.5% у цілому і 79- 88% залежно від території) вважають, що Львів і сусідні громади мають у певній формі співпрацювати, зближатися. 62.5% респондентів на рівні громади в цілому і 61-68% залежно від території говорять про просто співпрацю, щоб при цьому залишатися незалежними.

 

 

Першочерговими сферами для співпраці з сусідніми громадами львів’яни назвали  робочі місця (59%), транспорт (53%), сміття (52%) і охорона здоров’я вторинного рівня (42%). Серед мешканців сусідніх громад також лідирують робочі місця (63.5-71%), охорона здоров’я вторинного рівня (40-49%) і транспорт (38-48%). Значно менше серед них зацікавлені в співпраці щодо сміття (23-28%).

ЗАВАНТАЖИТИ усе дослідження

Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода зазначив, що дані соціологічних досліджень говорять про те, що громадяни достатньо обізнані в цьому питанні.

«Це позитивні результати. Вони дають підстави головам громад зібратися і обговорювати детально тему можливої майбутньої Львівської агломерації. Моделі можуть бути різними. Але суть одна – вирішувати якомога більше  питань місцевого значення, яких потребують люди, а також вчасно і якісно. А для цього потрібно підібрати ефективні інструменти», - сказав В’ячеслав Негода.

 

 

Він звернув увагу на те, що ще донедавна сільські громади «самі собі не належали». За них все вирішували або не вирішували районні управлінці. Сьогодні ж всі громади мають однакові повноваження, однакові джерела наповнення бюджетів, і є автономними у прийнятті рішень. Однак, за його словами, не для всіх громад цього достатньо, щоб вирішити окремі питання, особливо ті, які потребують значного кадрового та фінансового ресурсу, наприклад, організований збір і вивезення ТПВ, водозабезпечення і водовідведення, екологічні питання.

«Є більші і менші громади, всі вони не можуть бути однаково на сто відсотків спроможними вирішувати питання будь-якої складності і вартості. Але сьогодні достатньо інструментів для того, аби вибрати найбільш зручний з них. В нас діє законодавство про співробітництво територіальних громад і багато громад ним користуються. Ми підходимо до законодавчого врегулювання такого інструменту як створення агломерацій. Знаю, що в світі інвестиції швидше йдуть туди, де зосереджено більше людей, більше якісної інфраструктури, бо там більше можливостей помножити такі інвестиції. Агломерації – це про більше можливостей. При цьому зберігається автономія місцевого самоврядування кожного громади, хто входить до агломерації», - додав заступник Міністра.

Львівський міський голова Андрій Садовий зазначив, що завдання влади дбати про всіх людей, незалежно від того, ближче чи трохи далі від Львові вони проживають. Він висловився за потребу більший акцент робити на культурі та освіті

«На мою думку, якщо б 30 років тому держава зробила ставку на культуру і освіту, то ми б не мали сьогодні в Україні тих проблем, які маємо. Перед нами велика праця. Дякує Програмі Ради Європи за перший крок і за те, що вперше запитуємо про потреби людей у самих людей», - сказав Андрій Садовий.

 

 

Володимир Гутник, голова Зимноводівської громади, яка сусідня до Львівської громади, більший акцент зробив на міжмуніципальному співробітництві, наголосивши, що спершу треба використати його можливості. Щодо Львівської агломерації, голова обережно натякнув, що «кожному овочу свій час».

 

 

За словами директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Степана Куйбіди, низку питань Львівська та сусідні громади можуть вже спільно вирішувати, поки готується законодавство про агломерації.

«Якби рік тому було таке законодавство, то і нові карти громад Львівщини і України сьогодні виглядали б дещо по-іншому. Зверніть увагу, Львів – це третина економіки Львівської області, це майже дві третіх товарообороту, 180 тисяч осіб – маятникова міграція, близько 55% прямих іноземних інвестицій в область. Ми розуміємо, що Львів – центр агломерації. Крім того, що така агломерація визначена в Державній регіональній стратегії, вона, мушу визнати, потребує і коштів. Але є ряд проблем, які вже сьогодні можна починати вирішувати разом, просто сідати за круглий стіл і говорити. Львів у питаннях надання публічних послуг точно може «транспортувати» свій досвід на сусідні громади, бо не всі ще мають ЦНАПи. Так само і питання з транспортом можна вирішувати і багато інших. Звертаю увагу, що в не всі громади мають схеми планування територій і комплексні плани просторового розвитку. А ті, які є, не узгоджені між собою. Тобто кожен діє якось локально, замість того, щоб діяти глобальніше», - сказав Степан Куйбіда.

 

 

Довідка

Опитування «Думки і погляди мешканців/-ок потенційної Львівської агломерації» проводилося методом особистих інтерв’ю з респондентами/-ками в домогосподарствах, де вони проживають. Польовий етап дослідження тривав з 30 жовтня до 22 листопада 2021 року. Загалом в рамках дослідження було проведено 2000 інтерв’ю з респондентами/-ками. Максимальна статистична похибка з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5 не перевищує:

3.3% для вибірки потенційної Львівської агломерації в цілому,

6.0% для вибірки м. Львова,

7.4% для вибірки інших населених пунктів Львівської громади,

6.6% для вибірки межуючих громад, які більшою мірою інтегровані із м. Львовом, та для вибірки інших межуючих громад.