Загальноєвропейська ініціатива конкурсу  управлінських новацій – «Кращі практики місцевого самоврядування», як відомо, народилася в Центрі експертизи доброго врядування Ради Європи. Сутність цієї корисної ініціативи проста: учасники та учасниці конкурсу реалізовують конкретну справу, що приносить практичні результати, переконуються в її ефективності самі, потім переконують у цьому конкурсну комісію. В разі високої оцінки комісії, така практика стає надбанням якнайширшого загалу.

З 2012 року, коли до згаданої ініціативи долучилася і Україна, національна скарбниця найдосконаліших управлінських інновацій у царині місцевого розвитку вже накопичила майже 300 таких взірцевих прикладів, кожен з яких - готова модель для застосування на практиці. Розпорядником цього «золотого інтелектуального запасу» є організатор конкурсу – Міністерство розвитку громад та територій України.

Цьогорічний конкурс «Кращих практик», на нашу думку, також не розчарував: українське місцеве самоврядування, крил якому істотно додала децентралізація, вкотре продемонструвало здоровий новаторський дух, винахідливість та наполегливість в досягненні поставленої мети, стратегічний курс на розвиток та економічну сталість.

Конкурсна комісія отримала 112 заявок з усіх регіонів країни, окрім окупованих територій та зон бойових дій. 28 нових практик визнані найкращими, а їхні авторки та автори відзначені Дипломами та Спеціальними відзнаками конкурсу. Це гідний результат ювілейного 10-го всеукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування».

Утім, щоб не бути голослівними, докладніше розглянемо кілька практик-переможців і послухаємо експертну думку.

 

Кооперація як потужний драйвер розвитку

 

Дунаєвецька громада вкотре підтвердила свій авторитет визнаного новатора місцевого розвитку на Хмельниччині. Тут «зазіхнули» на загальнодержавну проблему, від якої уже впродовж кількох десятиліть потерпає більшість територій країни, – відтік працездатного населення на закордонні заробітки.

Практика «Ягідний рай» – успішний приклад кооперації як драйвера розвитку самозайнятості та згуртованості сільського населення», відзначена найвищим дипломом І ступеня за темою «Згуртованість громади», якраз надає ефективний управлінський рецепт протидії «вимиванню кадрів» з України.

2019-го тутешні жителі і жительки (загалом 43 особи) створили кооператив з промовистою назвою «Ягідний рай». Незайве сказати, що благодатний клімат подільського Придністров’я, м’які зими і наявність водних ресурсів завжди сприяли садівництву та ягідництву в цьому краї. Тож кооператив розпочав вирощувати малину, ожину та полуницю за сучасним технологіями.

Рада громади надала ініціативному населенню в оренду дев’ять гектарів комунальної землі на 15 років за найменшою восьмивідсотковою ставкою. На банківський кредит, який виплачують з коштів від продажу врожаю, придбали грядоутворювач, автомобіль. Партнери з місцевого фермерського господарства надали саджанці, добрива, плівку та агроволокно. І справа пішла. Розпочинали з тритонного врожаю, а цього року вродило щедро: 10 тонн відбірних ягід!

Консультант Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні», член конкурсної комісії Олег Ватаманюк, який виїжджав на Хмельниччину для верифікації практики, був приємно вражений побаченим. Каже, що докладно переглянув документи, безпосередньо побував на кооперативному ягіднику.

Сталість проекту очевидна, зауважує співрозмовник. Жодна людина з кооперативу не виїхала з рідних місць, є бажаючі долучитися до цікавої і прибуткової роботи. Є плани вирощувати ще й калину та обліпиху, придбати холодильне обладнання, звести станцію для заморожування і подальшої переробки.

І вже зовсім фантастично: посольство Королівства Нідерландів спільно з Асоціацією ягідництва України має на меті допомогти ініціативному населенню з розробкою мобільного застосунку, котрий відслідковуватиме тутешні метеоумови, щоб завчасно інформувати про календарний графік робіт: якого дня і що саме слід робити в ягіднику.

У Дунаївцях кажуть, що почувши про їхній диво-проект, сусіди з Волочиської громади напросилися в гості, подивилися економічні розрахунки і вже започаткували на берегах Збруча власний кооператив «Інноваційне фермерство»…

 

 

«Місцевий рівень», що не поступиться столичному

 

Організатори конкурсу уперше виділили таку важливу для суспільства сферу як «Організація системи надання медичних послуг на місцевому рівні в контексті реформи системи охорони здоров’я» в окрему тему конкурсу кращих практик.

До речі, довгоочікувані позитивні зміни в цій сфері респонденти і респондентки соціологічного опитування 2021, здійсненого на замовлення Ради Європи, небезпідставно віднесли до здобутків децентралізації і реформи територіальної організації влади в Україні. 25 заявок на згадану тему також підтверджують цю думку.

Зокрема, практика Селидівської міської ради (Покровський район, Донеччина), відзначена дипломом І ступеня. «Це найсучасніша системна і потужна практика у сфері охорони здоров’я, яку мені довелося обстежити під час верифікаційної поїздки», – сказала консультантка Програми  Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» та членкиня Конкурсної комісії Віра Козіна.

 

 

Співрозмовниця звернула увагу на те, що зміни зачепили не лише міську комунальну лікарню, а й амбулаторії в усіх 10-ти сільських населених пунктах Селидівської  громади. За її словами, міська медична спільнота ефективно втілила в життя сучасні економні новаторські підходи в організації роботи. Медичний заклад має власний брендбук, а встановлене там обладнання і дизайн приміщень не поступаються рівню найдорожчих приватних клінік столиці. Тут все продумане до дрібниць, зроблене з розумом і любов’ю.

Масштабною назвала пані Віра і практику Маріупольської міської ради (диплом І ступеня ) щодо створення потужного муніципального медичного комплексу із дитячою інфекційною реанімацією, великою сучасною лабораторією  та трьома відділеннями на 115 ліжок.

Знову-таки, наголошує вона, цінність цієї практики не лише в новому приміщенні, унікальному обладнанні та зручному дизайні, а передовсім у відповідності до світових стандартів організації медицини для дітей в Маріуполі, спроможності такого закладу надавати сучасні лікувальні послуги не лише городянам, а й жителям та жителькам інших громад українського Приазов’я. Пані Віра каже, що цей досвід  обов’язково слід вивчити й іншим великим містам і мегаполісам.

 

«Шведський соціалізм» по-байковецьки

 

З-поміж цьогорічних  дипломантів на особливу увагу заслуговує практика Байковецької територіальної громади (Тернопільська область) «Громадськість + бізнес + влада = успішна громада».

Конкурсна комісія відзначила її дипломом ІІ ступеня. Мета згаданої управлінської інновації на перший погляд тривіальна: впровадження спільно з громадськістю та бізнесом консолідуючих заходів на підтримку соціальної захищеності жителів і жительок громади, забезпечення гендерної рівності і справедливого перерозподілу недоступних матеріальних та нематеріальних активів. Однак те, як вона втілюється в життя в центрі громади та ще в 15-ти населених пунктах Байковецької громади, безумовно, варте пильнішого дослідження.

Справді, за рейтингом фінансової спроможності ця громада посідає перше місце у Тернопільській області. За останні роки дохідна частина сільського бюджету зросла в 15 разів! І саме заможність, за словами голови громади Анатолія Кулика, дозволила  місцевій раді визначити пріоритетом своєї діяльності соціальну підтримку людей.

ЦНАПами тепер нікого не здивуєш. Та Байковецький Центр надання соціальних послуг не менш презентаційний, ніж тамтешній Центр надання адміністративних послуг.  Сфера діяльності його надзвичайно широка. Тут і попередження насильства в сім’ях, психологічна підтримка, соціальний супровід та захист постраждалих. Через відповідний мобільний застосунок можна навіть вийти на прямий зв’язок з Національною поліцією України.

Другий напрямок – покращення рівня життя соціально незахищених верств населення шляхом «адресної допомоги». Центр активно взаємодіє з місцевим бізнесом. Завдяки створеній групі у Вайбері місцеве підприємництво одразу отримує запити на допомогу чи підтримку малозабезпечених родин, чи інших соціально незахищених верств населення. «Швидка соціальна допомога» може мати різний вимір: багатодітній сім’ї треба відвести малюка до лікарні, у когось закінчився пральний порошок, а самотній бабусі важко дійти до крамниці за хлібом…

У центрі організовано безкоштовний прокат інвалідних візків та милиць, можна отримати в тимчасове користування дитячі візочки. Власник приватного кінного клубу під час свят запрошує діток на безкоштовні кінні прогулянки. А благодійниця Наталія Василик вже впродовж двох років дарує малечі з інвалідністю торти з нагоди дня народження. Будь-хто може скористатися послугами «соціальної пральні», а також щось відремонтувати на «соціальній» швейній машинці, викликати в разі гострої необхідності «соціальне таксі».

Практикується і фінансова підтримка у вигляді доплат до пенсій учасникам УПА і репресованим. Відповідну грошову допомогу отримують сьогоднішні герої і найповажніші люди в громаді: учасники АТО та матері загиблих у зоні військових дій на Сході України. Громада матеріально допомагає важкохворим і робить це відкрито, прозоро, задокументовано в рішеннях сесії рад, які в Байковецькій громаді обов’язково оприлюднюються.

Погодьтеся, практика справді «людяна», унікальна, чимось навіть нагадує засади «шведського соціалізму», за якого щасливими можуть бути тільки ті, кого оточують такі ж само щасливі люди.

 

 

Мрії, що збуваються  

 

«Не ми це зробили – це зробили ви. А ми лише переклали наш європейський досвід на український контекст», – такими словами привітав переможців і переможниць цьогорічного конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» голова Офісу Ради Європи в Україні, представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Стен Ньорлов.

Вже традиційно оприлюднення результатів конкурсу та церемонія вшанування найдостойніших  відбулися на найвищому державному рівні в одному з урядових приміщень у центрі столиці. Дипломи і почесні відзнаки «Кристал» авторам та авторкам кращих управлінських інновацій на місцевому рівні вручав Міністр Олексій Чернишов. Як зазначив високопосадовець, українське самоврядування крок за кроком утверджується на засадах Європейської хартії, стає спроможним і відповідальним, а територіальні громади перетворюються на драйверів розвитку країни.

Заступник Міністра розвитку громад і територій України, голова конкурсної комісії В’ячеслав Негода підкреслив: «Цей Конкурс дозволяє не лише знаходити кращі рішення, які згенерували команди громад, а й поширювати провідні ідеї на усю країну. Це допомагає втілювати головні завдання децентралізації – створювати додаткові робочі місця, розвивати інфраструктуру, підвищувати якість послуг, створювати умови для комфортного проживання людей. Особливість цьогорічного конкурсу в тому, що він відбувається в умовах, коли усі громади в Україні стали рівними за статусом, за набором податкової бази, за відповідальністю перед законом і виборцями. Поширювати успішні практики відтепер ще більш актуально, бо потенційно скористатися ними можуть більшість громад».

«Реалізованими мріями» назвала цьогорічні надбання конкурсантів і конкурсанток керівниця Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Ольга Шевчук. Наша програма, сказала вона, бере на себе зобов’язання сприяти поширенню найкращого досвіду, забезпечити належну промоцію здобутків громад, які втілили в життя свої найзаповітніші мрії. Бо Україна стане успішною, коли будуть успішними всі її громади.

Відеозапис Церемонії нагородження Конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2021 році можна дивитись на фейсбук сторінці Програми.

Фотогалерея заходу тут.

---

Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка