Київ також має отримати можливості самостійного місцевого самоврядування, як і інші громади України. Про це сказав спеціальний посланник Німеччини з питань децентралізації, доброго врядування та державної служби, професор Георг Мільбрадт під час перемовин у рамках співробітництва для розвитку між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина 2021.

«Сьогодні дискутується проект Закону «Про столицю України – місто Київ». Особливість української столиці полягає в тому, що в Києві немає місцевого самоврядування. Міський голова є одночасно головою державної адміністрації і цю проблему  потрібно вирішувати, реформувати. Київ також має отримати можливості самостійного місцевого самоврядування, як і інші громади України», - сказав Георг Мільбрадт.

В ході свого виступу, пан професор підкреслив, що реформа децентралізації в Україні дуже популярна і успішна.

«Громадяни в Україні одразу відчули її дієвість. Йдеться не тільки про зміну територій, а й про автономність місцевого самоврядування, про можливість громад самостійно ухвалювати рішення, про можливість громадян брати участь у встановленні цілей для своєї громади. Децентралізація, і це показ приклади інших східноєвропейських держав, і держав ЄС, що це важливий шлях у напрямку Європейського Союзу, і децентралізація означає також  підсилення України. Новий адміністративно-територіальний устрій, який ухвалила Україна - дуже великий і мужній крок. Багато країн не володіють такою мужністю і вони залишилися поділеними на маленькі громади», - сказав пан професор.

Він також наголосив на важливості закріплення досягнень децентралізації у Конституції України.

«Потрібно, щоб ця реформа отримала також підтримку на конституційному рівні. Потрібно внести зміни до Конституції України того, що вже відбулося і потрібно щоб усі реформи стали невідворотними, щоб вони закріпилися і це важливо для місцевого самоврядування», - зазначив спеціальний посланник Німеччини з питань децентралізації, доброго врядування та державної служби.

Георг Мільбрадт також приділив увагу питанню розподілу між громадами податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), частина якого який сьогодні надходить до місцевих бюджетів за місцем реєстрації підприємств. Такий стан речей пан професор назвав несправедливим, зазначивши, що справедливіше, коли ПДФО надходитиме до бюджету за місцем реєстрації людини або за місцем створення доданої вартості.