Зміни до Конституції в частині децентралізації та реформування місцевих державних адміністрацій, діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування, доля міських агломерацій, розвиток гірських територій, захист прав внутрішньо переміщених осіб. Ці 5 важливих питань обговорять представники та представниці Уряду, Парламенту, органів місцевого самоврядування, міжнародна та експертна спільноти 11-12 листопада під час 6-го Форуму «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави» – головної дискусійної платформи з децентралізації і реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Як відвідати Форум і поставити запитання його спікерам і спікеркам, читайте ТУТ. 

Поки ж коротко окреслимо контекст кожної з тем, що розглядатимуться під час заходу, щоб зорієнтуватися, відповідей на які запитання усе ще не вистачає.

 

Зміни до Конституції в частині децентралізації та реформування місцевих державних адміністрацій

 

Може здатися, що з 2019 року, після того, як президентський законопроект відкликали з Верховної Ради для доопрацювання, питання змін до Конституції в частині децентралізації поставили на паузу. Але це не так. Увесь цей час тривали широкі публічні і закриті експертні обговорення тексту змін. Учасники і учасниці реформи, експертна та законотворча спільноти намагалися знайти порозуміння, чи хоча б компроміси з усіх спірних питань. За останньою інформацією, згоди з більшості з них за цей час таки вдалося дійти і проект змін до Конституції планують зареєструвати у Верховній Раді до кінця поточної сесії, тобто не пізніше лютого 2022 року. Отже, теоретично, ці зміни Верховна Рада зможе прийняти до кінця наступного року, за умови майже одностайного їх сприйняття парламентськими фракціями та групами. Але наскільки реально, щоб дискусія в парламенті перейшла від політичної до конструктивної?

«Можливо, це вдасться зробити в майбутньому на майданчику Ради Європи у Страсбурзі з участю представників усіх фракцій українського парламенту. Поки що це малоймовірно через ситуацію з пандемією коронавірусу та обмежувальними заходами. Водночас медіаторство Ради Європи дуже допомогло б, бо тоді недостатньо було б простих заяв від противників внесення змін до Конституції з аргументом, що норми «погані», їм потрібно буде наводити конструктивні аргументи та пропозиції», – сказав у одному з інтерв’ю народний депутат Віталій Безгін.

Сподіваємося почути такі аргументи від різних політичних сил, в тому числі і під час Форуму 11-12 листопада.

Але навіть за умови позитивного голосування конституційної більшості наступного року, зміни до Основного закону не набудуть чинності одразу після їх прийняття. Буде ще перехідний період. Тому зрозуміло, остаточного розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування і органами державної влади в Україні не буде ще декілька років…

Чи означає це, що варто почекати і поки залишити без змін повноваження місцевої влади на рівні областей і районів? Звичайно, ні. Варто законодавчо змінити функції місцевих державних адміністрацій (далі – МДА), які фактично змінилися з 1 січня цього року, після того як більшість повноважень і ресурсів перейшли з районного рівня на рівень територіальних громад. Законопроект про місцеві державні адміністрації та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» (реєстр. № 4298), який впорядковує функції МДА, у березні прийняли у першому читанні і у листопаді планують прийняти в цілому. А от чи це вдасться – питання. Бо народні депутати подали до законопроекту понад 2 тисячі правок. Планувалося, що минулого тижня Парламент проголосує за застосування спрощеної процедури розгляду законопроекту, але цього не сталося.

Про особливості і важливість законопроекту №4298 говорилося вже не раз, на місцях цих змін чекають вже давно, і зараз головним залишається лише питання строків його прийняття.

Більше про суть конституційних змін, перспективи їхнього прийняття та про майбутнє місцевих державних адміністрацій можна буде запитати спікерів і спікерок першої панельної дискусії Форуму 11 листопада.

 

Асоціації органів місцевого самоврядування: принципи Європейської хартії місцевого самоврядування та законодавче регулювання в Україні

 

З 90-х років минулого століття в Україні діяли дві всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування: Українська асоціація районних та обласних рад – УАРОР (створена 1991 року) та Асоціація міст України – АМУ (1992). Пізніше, у 2009 році, була створена  Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад – ВАССР (у 2019 році перейменована на Всеукраїнську асоціацію громад – ВАГ). У 2016 році, в ході реформи місцевого самоврядування і після створення перших об’єднаних громад, утворилася наймолодша асоціація – Асоціація об’єднаних територіальних громад.

У старому адміністративно-територіальному устрої і структурі розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування, що діяла до кінця 2020 року, функціонування чотирьох всеукраїнських асоціацій було логічним і зрозумілим. У 2020 році усі громади, незалежно міські вони, сільські чи селищні, отримали однакові повноваження і джерела ресурсів, отже їхні інтереси і права тепер рівнозначні. Тому постало питання, чи потрібно змінюватися і асоціаціям, які ці права та інтереси представляють, чи мають вони заговорити одним голосом і чи не створить цей «єдиний голос» певну монополію?.. 

Європейська хартія місцевого самоврядування передбачає, що Україна має сама визначити право органів місцевого самоврядування бути членом асоціації з метою захисту і заохочення їхніх спільних інтересів… Тож постає ще й питання, чи варто змінювати закон «Про асоціації органів місцевого самоврядування» від 2009 року і як саме?

Спробують відповісти на ці запитання спікери і спікерки другої панельної дискусії Форуму 11 листопада.

 

Міські агломерації

 

Великі міста і сусідні з ними громади мають низку спільних питань, які варто було б вирішувати більш ефективно. Мова в першу чергу йде про співпрацю в питаннях розвитку  громадського транспорту, транспортної інфраструктури та поводження з відходами. Для цього потрібно запровадити в Україні перевірений успішними країнами інструмент – створення агломерацій.

Навесні цього року Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроект щодо утворення в Україні агломерацій. На думку народних депутатів, він був «недосконалий». Новий законопроект, на який вже давно чекають великі міста і сусідні з ними громади, поки що не зареєстрований у Парламенті.

До напрацювань планують залучити представників і представниць органів місцевого самоврядування, які і мали домовитися між собою стосовно концептуальних питань обов’язків учасників агломерації, створення і роботи ради агломерації тощо.

Чи триває ця робота зараз, які є ініціативи зі створення агломерацій в Україні вже навіть без відповідних законодавчих рамок, яких домовленостей вдалося досягти і коли законопроект може з’явитися в залі Парламенту – про це, сподіваємося, почуємо на третій панельній дискусії Форуму 12 листопада.

 

Розвиток гірських територій

 

У квітні цього року Кабінет Міністрів України оновив перелік гірських населених пунктів. Тепер в Україні 714 гірських населених пунктів, які розташовані на території 86 територіальних громад та входять до складу 16 районів у 4 областях: Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій. Це населені пункти зі складною транспортною доступністю, низьким рівнем доступності послуг, там майже немає робочих місць.

Мешканці гірських населених пунктів отримують пільги від держави. Так, розмір пенсій, стипендій, всіх видів державної матеріальної допомоги для них збільшений на 20%, а тарифні ставки та посадові оклади працівників підвищені на 25%.

Попри те, що розвиток гірських територій України є пріоритетним завданням Державної стратегії регіонального розвитку, три спрямовані на це законопроекти, Парламент у поточному році відправив на доопрацювання. У вересні планували зареєструвати новий законопроект, який мав би спиратися на розвиток територій, а не надання пільг та доплат. Але поки що цього не сталося.

Для гірських територій також хочуть передбачити окремий рядок в Державному бюджеті на 2022 рік. Відповідні правки №1480 та №1481 до проекту Державного бюджету вже були зареєстровані народними депутатами.

Що має бути в Законі про гірські території, як зміняться підходи до їхнього розвитку і якої допомоги гірським громадами чекати у наступному році – про це дискутуватимуть спікери і спікерки четвертої панелі Форуму12 листопада.

 

Захист прав внутрішньо переміщених осіб

 

За даними Кабінету Міністрів України, в країні нараховується близько 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб. Це люди, які залишили свої домівки, рятуючись від небезпеки, і тепер налагоджують нове життя в інших громадах.

Забезпечити їм належні умови для проживання, роботи, участі у суспільному житті – це відповідальність не лише державної, а й місцевої влади.

Україна вже впровадила деякі рекомендації, надані Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи в Україні, зокрема, про виборчі права внутрішньо переміщених осіб. Минулого року вони вперше змогли зареєструватися для голосування в округах за теперішнім місцем проживання. І хоч далеко не усі цим правом скористалися, важливо, що вони малу таку можливість.

Це лише одне з довгострокових рішень, які державній владі треба прийняти спільно з місцевою владою, щоб допомогти людям інтегруватися у нові для них громади, повернутися додому або переїхати в інше місце.

Якими мають бути ці рішення, чи є вже напрацювання і коли можна очікувати їх реалізації – сподіваємося дізнатися під час п’ятої панельної дискусії Форуму 12 листопада.

---

Форум «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави» організовують Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Міністерство розвитку громад та територій України, Донецька обласна державна адміністрація, Луганська обласна державна адміністрація, Львівська обласна державна адміністрація за сприяння та підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрація в Україні».

Близько 50 спікерів і спікерок долучаться до Форуму у двох студіях – Київська (м. Київ) та Східна (м. Краматорськ) –  та онлайн.