Децентралізація має продовжуватися. Тому ми вітаємо ініціативу щодо законопроекту про адміністративно-територіальний устрій (реєстраційний №4664). Бо в межах чинної Конституції він може забезпечити продовження цілісної, незворотної та скоординованої реформи. Про це сказав Керівник Департаменту демократії і врядування Ради Європи Даніель Попеску 20 вересня під час круглого столу «Адміністративно-територіальний устрій: нові реалії та правила».
Захід організував Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування в співпраці з Міністерством розвитку громад та територій за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» та Проекту (USAID) «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»).
20 років тому, коли в Україні було майже 30 тисяч населених пунктів, понад 11 тисяч з яких визначалися адміністративно-територіальними одиницями, тодішня Верховна Рада ухвалила майже революційний, як на той час, закон про адміністративно-територіальний поділ України. Фактично це був замалим не замах на «свячену корову» в цій царині – Указ президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 року «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», який дістався у спадок незалежній Україні. Однак президентське вето на той закон ще на довгий час законсервувало проблеми і незугарності чинного адміністративно-територіального устрою, яких з плином часу ставало дедалі більше.
Децентралізація та реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади, які розпочалися сім років тому, принесли в країну довгоочікувані реальні зміни як на базовому (громади), так і на субрегіональному (райони) рівнях. Та з’ясувалося, що життя випередило законодавство. І найпарадоксальніше, що зрештою скасувати досі чинний указ неіснуючої республіки, що входила колись до складу країни, якої вже три десятиліття немає на географічній мапі світу, тепер заважає… Конституція незалежної Української держави.
Зміни до Основного Закону мали б закріпити здобутки децентралізації, дати належне правове підґрунтя новим реаліям в адміністративно-територіальному устрої країни, відкрити шлях до подальшого розвитку громад і територій, позитивно позначитися на добробуті людей. Зробити це – прерогатива українського парламенту. Однак в окресленій царині вона, як вже бувало не раз в новітній українській історії, набуває не лише законодавчого, а й політичного характеру, тож істотно ускладнюється через низку об’єктивних і суб’єктивних причин.
Презентуючи законопроект 4664, заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода зазначив, що запропонована модель дозволяє в межах чинної Конституції навести лад у процедурах вирішення питань адміністративно-територіального устрою країни, надати органам місцевого самоврядування певні орієнтири і зменшити рівень політизації довкола цієї теми.
А отже, наголосив він, законопроект має на меті приведення законодавства у відповідність до сучасних умов, зокрема і зрештою скасувати досі чинний горезвісний указ від 1981 року. Автори спробували врегулювати такі «дражливі» процедури, як визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад; віднесення населених пунктів до відповідних категорій; утворення, ліквідація, встановлення (зміни) меж районів, визначення та зміна їхніх адміністративних центрів; встановлення, зміна меж населених пунктів, найменування, перейменування адміністративно-територіальних одиниць.
Далі – «червоні лінії», бо зрозуміло: без змін до Основного Закону всі проблемні питання вирішити просто неможливо. Проте стояти на місці, піддавати загрозам реальні результати реальних змін у результаті децентралізації і реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади щонайменше не по-державницькому. Це все одно, що піддати сумніву головний постулат теорії Миколи Коперника – «А все-таки вона (Земля) крутиться!».
Отож розробники законопроекту 4664 виходили з наявної ситуації в окресленій сфері: відсутності чітких правил та гострої необхідності актуалізації законодавства за умов нового адміністративно-територіального устрою. Вони зосередилися на спірних питаннях, які виникають у процесі втілення в життя нових правил, викликають непорозуміння та напругу і подекуди призводять до судових справ .
Частину питань, щодо яких є різні позиції, на думку галузевого міністерства, можна буде вирішити при доопрацюванні законопроекту 4664 до другого його читання в сесійній залі.
Організатори круглого столу вдало виокремили учасників та учасниць дискусії на групи заінтересованих сторін. Першими своє бачення шляхів законодавчого врегулювання головних засад адміністративно-територіального устрою висловили народні депутати і депутатки від профільного парламентського комітету. Зміст їхніх пропозицій та зауважень полягав у тому, щоб законодавчі зміни слугували перетворенню територіальних громад на спроможні спільноти, де громадяни і громадянки зможуть одержати повний спектр необхідних адміністративних послуг і в яких їм забезпечуватимуться комфортні умови для прожиття.
Своє слово сказали також практики: голови територіальних громад із Дніпропетровської, Одеської, Тернопільської, Харківської областей. І саме від них прозвучала думка про те, що дискусія довкола проблем проходить максимально відкрито, а це хороша ознака нашої доби. Як і завжди, прискіпливим був експертний погляд на правове регулювання адміністративно-територіального устрою. Конкретні пропозиції висловили і представництво національних асоціацій місцевого самоврядування.
На нашу думку, вийшла конкретна зацікавлена розмова, яка стане в пригоді розробникам законопроекту. Бо, як влучно підмітила одна із учасниць дискусії, просто провести консультації і не ухвалити рішення – це не по-європейському. Адже після проведення консультацій, таких широких публічних обговорень, як довкола окресленого законопроекту, рішення варто приймати з урахуванням цих консультацій.
Не можна не погодитися і з таким узагальненим баченням учасниць та учасників круглого столу: проект закону варто доопрацювати і прийняти, політики в ньому має бути менше, а передбачені процедури слід виписати якомога ретельніше. І хоча йдеться про можливе в межах можливого, саме він сьогодні стане інструментом консолідації в українському суспільстві.
Дивитись відеозапис заходу можна ТУТ.
Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка
Публікацію підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»
22 листопада 2024
Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів на майже 800 млн грн
Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для...
22 листопада, Уряд затвердив черговий розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів, повідомили у Міністертсві...
22 листопада 2024
Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації в ОМС в умовах воєнного стану
Окремі питання обмеження доступу до публічної...
Програма USAID DOBRE підготувала відеороз’яснення на тему: «Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації...
22 листопада 2024
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий список фіналістів
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий...
Завершився другий етап конкурсу «Громада на всі 100», під час якого серед 261 громади обрали 40 учасників, що...
22 листопада 2024
Розмежування повноважень органів місцевого...
18 листопада у Бучі відбувся круглий стіл щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування та органів...