Громадське обговорення змін у шкільній мережі – що варто знати. Частина 1

Авторка: Алевтина Седоченко, експертка Програми «U-LEAD з Європою»


Одна з новацій освітнього законодавства стосується громадського обговорення і його нових термінів. Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», який набув чинності у серпні 2021, поставив для багатьох засновників закладів освіти і керівників органів управління освітою сільських громад складне питання – як проводити громадські обговорення для зміни шкільної мережі?

Детальний аналіз правил функціонування профільної школи див. у матеріалі Сергія Дятленка Як «закон про ліцеї» вплине на освіту в громадах

Нині будь-яка зміна шкільної мережі в сільській місцевості потребує громадського обговорення тривалістю  не менше ніж 1 рік. Тобто проєкт рішення місцевої ради про реорганізацію, зміну типу чи ліквідацію закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості має бути оприлюдненим за рік до прийняття відповідного рішення.

До прикладу, якщо проєкт оприлюднено 1 жовтня 2021 року, то фінальне рішення за результатами громадського обговорення може бути ухвалено не раніше 1 жовтня 2022 року. Фактично це відтерміновує початок оптимізації мережі закладів освіти на літо 2023 року, оскільки такі зміни можна робити в міжнавчальний період.

Пам’ятаймо, що органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та профілів навчання.

Отже, саме сьогодні варто подумати про якісну підготовку громадського обговорення, вивчення громадської думки та проведення інформаційної роботи з громадськістю для того, аби оптимізаційні процеси проходили конструктивно і відповідно до законодавства, а їх результати мали позитивний вплив на розвиток освіти в громаді і були сприйняті громадськістю. Треба також усвідомлювати, що громадське обговорення потребує часу на підготовку і проведення, ресурсів, зокрема, людських, налагодження співпраці і комунікації не тільки між учасниками освітнього процесу, а й між усіма мешканцями громади.

Законом України “Про місцеве самоврядування” (ст. 13) «Громадські слухання» зазначено, що порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади. На сьогодні законодавчо не внормовано як саме мають організовуватися громадські слухання\обговорення щодо реорганізації, зміни типи чи ліквідації закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості. Звернемося до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженому Постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996, яким рекомендовано керуватися органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю (п. 5 даної Постанови).

Отже, на що треба звернути увагу щодо правильної організації громадського обговорення з дотриманням необхідних процедур і вимог?

 

Що таке громадське обговорення?

 

Існує уявлення, що громадське обговорення це – збори громадян, на яких має бути обговорено і ухвалено певне рішення. Таке розуміння громадського обговорення певним чином, вводить в оману як керівництво ОМС, так і мешканців громади, дозволяє маніпулювати процесом і результатами громадського обговорення, ба більше ставити їх під сумнів. 

Це звужує можливості використання усього інструментарію, наданого законодавцем, для залучення  громадян до участі в управлінні, організації їх вільного доступу до інформації про діяльність ОМС, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості в діяльності цих органів.

У Порядку проведення консультацій з громадськістю визначено, що публічне громадське обговорення є однією з форм проведення консультацій з громадськістю - “консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма)”.

Ініціювати проведення консультацій з громадськістю (громадських обговорень) можуть виконавчі органи, громадські ради, громадські об’єднання, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації, інші товариства та установи, легалізовані відповідно до законодавства.

 

В яких формах може відбуватися громадське обговорення?

 

Публічне громадське обговорення може проводитися у різний спосіб, зокрема як:

  • конференції, семінари, форуми, громадські слухання, “круглі столи”, збори, зустрічі з громадськістю, громадські приймальні
  • теле- або радіо- дебати, дискусії, діалоги, інтерв’ю та інші передачі теле- і радіомовлення, Інтернет-конференції*, телефонні “гарячі ліній”, інтерактивне спілкування в інших сучасних формах.
*в умовах карантинних обмежень проведення електронних консультацій з громадськістю є альтернативою проведення консультацій з громадськістю у формах, які передбачають безпосереднє очне спілкування громадян (зустрічі з громадськістю, збори, тощо)
 

Отже, в статуті громади варто прописати всі форми проведення публічного громадського обговорення для того, аби використовувати повний спектр можливостей реалізації цієї форми консультацій з громадськістю, правильної та ефективної організації і проведення громадських обговорень.

Новації освітнього законодавства стосовно термінів громадського обговорення щодо змін шкільної мережі в сільській місцевості можуть сприйматися неоднозначно, адже відтерміновують реальні дії щодо оптимізації шкіл. Проте, вони відкривають для ОМС можливості ґрунтовної підготовки варіантів плану створення спроможної мережі закладів, вивчення думки мешканців громади, проведення відповідної інформаційної роботи і публічного громадського обговорення.

Основними факторами успішності такого обговорення є ретельна підготовка і дотримання процедур, про яке будемо говорити в наступних матеріалах на сайті https://decentralization.ua.

Пам’ятаймо, що створення мережі закладів освіти – це не тільки «освітнє» завдання. Це справа всієї громади, адже рівень розвитку громади не може бути вищим за рівень розвитку освіти в громаді.

Очікуйте продовження матеріалу незабаром.


Ця публікація підготовлена за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Зміст матеріалу є відповідальністю виключно його авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає офіційну позицію Програми «U-LEAD з Європою».

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Читайте також:

23 грудня 2024

Децентралізація 2024: підсумки року

Децентралізація 2024: підсумки року

Чим запам’ятається 2024 рік учасникам процесу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади?...

23 грудня 2024

«Агенції регіонального розвитку мають проявити лідерство у посиленні спроможності громад», - Олексій Рябикін

«Агенції регіонального розвитку мають проявити...

Плани та пріоритети Міністерства розвитку громад та територій щодо діяльності агенцій регіонального розвитку (АРР),...

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...