Аналіз Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти»

Автор: Сергій Дятленко, експерт з освітньої політики Програми «U-LEAD з Європою»

6 серпня Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», яким оновлено певні правила функціонування профільної школи. Поряд із цим, закон вплинув на вирішення і ряду інших питань. В метушні перед початком навчального року багато хто відніс ознайомлення з новинками на пізніший термін – і прогадав, бо окремі норми змушують діяти вже. З них і розпочну огляд змін.

Реорганізація закладів загальної середньої освіти. Тепер законом «Про повну загальну середню освіту» (абзац 2 частини 2 ст 32) передбачено, що будь-якій зміні шкільної мережі в сільській місцевості має передувати громадське обговорення тривалістю  не менше ніж 1 рік! Тобто проєкт рішення про реорганізацію, зміну типу чи ліквідацію закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості має бути оприлюдненим за рік до прийняття відповідного рішення.

До змін закон не визначав строків громадського обговорення та й вимагав його лише про реорганізації та ліквідації. Тепер же при усіх змінах, включаючи і при зміні типу, або як ми звикли це називати – при «пониженні ступеня» закладу.

Ця норма фактично блокує внесення змін в мережу влітку 2022 року, принаймні значно ускладнює її і здорожчує для органів місцевого самоврядування, бо максимально, що вони зможуть встигнути зробити, то це оприлюднити проєкт рішення в другій половині серпня, а ще ж після майбутнього рішення потрібно буде за 2 місяці попередити працівників про можливе звільнення, та й графік сесій не завжди сприятливий.

Зважаючи на цю норму, засновники, які планують внести зміни в свою мережу закладів загальної середньої освіти, мають зробити це просто терміново до початку навчального року.

Приведення типів закладів загальної середньої освіти у відповідність з законодавством. Жодних змін не зазнала норма Закону України «Про освіту», яка відводила 5 років на переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом. Отже з 28 вересня 2022 року в територіальних громадах не може бути жодних ЗНЗ зі ступенями (звідки і йде поняття «пониження ступеня»), НВК чи НВО. Лише початкові школи, гімназії і ліцеї. На приведення у відповідність або «перейменування» у всіх ще є рік.

Ліцеї. Про ліцеї написано багато, в різних місцях і з різними строками впровадження. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства. Всі територіальні громади мають право бути засновниками ліцеїв. При цьому їм потрібно виконати умови, визначені в законі:

• створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;
• підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;
• забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;
• забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет з характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, у тому числі у пансіоні;
• забезпечення здобувачів освіти харчуванням у порядку та відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 2027 року, коли профільна середня освіта у ліцеях буде здобуватися протягом трьох років, потрібно буде виконувати ще три умови:

• функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії. Однак, за рішенням засновника ліцей зможе також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти;
• функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);
• забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством.

Перелік вимог не є виключним, оскільки вони можуть бути передбачені ще в ліцензійних умовах та в положенні про ліцеї, що його має затвердити Кабінет Міністрів України.

Закон зобов’язує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, обласні (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київську та Севастопольську міські ради до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

Початкові школи і гімназії. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради. Обласні чи районні ради не можуть бути засновником таких закладів освіти.

З 2027 року початкові школи мають функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи гімназій. Також окремими юридичними особами мають бути гімназії. Але, як вже згадувалося, за рішенням засновника ліцей зможе забезпечувати здобуття базової загальної середньої освіти і, навіть, початкової.

Також  з 2027 року дошкільні структурні підрозділи початкових шкіл чи гімназій мають розміщуватися в окремій будівлі або відокремленому приміщенні з окремими входом/виходом і територією для вихованців дошкільного підрозділу.

Військово-цивільні адміністрації. Закон вносить до повноважень військово-цивільних адміністрацій населених пунктів на відповідній території прийняття рішень відповідно до законодавства щодо врегулювання правових, організаційних та економічних засад функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.

На час дії в окремих областях, частинах територій областей військово-цивільних адміністрацій повноваження органів місцевого самоврядування, передбачені Законом України Про повну загальну середню освіту, здійснюють на відповідних територіях військово-цивільні адміністрації.

Безпечне освітнє середовище. Варто зазначити, що засновник має забезпечувати в закладах освіти безпечне освітнє середовище. Законом окремо визначено, що це: сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Опорний заклад. Законом змінено визначення опорного закладу. Тепер це заклад загальної середньої освіти, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників (за потреби) до цього закладу і у зворотному напрямку, а також забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу, безпечне освітнє середовище та спроможний відповідно до вимог цього Закону забезпечувати здобуття на належному рівні початкової, базової та/або профільної середньої освіти на рівні державних стандартів.

Ця публікація підготовлена за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Зміст матеріалу є відповідальністю виключно його авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає офіційну позицію Програми «U-LEAD з Європою».