Миколу Богатиря знають у Переяславі як краєзнавця, патріота, популяризатора активного туризму, захисника історичних пам'яток та вікових дерев. Він засновник інформаційно-просвітницького центру, масового запливу через Дніпро над затопленими селами Переяславщини, селфі-веломарафону. Неодноразово ставав переможцем загальноміського конкурсу «Людина року». А його патріотично-просвітницькі маршрути визнані кращими в області. Переяслав.City розповідає історію активіста, який надихає інших змінювати місто на краще.

 

Микола Богатир отримав звання "Громадський діяч року-2020"

 

Усе почалося з веломандрівок

 

– З 2006 року почалися мої пошукові експедиції. Я захоплювався велоспортом, багато їздив Переяславщиною та навколишніми районами, досліджував пам’ятки, вікові дерева, шукав цікаві об'єкти, – розповідає 36-річний Микола Богатир. – Мені подобається отримувати інформацію не з книг, а безпосередньо під час поїздок, спілкування зі старожилами. Коли знаходиш щось унікальне, маловідоме, це надихає на подальші пошуки.

Згодом цікаве дозвілля переросло в місію – популяризувати історичні й природні надбання краю. У 2014 році Микола Богатир створив громадську ініціативу «Корінь нації» і поставив собі завдання: віднайти якнайбільше локацій та об’єднати їх у туристичні маршрути. Одним із перших став маршрут «Топ-10 визначних дерев Переяславщини».

– До нього увійшли природні скарби міста: Спаський дуб з понад півтисячолітньою історією і так званий дуб української нації, який росте біля Вознесенського собору, побудованого в 1700 році коштом Івана Мазепи. За однією із версій, дуб – ровесник собору. Дерево є на малюнку Тараса Шевченка «Вознесенський собор у Переяславі» 1845 року. Біля нього бували Іван Мазепа, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко. Зараз біля дуба встановлена інформаційна табличка з QR-кодом.

 

 

Інші цікаві об’єкти природи, знайдені у період експедицій, – береза-тризуб у селі Дем'янці та «відьмина мітла» на акації поблизу Цибель – увійшли до маршруту «Незвідана Переяславщина». Він також включає кургани «Три брати», Змієві вали, давньоруське городище, руїни церкви-ротонди, пам'ятник Тарасу Трясилу та оглядовий майданчик у Циблях з краєвидом на Дніпро та затоплену церкву Святого Іллі – топове місце серед туристів.

– Береза-тризуб сподобалася учасникам всеукраїнського туристичного маршруту «Вишиваний шлях» та ведучому тревел-шоу «Орел і решка» Євгену Синельникову, який знімав програму на Переяславщині, – зауважує автор маршруту.

 

 

 

Підтримка обласної влади

 

Загалом громадська ініціатива розробила близько 40 маршрутів, до яких увійшли різноманітні об’єкти: архітектурні та археологічні пам’ятки, оборонні споруди, залишки стародавніх поселень, руїни храмів, кургани, вікові дерева, криниці.

У 2018 році проєкт Миколи Богатиря «Корінь нації – мандрівка Україною крізь віки» переміг в обласному конкурсі проєктів у сфері національно-патріотичного виховання. На його реалізацію виділили з бюджету області 99 тисяч гривень.

– Проєкт об’єднує чотири патріотично-просвітницькі маршрути,– розповідає Микола. – Найдовший, автомобільний, охоплює близько сотні локацій, розташованих на території Бориспільського та Броварського районів. Пішохідний маршрут «Україна-1187» – це презентація найцікавіших місць Переяслава. Велосипедний «Незвідана Переяславщина» включає об’єкти, розташовані поблизу міста. А річковий маршрут на байдарках або човнах пролягає над селами Переяславщини, затопленими водами Канівського водосховища.

Завдяки співпраці з управлінням молодіжної політики та національно-патріотичного виховання КОДА біля 29 туристичних локацій на Лівобережжі Київщини, які увійшли до одного з маршрутів, встановили таблички з QR-кодами. Просканувавши їх, туристи можуть переглянути відеосюжети про об’єкти. Відеоролики наповнені розповідями науковців, дослідників історії краю, серед яких два Герої України – Левко Лук'яненко та Анатолій Паламаренко. На Переяславщині таких табличок одинадцять.

 

 

– Після перемоги проєкту в області мене залучили до експертної групи, яка допомагає розвивати патріотичні маршрути в інших містах Київщини. Я провів ряд промо-турів для представників туроператорів, гідів, блогерів, щоб вони побачили туристичний потенціал Переяславщини, – зазначає краєзнавець.

 

Народний музей поповнюється експонатами

 

У 2019 році Микола Богатир створив у Переяславі інформаційно-просвітницький центр (або народний музей). Міська влада надала приміщення в безоплатне користування на два з половиною роки.

 

 

– Під час велоекспедицій накопичувалися фото- й відеоматеріали, інформація, цікаві предмети. Я зрозумів, що має бути центр, де можна ділитися напрацюваннями. У центрі відвідувачі дізнаються про історію краю, найцікавіші локації Лівобережної Київщини, визначних діячів Переяславщини, туристичні маршрути, де придбати сувенірну продукцію. При цьому не витрачають коштів, бо це соціальний проєкт. На території центру постійно проводяться екскурсії та квести для дітей.

Поки що активно використовують лише інформаційну кімнату центру. Її наповнюють банери із зображеннями об’єктів туристичних маршрутів «Корінь нації – мандрівка Україною крізь віки» та найвідомішими цитатами із творів Тараса Шевченка, які він написав на Переяславщині, карти, фото, деякі експонати. На одній зі стін кімнати залишають побажання відомі люди, меценати, які зробили вагомий внесок у розбудову народного музею. Перший відвідувач з певного міста чи села, може написати на іншій стіні назву свого населеного пункту й дату перебування. Таким чином відстежують географію відвідувачів центру.

 

 

– На жаль, приміщення в жахливому стані й потребує капітального ремонту. Поки він не зроблений, немає сенсу виставляти експонати. А зібралося вже багато цікавого. Наприклад, є все необхідне для експозиції «Дерева видатних особистостей».

За підтримки науковців, громадських діячів я дістав фрагменти найвідоміших дерев України: тисячолітнього дуба Максима Залізняка, який росте на території урочища Холодний Яр, 700-річного Запорізького дуба, пам'ятки острова Хортиця, під яким відпочивав Богдан Хмельницький, Лесиного ясена, що ріс біля замку Любарта в Луцьку, під яким свого часу любила відпочивати Леся Українка. Веду перемовини, щоб у народний музей передали фрагмент верби, яку посадив Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні в Казахстані. Дерево зберігається в одному з музеїв країни.

 

 

– Зібралося чимало експонатів і для краєзнавчої кімнати: ткацький верстат, жорна, прядка, паля із залізним наконечником, яка була частиною мосту через Дніпро в 1914 році, зуб мамонта та інші. Назвемо кімнату «Заборонено не чіпати». Бо багато експонатів у музеях стоять за склом, а ми, навпаки, хочемо, щоб туристи могли до всього доторкнутися.

Кілька років тому Микола Богатир почав збирати клеймовану цеглу. Це стало одним із напрямків роботи під час велоекспедицій.

– Маю до сотні екземплярів, але не гонюсь за кількістю. Клеймовану цеглу випускали на території Російської імперії із середини ХІХ століття й припинили в СРСР в тридцяті роки ХХ-го. Клеймо засвідчувало, що продукція якісна, і було тодішнім брендом. У нашій місцевості можна знайти цеглу зі знаком «КГ» (князь Горчаков або Костянтин Горчаков) з Ташанського заводу Горчакових. Також нерідко зустрічається клеймо «БК». Поки що виставка клеймованої цегли діє у приміщенні туристичного центру «Переяслав», з яким я співпрацюю. Але маю надію, що колись вона переїде в народний музей.

 

Заплив та селфі-веломарафон

 

У 2016 році Микола Богатир за підтримки керівництва міста й району вперше організував заплив «Дніпро Ревучий» у пам’ять про затоплені села Переяславщини. Відгукнулося 15 плавців. У наступні роки кількість учасників зросла, масштабнішою стала й промоція.

У 2021 році відбувся наймасовіший заплив: 46 сміливців здолали дистанції через Дніпро в три й десять кілометрів. Серед них був рекордсмен України Михайло Романишин, організатор 50-кілометрових запливів Сергій Шумов, колишній та теперішній очільники Переяслава.

 

 

У 2017-му ГІ «Корінь нації» стартувала з проєктом "Селфі-веломарафон" – учасники їздили маловідомими місцями Переяславщини, шукали певні об’єкти й фотографувалися на їхньому фоні. Хто приїхав швидше й віднайшов найбільшу кількість локацій, той – переможець.

 

 

– У цьому році селфі-веломарафон доріс до формату селфі-автомарафон. Маємо намір збільшити кількість об’єктів, дистанцію, залучити більше учасників. Захід відбудеться у вересні за підтримки місцевої влади. Уже починаємо готуватися до нього.

 

Найголовніші зміни за роки незалежності

 

– У мене ніколи не було думок виїхати з Переяслава. Навпаки, хочу зробити так, щоб місто стало туристично привабливим і до нього всі приїжджали, – щиро каже Микола Богатир. – Були наміри подорожувати, побачити світ. До 2015 року відвідав десять країн. А потім у мені щось перевернулося. Якщо кудись їхати, то має бути користь із поїздки. Почав їздити в експедиції, а не на відпочинок.

Я хотів виїжджати за кордон. Але побачив, що ти робиш для розвитку міста й мені захотілося також щось зробити

Від багатьох переяславців чув: «Я хотів виїжджати за кордон. Але побачив, що ти робиш для розвитку міста й мені захотілося також щось зробити». Такі слова мене ще більше надихають. Щоправда, майже все живе на ентузіазмі, власним коштом, і без фінансової підтримки ззовні складно зробити щось дійсно вагоме.

 

 

– За період незалежності Переяслав змінився на краще. Мене тішить, що місту повернули історичну назву. Це був довгий і нелегкий процес. Переяславці почали цікавитися правдивою історію міста. Уже не пишаються подіями радянського періоду й пам’ятниками, які псують імідж Переяслава й України загалом.

Завдяки роботі інформаційно-просвітницького центру багато краєзнавців, науковців, гідів дізналися про маловідомі, але варті уваги історичні об’єкти Переяславщини. Розроблені нами річкові й веломаршрути опосередковано дали поштовх, щоб у місті з’явилися два пункти прокату байдарок, прокат велосипедів. Запрацював інформаційно-туристичний центр «Переяслав», де гості можуть замовити екскурсію та придбати сувенірну продукцію.

У мене є мрія: розказати тисячам дітей про нашу історію та культуру. Хочу, щоб після цього хоча б частина з них виросла справжніми патріотами України.

 

Авторка: Юлія Строчинська, кореспондентка

---

 

Матеріал підготовлено в рамках спецпроєкту «Творці нових громад». Спецпроєкт створено для інформаційного порталу «Децентралізація» в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який виконується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC).

ЧИТАТИ ІСТОРІЇ З ІНШИХ ГРОМАД