Безбар’єрність міського простору починається з конкретних рішень, які дають людям більше самостійності у щоденному житті. Досвід Дніпра показує, як в одному маршруті можна поєднати зміни у пішохідній і транспортній інфраструктурі та зробити пересування містом доступнішим для людей з різними потребами. Розповідаємо, які рішення вже впроваджують у громаді та як вони змінюють щоденний досвід містян.

Доступність міста визначається не лише тим, чи можна безперешкодно потрапити до будівлі або пройти тротуаром. Не менш важливо, чи здатна людина самостійно скористатися громадським транспортом і дістатися до потрібного місця.

Для ветерана 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Алмаса Хазієва це питання добре знайоме з власного досвіду. 62-річний Алмас має подвійну ампутацію ніг і працює у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова, де займається психологічною реабілітацією поранених.

До початку облаштування безбар’єрного маршруту пересування містом було для нього значно складнішим. На зупинці не було тактильної плитки та спеціальних бордюрів, а посадка в трамвай вимагала долати високі сходинки.

«На трамвай треба було високо підніматися, це було важко», – згадує Алмас.

Такий досвід актуальний і для інших ветеранів. 22-річний Олександр Теплов говорить, що людям, які тільки починають реабілітацію та вчаться ходити на протезах, високі підйоми можуть даватися особливо важко. У деяких випадках допомогу можуть надати працівники транспорту. Проте, на думку Олександра, цього недостатньо для системної доступності.

«Працівники можуть докласти максимум зусиль, щоб зробити поїздку комфортнішою. Але доступність не має залежати від людської допомоги – вона має бути закладена в самому середовищі», – пояснює він.

Саме на усунення таких бар’єрів спрямоване облаштування Маршруту №1 у Дніпрі. Його визначили для першочергових робіт через центральне розташування, високе транспортне навантаження та близькість важливих об’єктів міської інфраструктури.

Зміни охоплюють як пішохідну, так і транспортну частину маршруту. Тут оновлюють тротуари, бордюри та пішохідні зони, а на зупинках облаштовують підвищені посадкові платформи, навіси та місця для людей, які користуються кріслами колісними.

Водночас модернізували трамвайну інфраструктуру: відремонтували колії, переїзди, контактну мережу та опори на перехресті проспекту Яворницького, вулиць Короленка та Мономаха. Після проведення цих робіт на маршруті змогли запустити низькопідлогові трамваї.

Облаштування Маршруту №1 – лише частина масштабнішої роботи з адаптації міського простору. За словами керівниці архітектурного сектору у складі ГоловАПУ Ксенії Донецької, йдеться про комплексне переосмислення міської інфраструктури відповідно до принципів безбар’єрності.

Проєкт «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах» ЦЕРА реалізує за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.