Керівниця проекту Світлана Демко розповідає, що Асоціація «Відкриті серця» працює з молодими людьми, більшість із яких визнані недієздатними. З багаторічного досвіду спілкування з ними жінка знає, що ця молодь хоче та може працювати. Утім непоодинокими є ситуації, коли в родинах гальмують розвиток дітей з інвалідністю, не даючи їм шансів вправлятись у самостійності та набувати нових навичок.
«На території наших соціальних майстерень молодь з інвалідністю працює у різних сферах: створюють сувеніри, обробляють деревину, виготовляють свічки та мило. Основна майстерня стосується догляду за рослинами. Упродовж останніх 15 років ми з командою Асоціації часто бували за кордоном і бачили, як цікаво та якісно бувають організовані місця для зайнятості людей із важкими формами інвалідності. Особливо мене вразило господарство в одному польському селі, яке відвідала у 2018 році в рамках навчальної поїздки, організованої Проектом ПРОМІС. Це була спільнота, заснована місцевим пастором для тих людей з інвалідністю, які залишились без батьків. Ми побачили масштабне господарство: теплиці й городи, коні та кози, велика сироварня. Там живуть і працюють люди з такими ж фізичними можливостями, як і наші підопічні. Цей досвід дуже надихнув, і я твердо прийняла рішення знайти спосіб облаштувати сучасну теплицю й у нас на Вінниччині. А Проект ПРОМІС допоміг реалізувати цю ідею», — поділилася Світлана Демко, голова Ради Асоціації захисту прав та допомоги людям з інвалідністю «Відкриті серця».
У межах втілення проекту теплицю площею 100 м2 обладнали автоматичним крапельним поливом, опаленням, освітленням, вентиляцією та кількаярусним устаткуванням для комплексного вирощування рослин. Завдяки задіяним технологіям вона працює цілорічно. Простір тепличного комплексу є безбар’єрним, тож тут можуть повноцінно працювати люди на інвалідних візках. Світлана Демко розповіла, що запуск роботи супроводжувався консультаціями фахівців тепличного господарства, експертиза яких допомогла грамотно налагодити стабільне вирощування рослин. Навесні 2019 року тут уперше висіяли помідори, огірки, перці, брюссельську капусту, кольрабі, квіти й різноманітні пряні трави.
«Нашим ключовим завданням було не просто організувати роботу теплиці, а створити навчальний простір для молоді з інвалідністю. У рамках проекту дібрали групу із 16 осіб з інвалідністю та 10 осіб, які надають їм супровід, — здебільшого це мами учасників. У березні–квітні провели п’ять дводенних модулів підготовчого навчання на різні теми: розвиток мотивації до трудової діяльності, техніка безпеки при роботі в теплиці, технології вирощування квітів, кущів, дерев, трав, мікрогріну», — додала Світлана Демко.
На цей час на базі теплиці організовано вісім робочих місць, молоді люди працюють почергово згідно з індивідуальними графіками. Наталія Лозіцька, членкиня Асоціації «Відкриті серця» та мама дівчини з інвалідністю, стала однією з цих 10 осіб, які надають супровід працівникам теплиці.
«Зазвичай працюємо групами по 8–10 осіб. Моя роль — не контролювати, а підтримувати й м’яко направляти молодих людей у їхній роботі. Наприклад, треба наповнити горщики землею для посадки садового матеріалу. Показую, як виконувати завдання, якими інструментами користуватись, допомагаю створити безпечне місце для роботи. Можу щось підправити, відповісти на запитання, але по суті вони роблять усе самостійно: пікірують саджанці, зрізають зелень, поливають рослини, переносять горщики. Робота не всім дається легко, адже діти мають різні ступені ураження кінцівок, порушення координації рухів. Але я бачу на власні очі, які вони всі щасливі, що можуть стати в ряд зі звичайними людьми, бути корисними, займатися прикладною справою. Спостерігаю, які вони горді за себе, що працюють, — це безцінний досвід. Моя донька Катерина, якій зараз 24 роки, також іноді працює в теплиці. Вона переміщується на інвалідному візку. Одного разу я була у групі супроводу, поки вона працювала. Таке враження, що змогла побачити доньку сторонніми очима: як вона відкривається до нового, спілкується з товаришами, розвивається. Знаю, що кожні батьки теж помітили б, з яким захопленням їхні діти працюють, як по-новому проявляються, якщо дати їм таку можливість. Для мене це було відкриттям. Діти справді можуть бути зовсім іншими, ніж ми звикли їх сприймати в повсякденному житті», — розповіла Наталія Лозіцька.
Цього року «Відкриті серця» орендували додаткову землю для обробки, тож тепер на території соціальних майстерень є 40 соток землі, де вирощують городину, щоб доповнити харчування підопічних і персоналу здоровими, екологічно чистими продуктами. Розсаду з теплиці переносять дозрівати у відкритий ґрунт, а також її беруть молоді люди з інвалідністю для вирощування вдома. Крім того, вони можуть брати й готові овочі, аби пригостити рідних, а заодно показати плоди своєї праці. Таким чином Асоціація вже другий рік поспіль повністю забезпечує овочами, консервацією та соліннями своїх представників і користувачів послуг реабілітаційних програм. Надалі продукцію, виготовлену в соціальних майстернях, продаватимуть — для цього нещодавно побудували «Крамницю здобутків». Карантин трохи пригальмував ремонтні роботи у приміщенні, але вже зовсім скоро двері крамниці буде відчинено для відвідувачів.
«Головне для нас — психічне здоров’я отримувачів наших послуг. Ми не маємо права змушувати їх працювати. Відтак не можемо бути тим підприємством, яке стабільно нарощує обсяги продукції та ефективність. Грамотно й делікатно працюємо з мотивацією підопічних і не завжди можемо протистояти вагомим зовнішнім обставинам. Вважаю дуже цінним те, що наші підопічні займаються прикладними справами: надалі вони зможуть використати набуті навички в житті, наприклад допомагаючи рідним на городі. Коли ми лишень розпочали роботу в теплиці, я помічала велике здивування деяких батьків, що їхні діти можуть щось таке робити, що їм можна, зрештою, довіряти. Більше того, ці молоді люди часто виконують поставлені завдання краще за батьків. У нас є молодь із синдромом Дауна — просто унікальні робітники, дуже акуратні та педантичні. Досвід показує: якщо співпрацювати із хорошими психологами, соціальними педагогами, інструкторами з праці, то дітей у результаті неможливо відірвати від роботи», — поділилася Світлана Демко.
Ініціатори проекту ставили собі за мету передати досвід побудови інклюзивної моделі трудової зайнятості колегам з інших міст і регіонів. Для цього було підготовлено відеоуроки з формування навичок роботи в теплицях, матеріали яких викладено спрощеною мовою задля максимальної доступності. У 2019 році завдяки проведеним виїзним практичним семінарам і майстер-класам Асоціація поширила досвід ведення тепличного господарства сім’ями дітей з інвалідністю у восьми районах області. Додатково у вересні 2019 року було проведено одноденний тренінг «Тепличне господарство та комплексне робоче місце — шлях до добробуту родин людей з інвалідністю», де 40 учасників отримали знання та практичні навички з облаштування тепличного господарства і створення інклюзивних робочих місць у власному господарстві. Також у місцевому молодіжному центрі «Квадрат» відбулася робоча зустріч з 30 представниками органів місцевого самоврядування й бізнесу, на якій спільно розробляли політику розвитку соціального підприємництва у Вінниці та ділились досвідом організації трудової зайнятості людей з інвалідністю. На всіх проектних заходах розповсюджували друковані інформаційні матеріали про втілену ініціативу.
У зв’язку з розширенням земельної ділянки в організації виникла потреба в залученні сільськогосподарської техніки, адже фізичної сили для обробки землі вже не вистачає. Рішення знайшлося досить швидко: Асоціація виграла грант у межах програми «Україна — житниця майбутнього» від компанії «Байєр», і в рамках реалізації грантового проекту придбала мототрактор із навісним обладнанням. Крім цього, було придбано дві розбірні теплиці, з якими буде набагато зручніше проводити виїзні навчання. Представники Асоціації вважають, що головне — надихнути людей з інвалідністю та їхні родини, показавши, що ефективна трудова зайнятість для них є цілком можливою. Невдовзі організація планує зняти додаткові аграрні відеоуроки та провести майстер-класи у п’яти громадах області. Восени також заплановано організувати першу інклюзивну виставку-ярмарок «Свято врожаю».
Отже, за підтримки Проекту ПРОМІС вінницька молодь з інвалідністю отримала доступні професійні навички, облаштовані інклюзивні робочі місця, нову можливість для самореалізації та розвитку. Утілена ініціатива дала об’єднавчу силу й опору людям з інвалідністю та їхнім родинам. А громада здобула уніфіковану модель зайнятості із супроводом, що дає вагомий поштовх для подальшої розбудови соціального підприємництва як на Вінниччині, так і за її межами.
