В Асканії-Нова та Присиваській ОТГ встановили сотні вуличних ліхтарів, які утримують самі люди. «Децентралізація» спробувала розібратися у плюсах та мінусах цього ноу-хау.

Автор: Дмитро Синяк 

- Я це придумав ще тоді, коли працював сільським головою Хлібодарівки, – розповідає голова громади Асканія-Нова Віталій Свінціцький. – Раніше ж вуличні ліхтарі у селищах та селах ставив колгосп, він же за них і відповідав. Я ж придумав купувати за рахунок бюджету світильник, реле та проводку, а оплату електроенергії вже перекладати на мешканців. Сума виходила невеличка: близько 5-6 грн на місяць, бо лампи ми використовували тільки енергоощадні.

- Чотири  роки тому ми почали застосовувати цю практику у Григорівці, і від нас її перебрали до себе хлібодарівці, – не погоджується «права на винахід» голова Присиваської ОТГ Сергій Кліщевський. – Власне, ліхтарі ми купували навіть не за гроші сільради, а за гроші різноманітних порушників. Викинув сміття у лісопосадці – купуй дроти та ліхтарі. Попався – з тебе 3-5 ліхтарів, залежно від розміру провини. А якщо хтось відмовлявся, сільрада не йшла йому назустріч у певних питаннях. А це ж закон підлості: щойно ти десь начудив, завтра тобі доведеться туди прийти і про щось просити…

Кому б не належала «ліхтарна» ідея, вона виявилася вдалою. У Хлібодарівці спершу у якості експерименту ліхтарі поставили тільки працівникам сільської ради. Вийшло в акурат 25 світильників. Але згодом інші селяни почали просити, щоб такі ж самі ліхтарі поставили і їм. Таким чином кількість вуличних ліхтарів збільшилася з часом до 120.

- Коли я став головою громади Асканії-Нова, то теж запропонував місцевим жителям поставити у себе ліхтарі за такою ж схемою, – веде далі Віталій Свінціцький. – І за три роки в усіх селищах громади з’явилося близько 300 ліхтарів. Як на мене, це чудова практика: матеріал і встановлення світильників ми оплачуємо з бюджету, а за світло вже платить населення. Спершу ти пропонуєш людям: «Хочете, щоб коло вашого будинку вночі горів ліхтар?». А згодом на вулицях сіл, де і за радянських часів була суцільна темрява, з’являється світло!

Голова Присиваської ОТГ Сергій Кліщевський та голова ОТГ Асканія-Нова Віталій Свенціцький припиписують кожен собі незвичне ноу-хау

Однак Сергій Кліщевський зазначає, що поступово почав відмовлятися від цієї практики.

- Площа Хлібодарівки – 200 га, а Григорівки – 500 га, – каже він. – Тобто 120 ліхтарів нам не вистачило б навіть на половину села. Є також інша проблема. Ліхтарі-то всі беруть, бо це ж халява, а потім починається: той не включив його, бо забув; у того лампочка згоріла; той вирішив зекономити свої 5 гривень. І от ти їдеш увечері по вулиці, на якій стоять десятки ліхтарів, і бачиш, що жоден з них не світиться. Ідеш сваришся з людьми: «Включіть ліхтар! Ми ж вам не просто так його подарували!» Вони включають, а наступного вечора починається те ж саме…

Один з перших вуличних ліхтарів у Григорівці, який утримують самі жителі села =>

Врешті-решт Сергій Кліщевський вирішив піти іншим шляхом: купити світлодіодні ліхтарі зі збільшувальним склом, які б повністю належали сільській раді. Енергоощадна тридцятиватна лампочка не використовує багато електроенергії, отже витрати на утримання таких ліхтарів є незначними.

- Завдяки «ліхтарному ноу-хау», Григорівка свого часу стала першим селом у районі, де з’явилося світло, – згадує Сергій Кліщевський. – Але відтоді багато змінилося. Ми стали великою потужною громадою. І тепер ті наші старі ліхтарі видаються мені якимись, м’яко кажучи, «сумненькими». Крім того, сваритися з людьми через включення ліхтарів – це вже не наш рівень. На це просто немає часу. Минулого року ми реалізували проект з освітлення частини вулиць у селі Іванівка. Цього року встановили сучасні системи освітлення ще на чотирьох вулицях в Іванівці. У Григорівці також освітили три вулиці та частково головний проспект. У Строганівці на ділянці довжиною 2 км зараз будуть ставити ліхтарі й навіть нові стовпи до них. Тобто будуватимуть лінії вуличного освітлення з нуля. У Павлівці теж освітлять центральну вулицю. На реалізацію цих проектів піде близько 2 млн грн з інфраструктурної субвенції. Також по 300 тис. грн до цієї суми додадуть генеральний підрядник будівництва величезної вітрової електростанції на наших землях – китайська компанія Power China і замовник будівництва, компанія «Сивашенергопром». Ці кошти будуть компенсацією за наші вулиці, розбиті тяжкими вантажівками будівельників.

Сергій Кліщевський зізнається, що вважає вуличне освітлення – «найбільш популістською темою». Адже коштує воно порівняно небагато, зате результат видно одразу.

- Я завжди стояв на тому, що після виборів треба проводити непопулярні реформи, витрачати на те, на що потім важко буде знайти гроші, – каже він. – Тому ми спершу інвестували у комунальну техніку, у дитячі майданчики, у школи. Зате цього року я вже сміливо кажу директорам шкіл: «Шкільні проблеми цікаві тільки тим, хто має дітей відповідного віку. А таких у нашій громаді близько половини. Іншим шкільна проблематика взагалі нецікава». Тож тепер ми займемося водогоном і – так, освітленням. Щоб усі бачили нашу перемогу!