Автор: Олександр Гнітецький, експерт з просторового планування Програми «U-LEAD з Європою»
2019 рік можна називати роком земельних аукціонів для об'єднаних територіальних громад. Їх проводили й раніше, але після передачі земель за межею населених пунктів громадам 2018 року кількість аукціонів значно зросла. Протягом 2015 року на торги були виставлені - 1494 лоти, у 2018 році - 3022. А вже сьогодні можна сказати, що 2019 рік значно перевищить показники 2018 року. Цьому є пояснення: майже вся сільськогосподарська земля в Україні використовується, але далеко не за всю землю офіційно сплачується орендна плата. Передати комунальні сільськогосподарські землі в оренду можна лише провівши аукціон, а оскільки рішення тепер залежать лише від громади, вигоду отримує також вона — цей процес значно прискорився.
Досвід чотирьох аукціонів в об'єднаних громадах Житомирської області показує, що розмір земельної ділянки впливає на вартість річної оренди. Як саме? В наведених графіках для Високівської та Новоборівської громад помітна залежність між розміром земельної ділянки та вартості оренди одного гектару. Для Потіївської та Пулинської громад в силу невеликої кількості лотів - графіки не мали доцільності.



У Новоборівській громаді на початку аукціонів для земельних ділянок до 10 гектарів ціна за оренду одного гектару стартувала з 10 тисяч гривень. На піку вона досягла 12,5 тисяч гривень. Проте, вже для земельних ділянок площею 60 га — ціна річної оренди склала 500 тисяч гривень (близько 8300 грн за гектар), для 129 га – 1,1 млн гривень (близько 8500 грн за гектар).
Тобто, якби вартість оренди гектару складала 10 тисяч гривень і для ділянки у 60 га, надходження до бюджету були б на 100 тисяч гривень більші, а для ділянки 129 га - вже на 190 тисяч гривень на рік. Цікаво, скільки коштів вдалося б залучити у разі поділу ділянки 60 га на дві по 30 га, або три по 20 га?
В структурі сільського господарства у країнах Європи проводять розподіл відповідно до площі земель, яку обробляють суб'єкти наступним чином: малі ферми (до 20 га), середні (20-100 га), великі (понад 100 га). І там прослідковується тенденція, що в країнах, де у сільському господарстві переважають малі та середні ферми над великими агропідприємствами — вартість землі значно вища.
На жаль, досі у нас переважає радянський підхід – більші підприємства мають бути ефективніші за середні та дрібні. Але виставляючи лоти площею 100 га та більше, ми навіть не даємо шансів малим та середнім фермерам.
Чимало земельних ділянок, які громади отримали у власність мають особливо цінні ґрунти. Оскільки ці землі переважно були передані із цільовим призначенням «Землі запасу», для підготовки лотів потрібно складати проєкт землеустрою для зміни цільового призначення земельної ділянки. У випадку наявності особливо цінних земель на ділянці, такі проєкти підлягають обов'язковій державній експертизі в Києві (відповідно до ст.9 ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації"). Боячись бюрократії, переважна більшість голів ОТГ приймають рішення "відрізати" особливо цінні частини від ділянок, щоб не мати справи з експертизою. З самої назви зрозуміло, що ці ґрунти найбільше б підходили для використання в сільському господарстві. Проте, вони виокремлюються з обігу юридично, але на практиці переможець аукціону сусідньої ділянки, від якої відділили особливо цінні ґрунти, успішно використовуватиме усю її площу, а сплачуватиме лише за частину.
Проведення земельних аукціонів може стати точкою зростання для бюджетів громад. У Новоборівській громаді земельні надходження складали 4,5 мільйони гривень на рік. Тепер, за результатами аукціону, щороку отримуватимуть ще додатково 2,5 мільйони. А громада використала лише 10% від отриманих земель. Потенціал ще величезний.
Читати на тему: Як громада на земельних торгах півтора мільйони заробила
Автор: Олександр Гнітецький
Теги:
Область:
Житомирська областьГромади:
Новоборівська селищна об’єднана територіальна громада Новоборівська територіальна громада
25 липня 2026
Майбутнє українських громад: Олександр Корнієнко - у подкасті «Врядування»
Майбутнє українських громад: Олександр...
«Якщо хоча б третина наших громад зможе одним реченням сказати, що це за громада і чого вона хоче,...
24 липня 2026
Реорганізація чи перепрофілювання: як не помилитися, створюючи ліцей
Реорганізація чи перепрофілювання: як не...
Сесія ради громади відбулася. Рішення ухвалено. Школа І–ІІІ ступенів має стати академічним ліцеєм і,...
24 липня 2026
Не лише для дипломатів: сім принципів нової...
Міжнародна діяльність українських громад за останні роки істотно змінилася. Якщо раніше вона часто обмежувалася...
23 липня 2026
Чи дійсно для створення мережі академічних...
Насправді цей процес потребує значно глибшого аналізу: передусім кількості майбутніх старшокласників та кадрового...