Слобожанська громада на Дніпропетровщині була однією з перших не лише в області, а і в Україні. Їй не було в кого перейняти досвіду, кого поставити у приклад, аби люди не боялися йти на об’єднання. Вони думали: об’єднуватися з містом районного значення чи розбудовуватися самим. Вирішили взяти всю відповідальність на себе і шукати однодумців серед сусідніх сіл. Аби ті не боялися, що їх забудуть, із ними підписали меморандум про зобов’язання центральної садиби. Документ став своєрідною гарантією того, що село отримає та чого не втратить. У 2015 році утворилася Ювілейна селищна територіальна громада з центром в селищі Ювілейне, до складу якої увійшло село Степове. Після декомунізації об’єднана громада змінила назву на Слобожанську.
Про те, як бути першопрохідцями децентралізації та як організувати освітню сферу, аби діти поверталися з міста у сільські школи – у проекті УКМЦ-DOBRE “Речники громад” розповіла заступниця голови Слобожанської громади Світлана Вусик.
Дніпропетровщина сьогодні – лідер за кількістю створених громад. Люди бачать успіхи сусідів і не бояться йти на об’єднання. Однією з показових ОТГ Дніпропетровської області є Слобожанська громада, яка очолює рейтинг фінансової спроможності у категорії з чисельністю населення від 10 до 15 тисяч.
“Ми були першопрохідцями у реалізації Закону “Про добровільне об’єднання громад. Це було нелегко, ми зважували всі за і проти. У нас не було з ким проконсультуватися, у кого побачити практику. Рішення ми приймали разом з людьми і 85% хотіли об’єднуватися, – говорить Світлана Вусик. – Ми були першими, тому було незрозуміло, чого чекати. Але зараз бачимо, що стратегію обрано вірно, і ми маємо результати, якими хочемо поділитися з іншими громадами, які тільки об’єдналися або ще роздумують”.
Слобожанське було не бідним селищем – бюджет складав 50 мільйонів гривень. Приєднане село Степове мало 500 тисяч гривень у рік. Світлана Вусик каже, що це дуже мало, коли село має утримувати дитячий садок, амбулаторію, займатися благоустроєм. У результаті децентралізації сумарний бюджет зріс у 6 разів. Сьогодні Слобожанська ОТГ не тільки собі заробляє, а і 21% бюджету передає державі (реверс) для розподілу дотацій іншим громадам.
***Реверсна дотація є результатом горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів.
“Ті, хто не йдуть на об’єднання, втрачають можливості вирішення проблем своїх людей. За три роки, які ми пройшли, ми змогли реалізувати ті амбітні плани, про які раніше не могли і мріяти”, – каже Світлана Вусик.
Аби мешканці приєднаного села Степового не боялися, що їх забудуть, із сільрадою підписали меморандум, який гарантував, що село отримає та чого не втратить. Заступниця голови каже, що меморандум розраховано на 5 років, проте уже за три роки вони встигли виконати 90% обіцянок.
За словами Світлани Вусик, люди дуже боялися закриття місцевої школи, де навчається близько сотні дітей. Тож громади задокументували, що навчальний заклад працюватиме.
У селі реконструювали приміщення колишнього будинку культури, у якому зруйнувався дах. Також збудували перший в області Центр безпеки.
“Ці три роки показали можливості об’єднаних громад самостійно приймати рішення, визначати стратегію, якою ми йдемо. Ми змогли збудувати знакові об’єкти, про які раніше тільки мріяли. На приєднаній території, у селі Степовому, збудували Центр безпеки. Це село віддалене від нас на 18 км. Зрозуміло, що поки пожежна машина доїде, то вона уже лише розгрібає результат пожежі”.
Центр безпеки побудували за кошти громади, а обладнання допомагала купувати Програма USAID DOBRE, з якою співпрацює Слобожанська ОТГ. Закупили електрогенератори, мотопомпи, комп’ютерне обладнання. Об’єкт відвідала Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Марі Йованович.
Наблизити послуги до людей – один із найвагоміших аргументів об’єднання Слобожанської громади, каже заступниця голови громади.
“Окрім додаткових повноважень і права самостійно вирішувати проблеми на своїй території, аргументом для нас була можливість наблизити послуги до людей – щоб їм не треба було їздити в райони, в область по довідку. У травні 2016 року ми відкрили перший в області ЦНАП серед ОТГ. Знову ж таки, ми були першими і не мали в кого повчитися, людей з досвідом такої роботи не було. Ми затвердили дорожні карти, де розписали, які документи має взяти адміністратор, аби видати ті довідки чи дозволи. Щоб робити все чітко і не ганяти людину з кабінету в кабінет”.
Сьогодні Слобожанський ЦНАП надає більше 100 адміністративних послуг, серед яких і оформлення біометричних паспортів.
“Коли приймали рішення про купівлю апарату для виготовлення біометричних паспортів, ми оцінювали: наскільки нам це дорого. Проте комфорт мешканців ми ставили в пріоритет. Але ця послуга настільки була актуальною для наших людей, що апарат повністю окупився менш ніж за рік”.
Також тут втілюється пілотний проект Мінсоцполітики, що розширює спектр надання соціальних послуг. Для оформлення субсидій чи інших документів людям більше не потрібно їхати в район.
Світлана Вусик говорить, що для зручності мешканців громади режим роботи Центру продовжили до 20:00. Таким чином людям не треба, наприклад, відпрошуватися з роботи, щоб отримати довідку. Також зміна графіку зняла проблему черг до ЦНАПу.
Із адміністраторами центру проводять заняття для покращення надання послуг, а також фінансово стимулюють найкращих співробітників. Креативні працівники проводять акції, тематично оздоблюють приміщення у свята.
На вході у ЦНАП встановили прозору скриньку, де відвідувачі можуть лишати свої відгуки у вигляді різнокольорових смайликів: червоних та зелених.
Заступниця голови говорить, що також планують заключити договір із Сервісним центром МВС, і люди могли би реєструвати, переоформлювати свої автівки у селищі.
“У спадок наша громада отримала суцільну розруху. Залишалося багато невирішеного, адже це було не в межах нашої компетенції. Раніше, коли до нас зверталися з проблемами, ми могли тільки поспівчувати, написати лист, щоб “звернути увагу”. Зараз ми отримали багато повноважень. Колись в районі від людей могли просто відмахнутися, а тепер вони йдуть до нас і вирішують свої проблеми”.
Слобожанська громада звела сучасну багатоповерхівку для понад сотні родин, які роками стояли у черзі на квартири. Соціальне житло збудували за рахунок місцевого і обласного бюджетів. Квартири повністю облаштовані: газова плита, ванна, автономне опалення.
“Це дуже дорого, але дуже потрібно. Не все вимірюється коштами. Бажаю всім громадам, щоб вони могли створити людям належні умови для проживання. Ви б бачили щасливі очі цих людей! Свої квартири отримали сім дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. Їм уже по 30 років, але в них немає спадщини, бо не було батьків. Вони самі заробляють, але жили у найманих кімнатах, які не в найкращому стані. Жінка вийшла і плакала: це її квартира, її речі, її ключ. Вітає всіх, всім дякує. Житло отримали вісім багатодітних родин, Герой України, ветерани АТО. Ті, хто ставали у чергу у 80-х роках, коли ще були “молодими спеціалістами”, а зайшли в квартиру сивочолими людьми. Вони говорили: “Невже ми дочекалися”.
Отримавши повноваження у галузі освіти, громада спочатку максимально ремонтувала, утеплювала приміщення. Адже раніше, переповідає Світлана Вусик слова директорки школи, у класах температура була не вище 15 градусів.
“На сьогодні ми зробили 80% запланованих робіт. Оновили навчально-методичні матеріали: є інтерактивні дошки, посібники. Ми перейшли на кабінетну систему навчання, аби максимально ефективно облаштувати тематичні кабінети. Адже щоб покращити якість навчання, треба оновлювати не тільки фасади, а і зміст. Щороку у нас збільшується кількість учнів. Коли ми тільки стали громадою – було 62 класи, зараз – 70 класів. Школи почали працювати у дві зміни”.
Одну зі шкіл реорганізували у навчально-виховний комплекс, де створили центр позашкільної освіти. Це дозволило організувати гуртки, клуби за інтересами для дітей. На базі однієї зі шкіл відновили роботу тиру. Світлана Вусик говорить, що багато їхніх дітей стають лауреатами, дипломантами конкурсів різних рівнів.
“Громада межує із містом Дніпро і за кращими знаннями їздили туди, а тепер вони зрозуміли, що не треба йти з дому за тридев’ять земель. Треба повертатися, бо вдома краще і освіта в нас не гірша. За три роки у нас стало на 300 дітей більше. Ми захоплені своїми дітьми і сподіваємось, що серед них будуть і зірки, і чемпіони”.
Розвивають і дошкільну освіту – спільнокоштом місцевого та обласного бюджетів у громаді за рік збудували новий дитячий садок на 220 місць.
У громаді діє комунальний заклад “Милосердя” для людей похилого віку, де вони можуть співати, танцювати, грати в шахи. Там є штатний перукар, який також може виїжджати надавати послуги вдома. На баланс закладу придбали мікроавтобус. Також через заклад купують путівки на санаторно-курортне лікування та надають матеріальну допомогу людям, які її потребують.
“У 2017 році ми затвердили Стратегію розвитку громади і визначили основні пріоритети. Бо зрозуміло, що одночасно все зробити неможливо. Тому ми визначили, куди громада повинна йти і як вона повинна першочергово витрачати гроші. Один із пріоритетів – створити комфортні умови для проживання на території громади. У рамках цього компоненту активізували роботу з благоустрою населених пунктів, особливо прибудинкових територій. Зараз реалізація виходить на фінішну пряму. Оновлюються тротуари, асфальтуються дороги, ставляться вуличні тренажери, будуються корти і дитячі майданчики”.
Окрім поточних робіт, у громаді є і активні люди, які пишуть проекти. Зокрема, це молодь. Із ініціативи Молодіжної ради біля школи побудували дендропарк.
“До створення залучали ландшафтних дизайнерів. Дендропарк став окрасою і родзинкою громади. Цьогоріч він уже встиг прийняти обласний конкурс “Учитель року”. Також молодь запропонувала створити молодіжну радіостанцію – написали проект, який підтримала Програма DOBRE”.
**
Минулого року до Слобожанської громади захотіло приєднатися сусіднє село. Наразі усі рішення вже підтримано і затверджено.
“Дуже багато залежить від командної роботи, від лідера, від ініціативних, креативних, відповідальних людей. Самому неможливо побудувати якесь чудо. У команди, яка працює, повинні світитися очі: вона має любити свою роботу, бути натхненною. Тоді результат буде скрізь – на території будь-якої громади. А якщо просто відбувати, вирішувати якісь “свої” питання, то толку не буде. Я вдячна людям Слобожанської громади за підтримку, співучасть, за те, що ми разом”, – додає заступниця голови Слобожанської об’єднаної громади Світлана Вусик.
Теги:
Область:
Дніпропетровська областьГромади:
Слобожанська територіальна громадаДжерело:
Український кризовий медіа-центр
19 листопада 2024
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада створює привабливі умови для бізнесу
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада...
Підприємництво та інвестиції є пріоритетним напрямком у стратегії розвитку Жовківської громади, яка розташована на...
25 жовтня 2024
«Стосунки між громадами треба було узаконити». Як Богородчанська громада співпрацює з сусідами
«Стосунки між громадами треба було узаконити»....
Марія Булейко (Марковська) Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Богородчанської селищної ради, що на...
18 жовтня 2024
У Лановецькій громаді стартував унікальний проєкт підтримки місцевого бізнесу
У Лановецькій громаді стартував унікальний...
У Ланівцях офіційно стартувала програма фінансової підтримки місцевого бізнесу, розроблена в межах Програми USAID...
14 жовтня 2024
У Терешках обладнали сучасне укриття в школі....
Авторка: Марія Булейко (Марковська) У Терешківській громаді, що на Полтавщині, – три заклади загальної середньої...