«Децентралізація публічної влади України в контексті стратегії розвитку Закарпаття» - таку тему для свого «круглого столу» обрали науковці УжНУ для дискусії із практиками виконавчої влади. Безпосередню участь у спілкуванні взяли й експерти Офісу реформ у Закарпатській області.
Чому ж так важливо провести, а не лише говорити про децентралізацію влади в Україні. На думку проректора УжНУ, доктора юридичних наук Мирослави Лендьел, окрім іншого, децентралізація – це можливість запровадження ефективного менеджменту, адаптації до регіональних особливостей у провадженні ефективної політики. У той же час, науковець визнає існуючі ризики: анклавізація, вибудова власної регіональної ієрархії влади тощо. «Проте світ має і знає приклади застереження від таких ризиків: громадський контроль, місцева демократія, реальне самоврядування. Саме визначення ризиків – для їх застереження,і чітке і зрозуміле формулювання переваг – для використання і має стати завданням і теоретиків, і практиків», - вважає Мирослава Олександрівна.
Практики, як завжди спираючись на конкретні факти, мають чимало питань. У той же час визнають: зміни в законодавстві, навіть до прийняття конституційних новацій, уже дають свої результати. Так, лише податкові зміни принесли місцевим бюджетам Закарпаття додаткових 1 616 млн.грн., а отже перевиконання може сягнути 50%. За словами заступника департаменту фінансів Наталії Боркулеш, цього року на капітальні видатки вдалося використати 220 млн.грн.: «Ми розуміємо, що не всі питання мають відповіді, але згадаймо, коли в останнє вдавалося застосувати гроші для капітальних видатків? А зараз, мусимо визнати, ці кошти видно й пересічним громадянам: ремонтуються дороги, відновлюються школи. Тобто цей механізм, який держава передала місцевим громадам, працює вже!». З іншого боку, говорити про реформування фінансових відносин, оптимізації використання коштів необхідно, переконана фінансист. Так, аналіз цієї сфери показує, що на Закарпатті лише 26% місцевих бюджетів мають ресурс для забезпечення своїх функціональних органів і навіть можуть надавати мінімальні послуги. Виникає питання: хто фінансує ті, більше 70%? Саме для вирівнення цієї диспропорції, у тому числі, і необхідно провадити адміністративно-територіальну реформу, переконані експерти.
Іван Дем’янчук, директор Офісу реформ у Закарпатській області, наголошує: «Об’єднання заради об’єднання не може і не є метою адміністративно-територіальної реформи. Створення ж спроможних громад – процес тривалий і непростий. Як бачимо вже на прикладі двох новоутворених громад, основним ризиком може стати відсутність кваліфікованих кадрів, професіоналів, яких до цього громади не потребували. Саме у цьому питанні допомога громадам вкрай необхідна». Більше - ТУТ.
24 грудня 2024
Складання річної фінансової звітності за 2024...
На початку 2025 року розпорядники коштів місцевих бюджетів традиційно складатимуть річну фінансову звітність за 2024...
24 грудня 2024
Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо стратегічного розвитку громад та регіонів
Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо...
Міністерство розвитку громад та територій України об’єднало понад 500 представників влади, експертів та громадськості...
24 грудня 2024
Стан та перспективи розвитку Одеської агломерації – результати дослідження
Стан та перспективи розвитку Одеської...
23 грудня відбулася презентація дослідження «Стан та перспективи розвитку Одеської агломерації». Дослідження...
23 грудня 2024
Завершення закупівельного 2024 року з...
Експерти Програми USAID DOBRE підготували розʼяснення на тему «Завершення закупівельного 2024 року з урахуванням...