23 грудня відбулася презентація дослідження «Стан та перспективи розвитку Одеської агломерації».

Дослідження провела Агенція регіонального розвитку Одеської області за підтримки та сприяння Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».

Нагадаємо, що Київська і Львівська агломерації вже розпочали свою діяльність в форматі місцевих асоціацій ОМС. Тепер перші кроки до інституційної розбудови робить Одеська агломерація.

---

Обговорення розпочалось з вітальних слів представників Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Міністерства розвитку громад і територій України, які говорили про те, що держава приділяє важливе значення розвитку агломерацій і налагодженню в їх рамках рівноправного і взаємовигідного партнерства громад. 

Так, у своєму виступі Олександр Аліксійчук, народний депутат України, голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зазначив, що розвиток агломерації відкриває нові можливості як для великого міста, так і для навколишніх громад.

«Спільно громади здатні ефективніше розвивати територію, залучати інвестиції, реалізувати масштабні проєкти. А в кінцевому результаті виграють жителі агломерації, бо отримують більш якісні і доступні послуги. Головне, щоб у процесі об’єднання зусиль громад, йшла мова про рівноправне співробітництво і партнерство, незалежно від кількості жителів, розміру бюджетів і так далі. Це має бути співпраця рівного з рівним», - сказав народний депутат.

Цю тезу підтримав і Микола Рубчак, начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України.

«В процесі розвитку агломерацій, ніхто не зазіхає на самостійність громад, ніхто не говорить про примус чи поглинання. Мова йде не про зміну меж територій, а про розширення меж можливостей громад завдяки діалогу і об’єднанню зусиль. Завдання місцевої влади – забезпечити якомога кращий рівень послуг на території. І у деяких сферах самотужки цього не зробити. Комунікація в рамках агломерації дозволяє громадам знаходити найкращі рішення і реалізовувати спільні проєкти у співпраці. У пріоритетах Міністерства на наступний рік – підтримка розвитку агломерацій в Україні. Тішить, що громади Одеської агломерації будують діалог і вибудовують стартові позиції для майбутнього стрімкого розвитку, за підтримки держави і наших міжнародних партнерів», - зазначив Микола Рубчак.

Ольга Шевчук, керівниця Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і cтійкості в Україні» Центру експертизи доброго врядування, Секретаріат Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, зі свого боку зазначила:

«Сьогодні формування та розвиток метрополійного врядування має відбуватися, зокрема,за ініціативи громад. І в центрі цього процесу повинна бути людина. Агломерації - це не співробітництво заради співробітництва, а ще один механізм для надання якісних послуг для людей.

Агломерації стають своєрідними локомотивами національної економіки не лише в Україні. На величезні густонаселені агломерації / метрополії перетворилися майже всі столиці європейських країн. Тому і в Україні функціонування агломерацій визначене однією із пріоритетних цілей Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року.

Але це довгий та кропіткий процес, що потребує фахового підходу з урахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін, побудови довіри, аналізу ситуації, дискусій, круглих столів, соціологічних досліджень, публічних зустрічей. І Україна лише на початку довгого шляху.

Рада Європи всіляко підтримує агломераційні процеси в Україні і не один рік тісно співпрацює з громадами Львівської та Київської агломерацій, де вже є перші результати. Цього року на запит української сторони за підтримки Ради Європи проведено дослідження по Одеській агломерації, яке підтвердило, що ця агломерація де-факто існує, але громади мають зробити ще низку кроків, щоб налагодити ефективну співпрацю. Ми вітаємо зусилля громад у розбудові діалогу щодо спільного розвитку і хочемо, щоб це дослідження стало відправною точкою подальшої дискусії. Ми віримо, що агломерації, ці «полюси зростання» стануть важливими елементами відбудови, відновлення і розвитку України».

Дослідження було проведене в IV кварталі 2024 року і  включало аналіз національних, регіональних та місцевих планувальних документів, позицій ключових стейкхолдерів, присутності теми Одеської агломерації в медіа, а також  досвіду співпраці громад потенційної агломерації і можливих напрямків її розширення. Було проведено анкетування представників органів місцевого самоврядування 22 громад Одеського району, інтерв’ю близько 40 стейкхолдерів - голів, заступників та інших посадових осіб ОМС громад Одеського району, представників Одеської обласної і районної адміністрацій, Одеської районної ради, представників бізнесу та громадських організацій.

За результатами дослідження, окрім аналітичної частини,  підготовлено базовий набір проєктних ідей для спільної реалізації громадами Одеської агломерації, пропозиції щодо можливого шляху подальшого формування агломерації, а також рекомендації для врахування приналежності до потенційної Одеської агломерації в стратегіях громад.

Мирослав Кошелюк, один з авторів дослідження, консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні», наголосив, що сьогодні склались сприятливі передумови для розвитку Одеської агломерації, але наразі потенціал співпраці громад, що входять до її складу, використовується дуже обмежено.

«Громади Одеського району, які фактично утворюють Одеську агломерацію, говорять про  спільні інтереси, які створюють потенціал для співпраці як з Одеською громадою, так і між собою, і в більшості готові підтримати розбудову агломерації. І тут варто зробити перший, можливо, найскладніший крок – вибудувати довіру одне до одного і домовитися про подальший спільний розвиток. Якщо громадам вдасться розбудувати цю довіру, а законодавцям до того ж створити законодавчу рамку функціонування агломерацій і механізми їх державної підтримки, то програмний період 2028-2034 років може стати першим етапом повноцінного функціонування Одеської агломерації», - вважає Мирослав Кошелюк.

Більшість громад готові підтримати розбудову Одеської агломерації

 

Мирослав Кошелюк також зазначив,  що приналежність до потенційної агломерації має суттєвий вплив на розвиток громад, який обов’язково варто взяти до уваги при розробці стратегічних планувальних документів громад потенційної агломерації. У їхніх стратегіях необхідно відобразити зв'язки з іншими громадами агломерації, більш глибокого оцінити переваги і можливі негативні впливи сусідства з центром агломерації при підготовці SWOT-аналізу, сформулювати цілі і завдання, які можуть вирішуватись в форматі міжмуніципальних проєктів співробітництва тощо.

Виокремлені в дослідженні пріоритетні напрямки можливої співпраці громад агломерації у сфері транспорту і логістики, ЖКГ та екології, агропромислового комплексу, туризму та рекреації, реабілітації і оздоровлення, освіти і культури, соціальних послуг і навіть уже перші проєктні ідеї для спільної реалізації  представила у своєму виступі Олена Іванова, керівниця офісу по роботі з громадами Агенції регіонального розвитку Одеської області та співавторка звіту.

Олена Захарченко-Нетужилова, перший заступник начальника Одеської районної державної (військової) адміністрації, сказала, що головні слова, які ми маємо зафіксувати з обговорення цього дослідження – це «співпраця», «об’єднання», і «розвиток».

«Ми прагнемо об’єднувати громади навколо кластерних, масштабних інфраструктурних проєктів. Громади розуміють користь співробітництва і вже підписують меморандуми про співпрацю. Впевнені, що створення агломерації буде наступним великим кроком у розвитку громад», - зазначила представниця РВА.

Під час заходу представники та представниці громад потенційної Одеської агломерації підтримали необхідність і важливість налагодження співпраці. Але звучали також і припущення, що порівняно невеликі громади досі побоюються поглинання чи домінування з боку більших сусідів. Була висловлена думка, що, можливо, варто відкласти питання створення агломерації до прийняття відповідного законодавства. У відповідь представники Львівської агломерації,  зокрема Жовківський міський голова Олег Вольський, який теж долучився до обговорення, говорили, що для упереджень немає підстав і агломераційна співпраця може бути для громад тільки вигідною. Він запевнив, що Львівська агломерація, яка розпочала цей процес дещо раніше, готова ділитись своїм досвідом і допомагати одеським колегам.

А щодо законодавства, то і представники профільного Міністерства, і Ради Європи зазначили, що напрацювання відповідного законодавства триває, але і чинне законодавство дозволяє налагоджувати і поглиблювати співпрацю між громадами, а отже вже зараз можна набувати такого досвіду і планувати спільний розвиток. А починати це варто саме з напрацювання і реалізації спільних проєктів, і Агенція регіонального розвитку Одеської області запевнила, що готова підтримати в цьому громади потенційної Одеської агломерації.

Презентація дослідження перспектив формування Одеської агломерації є ЗА ПОСИЛАННЯМ

Звіт про дослідження «Стан та перспективи розвитку Одеської агломерації» дивіться ЗА ПОСИЛАННЯМ

 

Більше про створення агломерацій в Україні.