Як легалізувати 35 незареєстрованих працівників за рік. Досвід Мамалигівської ОТГ

У Мамалигівській ОТГ Чернівецької області завдяки крокам, спрямованим на дотримання бізнесменами трудового законодавства, вдалося збільшити доходи бюджету на 200 тис. грн.


 

Автор: Дмитро Синяк 

 

Беручи інтерв’ю у будь-якого голови громади, я завжди питаю, як його громада сприяє легалізації робочих місць. Однак рідко чую у відповідь  щось цікаве. Бо хоча українські ОТГ і отримали у жовтні минулого року, за постановою Кабміну, повноваження складати акти про порушення трудового законодавства, це мало що змінило. Адже усі місцеві підприємці зазвичай у добрих стосунках з керівництвом громад. Крім того, на них мало не моляться через податок на доходи фізичних осіб, який вони сплачують до бюджету ОТГ, та через спонсорську допомогу у різноманітних проектах. Тому голови громад часто навіть не запроваджують у себе посади інспектора з праці, а коли у його послугах таки виникає потреба, то запрошують такого з району.

Найсуворіші з керівників громад погрожують підприємцям високими штрафами: з 1 січня цього року допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, а також виплата йому заробітної плати без сплати єдиного соціального внеску карається штрафом у 125 190 грн. Тобто якщо інспектор з праці створить відповідну комісію і у присутності понятих складе відповідний акт, суд цілком може присудити такий значний штраф. Однак кожен підприємець розуміє, що, по-перше, зібрати комісію і скласти акт доволі непросто, а по-друге, у суді від будь-яких стягнень цілком можна і відбитися. Тому ефективність погроз лідерів ОТГ є мінімальною…

У Мамалигівській об’єднаній громаді Чернівецької області із населенням понад 12 тис. осіб за незареєстрованих працівників вирішили взятися серйозно, побачивши у цьому потенціал для наповнення бюджету.

 

Мамалигівська сільська рада, звідки керують життям 12-тисячної громади

 

- У нас загалом біда із надходженнями ПДФО, – жаліється заступник голови громади Володимир Антончук. – Минулого року агорофірма, яка була одним із найбільших платників податку, поділилася, через що частина ПДФО, яке ми раніше отримували, перейшла до іншого району. Хоча працівники колишньої агрофірми і живуть у нашій громаді та користуються її інфраструктурою, виходить так, що податків вони нам зовсім не сплачують. Так само ПДФО сорока наших працівників залізниці іде до Львова, де зареєстровано Львівську залізницю, а ПДФО працівників поштових відділень – до Чернівців. Подібна картина із митницею та «Укртелекомом». Ми, звичайно, боремося за те, щоб бодай частину цих працівників зареєстрували у на території громади, але поки що справа йде з перемінним успіхом. Тому ми вирішили, що треба звернути увагу на дотримання трудового законодавства місцевими підприємцями й легалізувати усіх нелегалів, наповнивши бюджет бодай таким чином.

 

Володимир Антончук, заступник голови Мамалигівської ОТГ

 

Тому у квітні минулого року у Мамалигівській ОТГ вперше з’явилася посада інспектора з праці. Її обійняв за сумісництвом начальник відділу кадрів та юридичного забезпечення сільської ради Ярослав Кушнір. Оскільки він також працює викладачем правознавства у Малій академії наук у Чернівцях, можна сказати, що це його третя робота.

 

Ярослав Кушнір слідкує за законністю працевлаштування

 

Ярослав підійшов до неї з усією серйозністю науковця. Насамперед він створив списки фізичних та юридичних осіб по кожному з сіл громади окремо – із зазначенням фактичної та юридичної адрес, коду ЄДРПОУ тощо. Виявилося, що на території Мамалигівської об’єднаної територіальної громади працюють 201 приватний підприємець та 49 юридичних осіб, які спеціалізуються переважно у сільському господарстві й торгівлі. Однак тільки 64 підприємства використовують найману працю. До них Ярослав і поїхав.

Сам він складає враження, хоч і зовсім молодого, але дуже серйозного чоловіка. Такого, який нікому не спустить і який добре знає закони. Поява Ярослава у віддалених селах «задля здійснення, згідно постанови Кабміну №295, інформаційно-роз’яснювальних заходів серед підприємців щодо дотримання трудового законодавства» для багатьох стала несподіванкою. Бізнесмени, які давно не відчували за собою жодного контролю з боку сільради, раптом зрозуміли, що тепер їм доведеться йти на поступки. Дехто здався без бою: лише у жовтні минулого року у Мамалигівській ОТГ було зареєстровано 11 працівників. За інших довелося боротися.

- Я не раз викликав бізнесменів до сільської ради, сам їздив до них, розповідав про  переваги зареєстрованих працівників і про недоліки незареєстрованих, – говорить Ярослав Кушнір. – Наголошував на тому, що у випадку легалізації самі працівники отримають повний пакет соціального захисту, а підприємець почуватиметься убезпеченим від штрафів. По декому я збирав інсайдерську інформацію: адже у селі всі про всіх все знають. І підприємці врешті-решт зрозуміли, що ми просто так не підемо. Що коли нам вже все відомо про тих, хто працює у них незаконно, ми врешті-решт цілком можемо накласти на них штраф. Хоча я усіх запевняв, що ми зробимо усе, аби не вдаватися до цього крайнього кроку…

Ярослав задоволено сміється. Завдяки його зусиллям бізнесмени громади були змушені зареєструвати 35 працівників за рік. Завдяки цьому бюджет об’єднаної Мамалигівської громади отримав додатково близько 200 тис. грн.

- Мабуть, особливість нашого підходу у тому, що ми не просто схиляли підприємців до реєстрації працівників, але й допомагали їм зробити усі відповідні документи, – каже Ярослав Кушнір.

Він не приховує, що у Мамалигівській ОТГ лишилися ще кілька бізнесменів, які мають незареєстрованих працівників. Але з ними «йде робота», відтак стовідсоткова легалізація усіх працівників у громаді – це лише питання часу.

 

Підпприємці громади займаються переважно садівництвом...

 ...та сільським господарством. На фото - закинута автобусна зупинка, яку місцеві жителі використовують як склад для висушених стеблів кукурудзи, що з неї роблять головну місцеву страву - мамалигу

Для власного вжитку. Мешканці Мамлигівської ОТГ мають бізнес, за який не треба сплачувати податки - у багатьох дворах встановлено об''ємні сонячні батареї

Теги:

репортаж стаття

Область:

Чернівецька область

Громади:

Мамалигівська територіальна громада

Джерело:

Читайте також:

19 листопада 2024

Магніт для інвестицій: як Жовківська громада створює привабливі умови для бізнесу

Магніт для інвестицій: як Жовківська громада...

Підприємництво та інвестиції є пріоритетним напрямком у стратегії розвитку Жовківської громади, яка розташована на...

25 жовтня 2024

«Стосунки між громадами треба було узаконити». Як Богородчанська громада співпрацює з сусідами

«Стосунки між громадами треба було узаконити»....

Марія Булейко (Марковська) Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Богородчанської селищної ради, що на...

18 жовтня 2024

У Лановецькій громаді стартував унікальний проєкт підтримки місцевого бізнесу

У Лановецькій громаді стартував унікальний...

У Ланівцях офіційно стартувала програма фінансової підтримки місцевого бізнесу, розроблена в межах Програми USAID...

14 жовтня 2024

У Терешках обладнали сучасне укриття в школі. Що зробили та які враження від нового освітнього простору

У Терешках обладнали сучасне укриття в школі....

Авторка: Марія Булейко (Марковська) У Терешківській громаді, що на Полтавщині, – три заклади загальної середньої...