Київська обласна державна адміністрація має узгодити проект перспективного плану області із зацікавленими сторонами до 15 лютого.
Про це сказав керівник Київського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” Олег Любімов.
“На початок 2019 року в Київській області діє перспективний план, який покриває близько 52% площі області, решта 48% до нього не увійшли. Згідно із законом для того, щоб громадам мати основу на чому працювати, розуміти, як об'єднуватися в спроможні територіальні громади, і потрібен перспективний план як дороговказ. Тому Департамент містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації розробив проект цього плану, який узгодив з КОДА і презентував головам міст та ОТГ області. Відповідно до дорожньої карти реформи децентралізації Прем'єр-міністр поставив завдання, що до травня мають бути затверджені Кабінетом міністрів всі перспективні плани всіх областей зі стовідсотковим покриттям об'єднаними територіальними громадами. Відповідно Департамент містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації має завершити всі узгодження з мерами міст області та головами громад до 15 лютого”, - сказав Любімов.
Він зауважив, що зміни до перспективного плану були запропоновані для обговорення та пропозицій мерів міст обласного значення та голів громад.
”Я вважаю, що в цьому документі потрібно враховувати не тільки думку мерів міст, а й найближчих сіл, які до них прилягають. Враховувати думку всіх громад. Наш Центр розвитку місцевого самоврядування стоїть на тій позиції, що навіть маленькі села, якщо їхнє об'єднання відповідає методиці створення ОТГ, якщо вони фінансово спроможні надавати гарантовані Державою послуги і хочуть об'єднатися, то це їх право. Ніхто не повинен їм заважати”, - наголосив Любімов.
За його словами, у проекті перспективного плану вже враховані ті території, які не були розроблені як потенційні спроможні громади. Втім, є нез'ясовані моменти стосовно Києво-Святошинського району, частини Бориспільського і Білоцерківського районів.
“У Білоцерківському районі вже є утворені ОТГ — Фурсівська, Узинська, а також Терезівська і Шкарівська. Але останні вже рік чекають на висновок Київської облдержадміністрації, хоча законом передбачено 10 днів. Саме місто Біла Церква не має чітко встановлених меж із навколишніми селами і селищами, в цьому питанні також є непорозуміння, які потрібно вирішити. У Бориспільському районі також є певні проблеми — втручання в процес створення ОТГ райдержадміністрації, часто без урахування думки міста. Є випадки адміністративного тиску на голів навколишніх сіл та селищ. Таким чином, порушується принцип добровільності і взагалі здорового глузду, бо не може місто, яке має потужний промисловий потенціал, потенціал для розвитку, залишатися в тих межах, які є. Йому треба розширюватися і територіально, і розширяти трудові ресурси і власну інфраструктуру — дороги, водовідведення тощо. Це також потрібно і для прилеглих сіл”, - наголосив Любімов.
За даними Київського ЦРМС, створеного за підтримки Програми "U-LEAD з Європою", на кінець 2018 року в Київській області створено 16 об'єднаних територіальних громад. Окрім них, іще 15 громад пройшли весь процес об'єднання, з них 4 громади очікують позитивний висновок Київської облдержадміністрації, Гостомельська ОТГ очікує призначення дати виборів ЦВК. Також, за даними Центру, ще 5 громад вступили в процес добровільного об'єднання.
25 липня 2026
Майбутнє українських громад: Олександр Корнієнко - у подкасті «Врядування»
Майбутнє українських громад: Олександр...
«Якщо хоча б третина наших громад зможе одним реченням сказати, що це за громада і чого вона хоче,...
24 липня 2026
Реорганізація чи перепрофілювання: як не помилитися, створюючи ліцей
Реорганізація чи перепрофілювання: як не...
Сесія ради громади відбулася. Рішення ухвалено. Школа І–ІІІ ступенів має стати академічним ліцеєм і,...
24 липня 2026
Не лише для дипломатів: сім принципів нової...
Міжнародна діяльність українських громад за останні роки істотно змінилася. Якщо раніше вона часто обмежувалася...
23 липня 2026
Чи дійсно для створення мережі академічних...
Насправді цей процес потребує значно глибшого аналізу: передусім кількості майбутніх старшокласників та кадрового...